Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Культура Архітектура Кухня Кіно Література Мода Музика Народне мистецтво Образотворче мистецтво Спорт Театр Танці
Українська діаспора Австралія Австрія Аргентина Африка Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Велика Британія Венесуела Колумбія Вірменія Естонія Греція Грузія Ірландія Іспанія Італія Казахстан Канада Киргизстан Китай Латвія Литва Північна Македонія Мексика Молдова Німеччина Нова Зеландія Парагвай Польща Португалія Росія Румунія Сербія Словаччина Словенія США Угорщина Узбекистан Уругвай Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Етнографічні групи Батюки Бойки Волиняни Галичани Гуцули Кубанці Лемки Литвини Наддніпрянці Ополяни Підляшани Пінчуки Подоляни Покутяни Поліщуки Русини Сіверяни Слобожани Харцизи
Релігія Християнство Православ'я Православна церква України УПЦ МП Католицизм РКЦ УГКЦ Протестантизм Іслам Юдаїзм Рідновірство Атеїзм
Мови Українська та її діалекти
Інші статті Україна Знамениті українці Історія України Всесвітні форуми українців Голодомори Етнокультурні регіони Розселення Етногенез українців Етноніми українців Українські прізвища Українські меценати Український родовід
Портал «Україна»
п о р

Українці Японії — одна з етнічних громад на території Японії, що сформувалася переважно у новітній час. Українська діаспора в Японії нечисленна, однак спостерігається тенденція до росту кількості громадян України, які тимчасово перебувають у цій країні через навчання або роботу.

Станом на червень 2023 року, за офіційними даними Міграційної служби Японії, в країні проживають 4212 громадян України. Особи, які б набули статусу закордонного українця, в Японії відсутні.

Основною організацією українців Японії, що проводить громадські заходи в цій країні, є неформальне товариство українців «Краяни». Метою їхнього об'єднання є популяризація України в Японії та допомога у розв'язанні культурних проблем тих українців, що перебувають у змішаних шлюбах та хотіли б дати своїм дітям елементи української освіти.

Громада українців у Японії «Краяни» — неурядова та неофіційна організація закордонних українців, які тимчасово або постійно проживають у Японії, була заснована 3 березня 2000 року як електронна поштова розсилка з метою згуртування українців, що проживають поза межами України. Організація є переважно віртуальною спільнотою, яка не має офіційної структури, формального членства або керівних органів.

Серед головних напрямків діяльності «Краян» можна виокремити такі:

• популяризація української культури серед японців;
• популяризація японської культури серед українців;
• допомога українцям з адаптації до умов життя в Японії;
• розв'язання нагальних питань українців, що тимчасово мешкають в країні акредитації;
• проведення флешмобів, демонстрацій, акцій на підтримку нашої держави в країні перебування, а також проведення інших заходів з відзначення пам'ятних дат, річниць, роковин тощо.

Засновником «Краян» та одним з координаторів діяльності організації є громадянин України Д. В. Ковальов. Офіційної реєстрації учасників група не веде. Кількість учасників оцінюється виходячи з кількості учасників поштової розсилки та групи у Фейсбук (станом на листопад 2014 — 108 людей).

Серед найбільш помітних заходів/акцій, що були організовані «Краянами» або впроваджені за їхньою участю були:

