Культура Боснії і Герцеговини охоплює стародавню спадщину країни, її архітектуру, літературу, мистецтво, музику, кіно, спорт, та кухню.

Різьба на скелях, яка була знайдена в печері Бадань біля громади Столаць, датується часом палеоліту (приблизно 12–16 тис. років до н. е.). Вона зображає загибель коня під градом стріл. Це найстаріша палеолітична знахідка в південно-східній Європі. Боснія і Герцеговина має й багату спадщину неолітичної культури. Гарні артефакти були знайдені в Бутмирі біля Сараєво (5000 років до н. е.). Впродовж Бронзової доби територія Боснії і Герцеговини була зайнята іллірійськими племенами, такими як яподи в Бихачі та даорці в Даорсоні біля Столаця. Вони перебували під прямим впливом греків, що особливо помітно в Даорсоні. Пізніше іллірійці були завойовані римлянами, які залишили після себе дороги, мости та гарні вілли з мозаїками по всій території Боснії і Герцеговині. Найкращі приклади збереглися в Могор'єло біля Чапліни та мозаїки в Столаці (III сторіччя н. е.). Християнські базиліки можуть бути знайдені в районах (Зениця, Високо, Мостар, Широкі Брієг …). Їхні майстерно різьблені камені мали вплив на перший оригінальний витвір середньовічного мистецтва Боснії – стечки.

Грамота бана Куліна є символічним сертифікатом боснійської державності, оскільки це перший письмовий документ, який згадує кордони Боснії (між річками Дрина, Сава та Уна) і перші елементи держави Боснія — правителя, трон та політичну організацію. Його написано босанчицею та й згадує він і жителів Боснії — босняків. Грамота є торговельною угодою між Боснією та Рагузькою республікою (сучасний Дубровник).

Найважливішим експонатом Національного Музею в Сараєві є Сараєвська Агада — єврейський ілюмінований рукопис за походженням з Іспанії XII століття. Інші важливі експонати включають боснійські літургійні книги, зроблені в Хорватії на початку XV століття, Коран XVI ст. та Новий Завіт Леонтіїв (Leontijevo četverojevanđelje).

Боснія і Герцеговина має багату літературну спадщину. Матія Дивкович, боснійська францисканка і письменниця, вважається основоположником сучасної літератури Боснії і Герцеговини. Відомі поети - Антун Бранко Шиміч, Алекса Шантич, Йован Дучич і Мак Диздар. Серед прозаїків є лауреат Нобелівської премії з літератури Іво Андрич, Меша Селімович, Заім Топчич, Златко Топчич, Семездін Мехмедінович, Александар Хемон, Бранко Чопіч, Милєнко Єргович, Ісак Самоковлія, Абдула Сідран, Петар Кочич і Неджад Ібрішимович. Відома боснійська письменниця і перекладачка Філіпович Злата. Національний театр був заснований у 1919 році в Сараєво, а його першим режисером був відомий драматург Бранислав Нушич. Такі журнали, як Нові Пламен, Мост і Сараєвське свеске є одними з найбільш відомих видань, що охоплюють культурні та літературні теми.

Образотворче мистецтво в Боснії і Герцеговині постійно розвивалося і варіювалося від оригінальних середньовічних надгробків (стечек) до картин у дворі Котроманіч. Проте лише Австро-угорська окупація Боснії та Герцеговини в 1878 році призвела до відродження боснійського живопису. Перші художники, які пройшли навчання в європейських академіях, з'явилися на початку XX століття. До них належать Габріель Юркіч, Петар Тієшич, Карло Міджич, Шпіро Бокаріч, Петар Шаїн, Дьоко Мазаліч, Роман Петрович і Лазар Дряча. Їх покоління змінили такі художники, як Ісмет Муйезінович, Войо Димитрієвич, Іво Шеремет та Міка Тодорович. Видатними художниками в період після Другої світової війни є Віргіліє Невестіч, Бекір Місірліч, Любо Лах, Мехо Сефіч, Франьо Лікар, Мерсад Бербер, Ібрагім Любович, Джевад Хозо, Аффан Раміч, Сафет Зец, Ісмар Муйезінович і Мехмед Заімовіч. Музей сучасного мистецтва Ars Aevi в Сараєво включає роботи відомих у всьому світі художників.

