Затока
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зато́ка — частина океану, моря, озера, що заходить у суходіл, але має вільний водообмін з основною частиною водойми.
Межі затоки визначають по прямій лінії між мисами біля входу або по певній ізобаті. За походженням розрізняють затоки океанічні та морські, за формою — воронкоподібна, витягнута, розгалужена; за властивостями вод — опріснена, солонуватоводна, солона; за глибиною — мілководні та глибоководні.
Затоку можна називати бухтою, якщо вона є портом для кораблів чи суден і має причальні споруди чи, як мінімум, якорну стоянку для суден. Але бухтою може бути не тільки затока, а й частина естуарію.
Гідрологічні і гідрохімічні умови затоки тотожні з умовами водойми, частиною якого вони є. В окремих випадках місцеві особливості клімату та материковий сток можуть надавати гідрологічним характеристикам поверхневого шару заток деякі специфічні риси.
У межах України на Чорному морі налічується понад 20 заток, на Азовському — бл. 10. Ці затоки належать до морських, витягнутих, солонувато водних та опріснених (солоність від 5 до 23 ‰, крім затоки Сиваш), вони здебільшого мілководні. Температура води влітку +20, +27, взимку затоки переважно замерзають.
До найбільших заток Світового океану належать затоки: Аляскинська, Бенгальська, Біскайска, Велика Австралійська, Гвінейська.
У деяких випадках назва «затока» закріпилася за акваторіями, які за своїм гідрологічним режимом є морями (наприклад, Мексиканська, Гудзонова, Перська, Каліфорнійська).
-
-
Гейрангер-фіорд, Норвегія -
Венеційська лагуна (вигляд з космосу) -
Дністровський лиман (вигляд з космосу)
.jpg)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- В. С. Ржевська. Затоки морські // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Затока морська [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
| Форми рельєфу |   | |
|---|---|---|
| Пляжі | ||
| Процеси | ||
| Береговий захист |
| |
| Пов'язані | ||
| Хвилювання |
|   | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Циркуляція[en] |
| ||||||||||
| Припливи |
| ||||||||||
| Рівень моря |
| ||||||||||
| Акустика | |||||||||||
| Акваторія | |||||||||||
| Геологія |
| ||||||||||
| Рельєф дна | |||||||||||
| Екологічні зони |
| ||||||||||
| Дослідження |
| ||||||||||
| Пов'язані статті |
| ||||||||||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 11977336t · Freebase: /m/04ggh49 · GND: 4122970-8 · J9U: 987007282424205171 · LCCN: sh85012515 · LNB: 000059435 · NDL: 00575915 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
