Географія Аруби
Географічне положення Аруби
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Вест-Індія
Координати	12°30′ пн. ш. 69°58′ зх. д. / 12.500° пн. ш. 69.967° зх. д. / 12.500; -69.967
Територія
Площа	180 км² (218-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	68,5 км
Державний кордон	0 км
Рельєф
Тип	рівнинний
Найвища точка	гора Серу-Яманота (188 м)
Найнижча точка	Карибське море (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	[[_]] ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	рекреаційні ресурси
Стихійні лиха	тропічні циклони
Екологічні проблеми	забруднення вод

Аруба — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 180 км² (218-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 180 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа країни трохи більша за територію Голосіївського району міста Києва.

Офіційна назва — Аруба (нід. і пап'ям. Aruba). Перші згадки про острів датуються 1562 роком, під яким він позначений на карті як Orua. На інших картах XVI—XVII століть позначається, як Oruba, Ouraba, Uruba та Arouba. Назву країни пов'язують з аравакським етнонімом Ороувак або Аруак, в якому «ора» — мушля та «убао» — острів, тобто острів мушель^[2][3]. За іншою версією, назва походить від слів «уру» — каное та «убао» — острів, імовірна згадка про подорож індіанців на каное до остра Аруба. Є ще версія походження слова Аруба від іспанської фрази «оро хубо» (ісп. oro hubo), що означає тут було золото. Проте золота на острові ніколи не було^[1].

Аруба — північноамериканська острівна країна, що лежить поблизу північних берегів Південної Америки в групі Підвітряних островів Малих Антильських островів^[4]. Аруба не має сухопутного державного кордону. Аруба з усіх боків омивається водами Карибського моря Атлантичного океану^[4]. Загальна довжина морського узбережжя 68,5 км^[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[1][5].

Час в Арубі: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)^[6].

Розвідані поклади корисних копалин на острові відсутні. На пляжах білий пісок, що може використовуватись у будівництві.

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Серу-Яманота (188 м). Рельєф острова рівнинний з пасмами пагорбів у центральній частині острова.

Країна складається з єдиного однойменного острова. Навколо острова інші менші острови відсутні. На західному узбережжі ланцюги піщаних кіс, що відокремлюють внутрішні напівзакриті лагуни.

Територія Аруби лежить у тропічному кліматичному поясі^[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси^[8]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується^[8]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)^[8]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони^[8].

Аруба не є самостійним членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в організації представляють Нідерланди^[9].

Річки й постійні водотоки на острові відсутні. Стік до Карибського моря Атлантичного океану. Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

Рослинність острова бідна, переважно ксерофітний скреб із кущів і низьких дерев.

Земельні ресурси Аруби (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,1 %,
  • орні землі — 11,1 %,
  • багаторічні насадження — 0 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,3 %;
• інше — 86,6 %^[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Північноандійської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області^[8].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани, хоча острів лежить вдалині від головної осі проходження карибських ураганів^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• забруднення вод навколо острова.

У фізико-географічному відношенні територію Аруби можна розділити на райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

• Північна Америка

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Аруба // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
• (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.

• (рос.) Аруба // Аруба // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Аруба // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Аруби

• Вікісховище : Атлас Аруби.
• Карти Аруби : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Aruba : [англ.] : [арх. 15 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 August. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Арубу : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Аруби.

п о р Аруба в темах символи Герб Прапор Гімн державний лад політика уряд географія адміністративний поділ адміністративний центр історія економіка валюта азартні ігри транспорт туризм культура свята спорт населення пошта історія та марки інтернет Портал «Аруба»