For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Українці Боснії і Герцеговини.

Українці Боснії і Герцеговини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Українська діаспора в Боснії і Герцеговині — українська національна спільнота, яка постійно проживає на території Боснії і Герцеговині.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші українці на Балканах з'явилися після берлінського конгресу в 1878 році. Боснія стає частиною Австро-Угорської імперії, до якої вже належали Галичина та Буковина. Лісиста місцевість, малородючі ґрунти несли з собою і малочисельність населення. Великі простори Боснії були безлюдними. І австрійський уряд розгорнув широку діяльність з тим, щоб якомога швидше заселити пустельні простори Боснії поляками, німцями, чехами, італійцями, мадярами і українцями. Сюди прибули люди зі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Місцеві жителі називають приїжджих «галіціянами».Були це переважно малоземельні селяни, які покидали свій край через економічні причини і поселялись тут тому, що у північно-західній Боснії було багато державної землі. Австрійський уряд оголосив, що кожний, хто має 600 ринських і приїде до Боснії і там залишиться, отримає 24 морґи землі. У Боснії виникають практично українські села Насебіна Лішня, Дев'ятина, Козарці, Кам'яниця, Дуброва та інші. Містечко Прнявор теж заселяється українцями.

Українці, що осіли в Боснії, займалися в основному сільським господарством. Порівняно з місцевим населенням вони володіли передовішими методами обробітку землі. Вперше запровадили тут залізний плуг, продемонстрували переваги глибокої оранки. Принесли з собою раніше невідомі в Боснії культури — жито, гречку, картоплю, хміль, а ще досвід садівництва, городництва, бджільництва.

Від українців місцеве населення запозичило використання солом'яної січки для годівлі худоби, навчились штукатурити і білити будівлі, користатись в побуті ліжком і кухонною плитою.

Перша українська читальня у Боснії і Герцеговини під назвою Руська читальня товариства Просвіта була заснована у місті Прнявор в 1909 році.

За переписами населення

[ред. | ред. код]

Українці у Боснії і Герцеговині в переписах населення реєстровані як русини, українці і греко-католики.

Переписи населення в Боснії і Герцеговині під час австро-угорського панування:

  • У 1895 році…………………………163 грекокатоликів;
  • У 1910 році………………………..8136 грекокатоликів.

Переписи населення в Боснії і Герцеговині під час Королівства Сербів-хорватів-словенців (Югославії):

  • У 1921 році…………………………9308 грекокатоликів (або 8146 «русинів-малоросіян»);
  • У 1931 році…………………………8915 грекокатоликів (Нема даних за цілу БіГ. Це тільки дані за Вербаську Бановіну).

Периписи населення в Боснії і Герцеговині під час соціалістичної Югославії:

  • У 1948 році………………………….7883 русинів;
  • У 1953 році………………………….7473 русинів;
  • У 1961 році………………………….6136 русинів;
  • У 1971 році………………………….5333 українців і 141 русин;
  • У 1981 році………………………….4502 українця і 111 русинів і
  • У 1991 році………………………….3929 українців і 133 русини.

Зауваження: Українці у Боснії і Герцеговині до 1918 року самі себе називали русинами. Між двома світовими війнами — русинами-українцями, а після 1945 року тільки українцями. Щодо сербів, які домінують у Боснії і Герцеговині, вони довго не визнавали національну назву українці і їм було дуже важко погодитися і у найновіші часи, що існує окремий східнослов'янський народ під назвою українці.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Богдан Ліський. Українці у Боснії і Герцеговині. — Торонто: Альманах видавництва Гомін України,1998. — С. 149—169.
  • о. Роман Мизь. Матеріали до історії українців у Боснії. — Новий Сад. — Т. I — 2004, том II — 2006, том III — 2007, том IV — 2008, том V — 2008.
  • Культурно-просвітна Спілка Українців «Червона Калина»
  • Українці в зарубіжному світі. — К.: Наук. думка, 1991. — 138 с.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Українські громадські організації Боснії та Герцеґовини

[ред. | ред. код]
  • Українська Асоціація творчої інтелігенції «Світ культури».
  • Культурно-просвітна Спілка Українців «Червона Калина»
  • Культурно-просвітна Спілка Українців «Тарас Шевченко»

Див. також

[ред. | ред. код]
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2018)
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Українці Боснії і Герцеговини
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?