Українці в Хорватії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.svg)
Українська діаспора Хорватії.
Перші поселення українців у Хорватії датовано 1745 роком, з моменту переселення русинів-українців у Бачку, пізніше у Срем, Славонію та Боснію. Наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. відбувся другий етап переселень, тоді в основному з Галичини, які поселилися на сучасній території Славонії, а саме Бродсько-Посавської та Сисацько-Мославинської жупанії. Всі переселенці обох періодів були греко-католики.
Українські поселення та греко-католицькі парафії у 1970-х роках були в таких містах і селах Хорватії: Петрівці, Міклушевці, Вуковар, Осієк, Славонський Брод, Каніжа, Сибинь, Липовляни, Раєво Село та інші. Вони належать до боснійсько-славонського вікаріату Крижевецької єпархії.
Між двома світовими війнами в Заґребі студіювала молодь з Галичини (іноді до 50 студентів), діяло товариство «Просвіта», студентські організації «Пробоем» і «Дніпро», виходив часопис «Думка».
За усташівської Хорватії, на підставі домовлення між ОУН (мельниківської) з урядом А. Павелича, створено на правах консульства українське представництво (голова — В.Войтанівський). З українських поселенців й емігрантів було організовано при хорватській армії («домобрані») у Вараждині «Український легіон», який мав бути висланий на радянський фронт. На доручення німців їх вислали проти партизанів Тіто в Боснії і проти сербських четників, внаслідок чого легіонери (а одночасно і українська група в Хорватії) зазнали переслідувань від комуністичної влади — українські організації були ліквідовані, багатьох їх діячів ув'язнено чи розстріляно, деякі втекли на Захід.
Щойно з кінця 1950-х pp. українці Хорватії отримали можливість організуватися — 1968 року постав Союз русинів-українців Хорватії, з 1970 р. починає виходити журнал «Нова думка» у Вуковарі, у селах і містах відновили діяльність українські гуртки і товариства «Кобзар» (Загреб)[1], «Осієк»[2] («Думки з Дунаю», «Літопис Союзу русинів і українців РХ», журнал для дітей «Віночок», «Хвилі з Дунаю» — радіопередача українською мовою та русинським діалектом (Кожної неділі по Хорватському радіо «Вуковар»)[3][4].
.JPG)
За переписом 2001 року в Хорватії проживає 2 337 русинів, які досі зберегли свою регіональну культурну ідентифікацію з сильно або слабше помітною українською самосвідомістю, та 1 977 українців з третьої хвилі переселень XIX-ХХ ст. вже з українською свідомістю та мовою. За релігією більшість українців (71 %) та русинів (87 %) Хорватії належать до католицької церкви (переважно — східного обряду).
За даними перепису 2001 року, основними місцями проживання українців у Хорватії є:
- Вуковарсько-Сремська жупанія — 476 осіб
- Загреб — 333 осіб
- Бродсько-Посавська жупанія — 320 осіб
- Сисацько-Мославинська жупанія — 309 осіб
- інші регіони — 539
Релігійний склад українців Хорватії за даними перепису населення 2011 року:
| чисельність | католики | православні | протестанти | інші християни | східні релігії | інші релігії | агностики | атеїсти, нерелігійні |
не вказано | невідомо | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 1 878 | 1 339 | 341 | 6 | 14 | 2 | 1 | 18 | 87 | 68 | 2 |
| 100,0 % | 71,3 % | 18,2 % | 0,3 % | 0,7 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,0 % | 4,6 % | 3,6 % | 0,1 % |
Основні місця проживання русинів у Хорватії станом на 2001 рік
- Вуковарсько-Сремська жупанія — 1796
- Осієцько-Баранська жупанія — 127
- Загреб — 123
- інші регіони — 291
Релігійний склад русинів Хорватії за даними перепису населення 2011 року:
| чисельність | католики | православні | протестанти | інші християни | східні релігії | інші релігії | агностики | атеїсти, нерелігійні |
не вказано | невідомо | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Русини | 1 936 | 1 692 | 89 | 11 | 25 | - | - | 18 | 75 | 25 | 1 |
| 100,0 % | 87,4 % | 4,6 % | 0,6 % | 1,3 % | 0,9 % | 3,9 % | 1,3 % | 0,1 % |
- Генерал Звонимир Червенко, Головнокомандувач Збройних сил Хорватії 1995—1996 рр.