Найпопулярнішими традиційними формами пісні відносно недавнього походження (початок XX століття) є боснійська корінна музика (грається з «шаргією»), ганга (музика), рера і ойкавіча (oja-noja). Іншою популярною формою з часів Османської імперії є севдалінка.

Традиційно популярні також попмузика та рокмузика, представлені відомими музикантами, серед яких: Горан Брегович, Даворін Попович, Кемаль Монтено, Здравко Чолич, Бранімір Штуліч, Едо Маайка, Діно Мерлін і Томо Миличевич. Серед талановитих композиторів - Джордже Новкович, Есад Арнауталіч, Корнеліє Ковач і багато поп- та рок-груп, напр. Bijelo Dugme, Індексі, Zabranjeno Pušenje, включають деякі з провідних груп епохи колишньої Югославії.

Боснія є домом для композитора Душана Шестіча, творця нинішнього національного гімну Боснії і Герцеговини, батька співачки Марії Шестіч і піаніста Саші Топерича.

Відомі боснійські кінематографісти - Мірза Ідрізович, Александер Євджевич, Івіца Матіч, Даніс Танович (відомий за премію Академії та Золотий глобус - фільм «Нічия земля»), Хайрудін Крвавац, Адемір Кенович, Бенджамін Філіпович, Жасмін Діздар, П'єр Жалиця, Ясміла Жбаніч, Діно Мустафіч, Серджан Вулєтіч і, нарешті, найвідзначеніший, Емир Кустуриця.

Відома югославська і боснійська актриса, яка зіграла понад 70 ролей в театрі і більше 50 ролей у фільмах — Семка Соколович-Берток.

Сараєвський кінофестиваль у Сараєво, заснований у 1995 році, став найбільшим і найвпливовішим у Південно-Східній Європі.

Найважливішою міжнародною спортивною подією в історії Боснії та Герцеговини стала організація зимової Олімпіади 1984 року, що проходила в Сараєво з 7 по 19 лютого 1984 року.

Деякі відомі боснійські олімпійці були:

• Рим, 1960: Томислав Кнез і Велимир Сомболак (футбол),
• Мюнхен, 1972: Абаз Арсланагіч, Мілорад Караліч, Небойша Попович, Дордже Лаврініч і Добриво Селеч (гандбол)
• Москва, 1980: Мірза Делібашич і Ратко Радованович (баскетбол)
• Лос-Анджелес, 1984: Здравко Раденович, Златан Арнаутович (гандбол) і Анто Йосипович (бокс).

Футбол є найпопулярнішим видом спорту в Боснії та Герцеговині. Його історія почалась у країні у 1903 році, але його популярність значно зросла після Другої світової війни. В епоху до самостійності Сараєво (1967 і 1984 рр.) і Желєзнічар (1972), обидва виграли титул чемпіона Югославії. У югославську збірну з футболу ввійшло декілька боснійських гравців, таких як Йосип Каталинський, Душан Баєвич, Мирослав Блажевич, Івиця Осим, Сафет Сушич і Мірсад Фазгагіч.

З часу набуття незалежності національна футбольна команда Боснії та Герцеговини не змогла претендувати на будь-який турнір європейського або світового чемпіонату, аж до Чемпіонату світу з футболу 2014 року. Боснійські команди намагаються утримати гравців, що народилися в Боснії та Герцеговині, але ті часто вирішують грати в інших країнах з причини етнічної ідентифікації та через вищі зарплати, які пропонують інші команди (наприклад: Маріо Станич і Міле Мітіч обидва народилися в Боснії, але грають у Хорватії та Сербії відповідно, інші відомі у світі гравці з Боснії та Герцеговини, які зробили подібний вибір, включають Зорана Савіча, Володимира Радмановича, Зорана Планініча, Александра Ніколіча та Саво Милошевича).

