Боснія і Герцеговина — країна Південно-Східної Європи на Балканському півострові. Країна має вихід до узбережжя Адріатичного моря. Межує з слов'янськими країнами: Хорватією, Сербією, Чорногорією. Площа країни становить 51 197 км².

Назва країни Боснія і Герцеговина (босн. Bosna i Hercegovina; серб. Босна и Херцеговина; хорв. Bosna i Hercegovina) складається з двох топонімів окремих територій: великої північної частини Боснія й меншої південної Герцеговини.

Назва Боснія вперше згадується в політико-географічному трактаті Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» (між 948 і 952 роками н. е.), в якому описується «маленька країна Bosona (Βοσώνα)». Імовірно, північна частина сучасної країни названа на честь річки Босна. Філолог Антон Мейер припускає, що гідронім має індоєвропейське коріння *bos або *bogh, що означає річка, що біжить. Інші теорії виводять назву країни від лат. Bosina — кордон, або від слов'янського коріння^[1].

З походженням назви Герцеговина пов'язують історичні події у 1440-х роках в Захумле (гора Хум поблизу Блага). Ці землі були приєднані до Боснії, якою керував верховний воєвода Стефан Вукчич Косач. У документі, надісланому імператору Фредеріку IV 1448 року, він підписався як «Герцог Святого Сави, Володар Захумле і Примор'я, Великий князь Боснії». Відтак регіон став називатись як Герцеговина, тобто герцогство^[2]. Згодом територія увійшла до складу Османської імперії як санджак Герцеговина у складі Боснійського еялету. Короткий час у 1830-х роках існувала як окремий, напівсамостійний еялет Герцеговина. У 1850-х роках після смерті його правителя, візира Алі-паши Різванбеговича два еялети були об'єднані в єдину країну.

Боснія і Герцеговина на півдні, заході й сході межує з Хорватією (932 км), на сході — з Сербією (357км), на південному сході — з Чорногорією (249 км).

Пн: громада Козарська-Дубиця (45°16´пн.ш.,16°55´сх.д.).

Пд: громада Требинє (42°33´пн.ш.,18°32´сх.д.).

Зх: село Бугар (44°49´пн.ш.,15°44´сх.д.). Сх: громада Братунац (44°03´ пн.ш. , 19°37´ сх.д.).

Боснія і Герцеговина розташована в межах Альпійсько-Гімалайського рухомого пояса. Рельєф країни утворився під час альпійської складчастості і продовжує утворюватись під дією сучасних ендогенних тектонічних рухів. Це пояснює високу сейсмічність Динарського нагір'я.

Надра Боснії і Герцеговини багаті бокситами, міддю, свинцем, цинком, хромом, кобальтом, марганцем, лігніту, бурим вугіллям, залізними, ртутними рудами, кам'яною сіллю. Також серед корисних копалин варто відзначити глину, гіпс, пісок.

Майже вся територія Боснії і Герцеговини, за винятком півночі лежить в межах Динарського нагір'я, сильно розчленовані хребти якого тягнуться паралельно з північного заходу на південний схід. Між хребтами витягнуті міжгірські улоговини, в яких розташована більшість населених пунктів країни. Висота хребтів знижується від центру до кордону з Хорватією на півночі і півдні. Найвища вершина країни — гора Магліч (2386 м). У горах, складених вапняковими товщами, поширені карстові форми рельєфу (карстові печери, підземні річки, карри), а в міжгірських улоговинах — обширні карстові поля (найбільше Лівансько-Поле, площею 405 км²). На півночі, в долині річки Сава лежить південна частина Середньодунайської низовини.

Гора Магліч	Гора Яхоріна	Гора Белашниця	Гора Ігман	Гора Волуяк

Боснія і Герцеговина має невеликий вихід до Адріатичного моря на півдні Динарського нагір'я, в районі міста Неум (прибережні води належать Хорватії).

На більшій частині території Боснії і Герцеговини клімат помірно-континентальний з теплим літом і помірно прохолодною зимою. На південному заході країни клімат субтропічний середземноморський, з сухим жарким літом і теплою вологою зимою. В континентальній частині опади випадають рівномірно протягом року (800–100 мм на рівнинах і 1500–1800 мм в горах), в приадріатичній частини за рік випадає 1600 мм опадів з максимумом у листопаді-грудні.

Річки республіки течуть до Дунаю (75%) і Адріатичного моря (25%). На північ течуть річки Уна, Врбас, Босна, Дрина, що впадають в Саву. Річка Неретва впадає в Адріатичне море. На гірських річках, що володіють великим гідроенергетичним потенціалом, побудовано близько 30 ГЕС.

Ліси займають близько половини території країни (в основному в горах). Сільськогосподарські угіддя витіснили ліси з рівнин. У нижньому поясі гір на північних схилах ростуть широколистяні ліси, вище 900 м вони змінюються ялицево-смерековими лісами, а вище 1700 м — сосновим криволіссям і субальпійськими луками. Південно-західні схили зайняті вічнозеленою середземноморською рослинністю.

• Біямбаре

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Боснії і Герцеговини

п о р  Боснія і Герцеговина в темах (ФБіГ • РС) Державний лад Президія • Прем'єр-міністр • Міністрів закордонних справ • Скупщина (Палата народів • Палата представників) • Адміністративний поділ Державні символи Прапор • Герб • Гімн (з 1998 • 1992–1998) Економіка Грошова одиниця • Центральний банк • Список компаній Боснії і Герцеговини Географія Столиця • Список міст • Список громад • Боснійська Країна • природоохоронні території • річка Босна • річка Врбас • Список гір Історія Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) • Королівство Югославія (1918—1941) • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (1943—1992) • Боснійська війна (1992—1995) Культура Боснійська культура • Боснійська мова • Боснійська церква • Боснійська кухня • Спадщина ЮНЕСКО • Туризм Населення Боснійці • Герцеговинці • Босняки • Хорвати • Серби • Українська діаспора Спорт Збірна з футболу • Футбольна асоціація • Суперкубок • Збірна з хокею • Хокейна ліга • Боснія і Герцеговина на Олімпійських іграх Збройні сили Збройні сили Боснії і Герцеговини • ЗС РС (1992—2005) • АРБіГ (1992—1995) • Зелені берети • ТО БіГ (1992) Інше Список ссавців • Список птахів • Паспорт громадянина Боснії і Герцеговини • Список боснійських телеканалів