- Центральна маніфестація українців у Хорватії - Зустрічі українців
- Маніфестація дитячої творчості
- Українська громада Республіки Хорватія (hr:Ukrajinska zajednica Republike Hrvatske)
- Українська громада міста Загреба (hr:Ukrajinska zajednica Grada Zagreba)
- Українське культурно-просвітнє товариство «Кобзар» - Загреб (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Kobzar" - Zagreb)
- Українське культурно-просвітнє товариство ім. Івана Франка - Вуковар (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Ivan Franko" - Vukovar)
- Українське культурно-просвітнє товариство ім. Лесі Українки - Осієк (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Lesja Ukrajinka" - Osijek)
- Українське культурно-просвітнє товариство «Україна» - Славонський Брод (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Ukrajina" - Slavonski Brod)
- Українське культурно-просвітнє товариство ім. Тараса Шевченка - Каніжа (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Taras Ševčenko" - Kaniža)
- Українське культурно-просвітнє товариство ім. Андрія Пелиха - Шумече (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Andrij Pelih" - Šumeće)
- Українське культурно-просвітнє товариство «Карпати» - Липовляни (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Karpaty" - Lipovljani)
- Українське культурно-просвітнє товариство «Дніпро» - Рієка (hr:Ukrajinsko kulturno-prosvjetno društvo "Dnjipro" - Rijeka)
- Українське культурно-просвітнє товариство «Калина» – Умаґ[5]
- ↑ Кобзар [Архівовано 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] Вокально — інструментальний ансамбль Культурно — просвітнього товариства русинів і українців Загреба
- ↑ 20 років Товариству русинів і українців м. Осієка. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Хвилі з Дунаю[недоступне посилання з липня 2019] радіопередача Хвилі з Дунаю
- ↑ Посольство України в Республіці Хорватія. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 квітня 2014.
- Союз русинів і українців Республіки Хорватія
- Культурно — просвітне товариство русинів і українців Загреба УПОРЯДНИКИ Славко Бурда і Борис Гралюк: Українці Хорватії, Загреб, 2002, ISBN 953-96527-0-7
- Središnja knjižnica Rusina i Ukrajinaca Hrvatske
- Kulturno prosvjetno društvo Ukrajinaca ″Karpati″ Lipovljani
- Koordinacija ukrajinske nacionalne manjine u RH
- Rusini/Ukrajinci u Hrvatskoj — etape doseljavanja i problem imena
- Ljetnja škola ukrajinskog jezika za djecu i omladinu 2010. — u organizaciji Ukrajinske zajednice RH i Ministarstva znanosti, obrazovanja i sporta Vlade RH
- Союз русинів і українців Республіки Хорватія Mikluševci u Domovinskom ratu 1991. (Союз Русинох и Українцох Републики Горватскей[недоступне посилання з червня 2019] Дюра Бики: Миклошевци у Отечественей войни 1991. (17,3 MB)
- Українці Хорватії. Матеріали та документи / Ред. Славко Бурда:
- Книга перша. — Загреб : Культурно-просвітне товариство русинів і українців Заrpеба, 2002. — 234 с.
- Книга друга. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2020. — 318 с.
- Книга третя. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2021. — 388 с.
- Книга четверта. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2021. — 176 с.
- Книга п'ята. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2022. — 207 с.
- Книга шоста. — Загреб : Українське культурно-просвітне товариство «Кобзар», 2023. — 460 с.
| ||||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