• 2001 — Відзначення десятої річниці Незалежності України — підняття на гору Фудзі;
• 2004 — Збір підписів та направлення листа до Прем'єр-міністра Японії з проханням не визнавати результати сфальсифікованих виборів під час першого туру президентських перегонів;
• 2008 — Заснування Місії Української православної церкви Київського патріархату в Японії;
• 2009 (березень) — Заснування та підтримка Української школи «Джерельце», метою якої є збереження національної ідентичності українських дітей за кордоном.
• 23 лютого 2014 року, за ініціативи Посольства України в Японії та підтримки закордонних українців, в Англіканській церкві Святого Албана міста Токіо відбулась поминальна служба за Небесною сотнею. У рамках заходу відбувся збір коштів для родин загиблих українців;
• 4 березня 2014 Пікет російського посольства у Токіо з вимогою припинити російську агресію проти України;
• 9 березня 2014 року в Токійському парку Мейдзі відбувся флешмоб присвячений 200-річчю від Дня народження Тараса Шевченка, який був організований активістами «Краян» за сприяння Посольства України в Японії. У рамках флешмобу, участь в якому також взяли й представники місцевої громадськості, відбулося публічне читання найбільш відомих творів Т. Шевченка;
• 12-13 квітня 2014 фестиваль «Молимось за мир в Україні» в Кіото
• 28 червня 2014 року за підтримки Посольства України в Японії та Української Православної церкви Київського патріархату відбувся другий флешмоб «Мегамарш у вишиванках» за участю представники неформального об'єднання закордонних українців «Краяни», співробітників Посольства України в Японії, а також представників місцевої громадськості.
• 19 жовтня 2014 захід з популяризації української культури «Український день» у Йокогамі;
• 23 листопада 2014 року в Англіканській церкві Святого Албана відбулась поминальна служба з вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. У заході, який відбувся за сприяння Посольства України в Японії, участь взяли співробітники дипломатичної установи та члени їхніх сімей, представники української громади за кордоном, зокрема активісти неформального товариства українців «Краяни», а також представники місцевої громадськості. У рамках згаданого заходу молитву на пам'ять жертв голодомору прочитали настоятель Української православної церкви Київського патріархату у Токіо отець П. Королюк, піарист римсько-католицької церкви у Японії та Філіппінах отець В. Деллабан, настоятель Англіканської церкви Святого Албана В. Балсон. Крім цього, до присутніх звернувся Посол України в Японії Ігор Харченко, який закликав пам'ятати кожну історичну віху нашої держави на шляху її незалежності, зокрема Голодомор 1932—1933 рр. — геноцид українського народу, розв'язаний тоталітарним радянським режимом, а також неоголошену війну Україні. З метою вшанування пам'яті жертв більшовицького терору та всіх українців, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність нашої держави, було запалено свічки, що були викладені у формі українського тризуба.

В період з 2013 по 2019 роки було проведено сім Маршів у вишиванках у Токіо.

• Меттер Еммануель — український диригент, походив із родини українських євреїв.
• Сирота Лео — єврейський піаніст-віртуоз, уродженець Кам'янця-Подільського.
• Степанюк Оксана Анатоліївна — українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано, бандуристка-вокалістка. Солістка Токійської опери Фудзівара в Японії. Заслужена артистка України (2011).^[1][2]
• Тайхо Кокі (справжнє ім'я — Іван Маркіянович Боришко) — професійний сумоїст, 48-ий йокодзуна.
• Хадаші Єва (справжнє ім'я — Євгенія Суда) — кандидатка мистецтвознавства, магістр філології, японіст, музикознавеця, письменниця, співачка, теле- радіоведуча.^[3]

Українці в Японії — Посольство України в Японії (ua) . japan.mfa.gov.ua. Процитовано 14 березня 2017.

п о р Українці за кордоном Австралія та Океанія Австралія Мельбурн Нова Зеландія Азія Азербайджан В'єтнам Ізраїль Індія Казахстан Киргизстан Китай Маньчжурія Шанхай Пекін Гонконг Тайвань Ліван Малайзія Південна Корея Непал ОАЕ Сінгапур Таджикистан Туреччина Туркменістан Узбекистан Японія Америка Аргентина Буенос-Айрес Бразилія Венесуела Колумбія Домінікана Канада Куба Мексика Парагвай Перу США Балтимор Лос-Анджелес Нью-Йорк Уругвай Чилі Африка Ангола Єгипет Марокко Мозамбік ПАР Туніс Європа Австрія Албанія Андорра Бельгія Болгарія Боснія і Герцеговина Республіка Сербська Велика Британія Шотландія Вірменія Греція Грузія Данія Естонія Ірландія Ісландія Іспанія Італія Латвія Литва Ліхтенштейн Люксембург Мальта Монако Нідерланди Німеччина Норвегія Північна Македонія Португалія Сербія Воєводина Словенія Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція З автохтонним українським населенням Білорусь Молдова Придністров'я Польща Росія Білгородська область Башкортостан Воронізька область[ru] Далекий Схід Республіка Комі Колима[ru] Кубань Москва Пермський край Санкт-Петербург Саха (Якутія) Сибір Татарстан Румунія Словаччина Угорщина Товстим шрифтом виділено країни, що межують з Україною