Боснійський баскетбольний клуб, KK Bosna Royal з Сараєво, був чемпіонами Європи в 1979 році. Збірна Югославії з баскетболу була призером на кожному чемпіонаті світу з 1963 по 1990 рр. Боснія та Герцеговина регулярно претендують на чемпіонат Євробаскету. Жіночий баскетбольний клуб «Jedinstvo», що базується в Тузлі, виграв жіночку Євролігу 1979 року у Флоренції.

Боснійська кухня відображає баланс західних і східних впливів. Через майже 500 років османського правління, боснійська їжа тісно пов'язана з турецькою, грецькою та іншими колишніми османськими та середземноморськими кухнями. Проте роки австро-угорського панування можна виявити в багатьох впливах Центральної Європи. Боснійська кухня використовує багато спецій, але зазвичай в дуже малих кількостях. Більшість страв є легкими, оскільки їх готують у великій кількості води; Соуси цілком натуральні, складаються з трохи більше, ніж натуральні соки з овочів у страві. Типові інгредієнти включають помідори, картоплю, цибулю, часник, перець, огірки, моркву, капусту, гриби, шпинат, кабачки, сушені боби, свіжі боби, сливи, молоко і вершки під назвою павлака. Типові м'ясні страви включають в основному курку, яловичину і баранину. Деякі місцеві страви - чевапчичі, бурек, долма, сарма, плов, гуляш, айвар і широкий асортимент східних солодощів. Краще місцеве вино походить з південного регіону країни, Герцеговині, де клімат особливо підходить для вирощування винограду. У північному регіоні Боснії дистилюється слива або яблучна ракія.

• Есперанто-Ліга Боснії і Герцеговини

п о р  Боснія і Герцеговина в темах (ФБіГ • РС) Державний лад Президія • Прем'єр-міністр • Міністрів закордонних справ • Скупщина (Палата народів • Палата представників) • Адміністративний поділ Державні символи Прапор • Герб • Гімн (з 1998 • 1992–1998) Економіка Грошова одиниця • Центральний банк • Список компаній Боснії і Герцеговини Географія Столиця • Список міст • Список громад • Боснійська Країна • природоохоронні території • річка Босна • річка Врбас • Список гір Історія Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) • Королівство Югославія (1918—1941) • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (1943—1992) • Боснійська війна (1992—1995) Культура Боснійська культура • Боснійська мова • Боснійська церква • Боснійська кухня • Спадщина ЮНЕСКО • Туризм Населення Боснійці • Герцеговинці • Босняки • Хорвати • Серби • Українська діаспора Спорт Збірна з футболу • Футбольна асоціація • Суперкубок • Збірна з хокею • Хокейна ліга • Боснія і Герцеговина на Олімпійських іграх Збройні сили Збройні сили Боснії і Герцеговини • ЗС РС (1992—2005) • АРБіГ (1992—1995) • Зелені берети • ТО БіГ (1992) Інше Список ссавців • Список птахів • Паспорт громадянина Боснії і Герцеговини • Список боснійських телеканалів

п о р Культура Європи Західна Європа Австрія[en] • Бельгія • Ліхтенштейн • Люксембург • Монако • Нідерланди[en] • Німеччина • Франція[en] • Швейцарія[en] Південна Європа Албанія • Андорра[en] • Боснія і Герцеговина • Ватикан[en] • Греція • Іспанія[en] • Італія[en] • Мальта[en] • Північна Македонія • Португалія[en] • Сан-Марино • Сербія • Словенія[en] • Хорватія • Чорногорія Північна Європа Велика Британія ( Англія[en] • Шотландія • Уельс[en] • Північна Ірландія[en]) • Данія • Естонія • Ірландія[en] • Ісландія • Латвія • Литва[en] • Норвегія • Фінляндія • Швеція Східна Європа Білорусь • Болгарія • Молдова • Польща • Росія[en] • Румунія[en] • Словаччина • Угорщина[en] • Україна • Чехія[en] Частково в Європі Азербайджан • Грузія • Казахстан • Туреччина Відносять до Європи Вірменія • Кіпр Організації Європейський Союз Портал:Культура

Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.