Річкова́ течія́ — рух води в річці від верхів'я до гирла.

Течії поділяють на три види:

• верхня течія
• середня течія
• нижня течія

Верхня течія утворюється неподалік витоків річки (рівнинні річки беруть початок, зазвичай, з джерела, болота чи озера, а гірські — з льодовика).

У середній течії у річку, зазвичай, впадають притоки і вона стає повноводнішою.

У нижній течії річка, переважно, тече повільно і плавно, часто утворюючи звивини.

За характером течії річки поділяють на:

• рівнинні
• гірські

Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече річка. Рівнинні річки течуть спокійно, гірські — набагато швидше. Дно в рівнинних річок складається, в основному, з м'яких порід, які легко розмиваються течією. Однак, у деяких місцях трапляються тверді породи, які розмиваються повільніше. Коли тверді породи перегороджують русло, на річці утворюються пороги. Іноді — на річках утворюються водоспади.

Будь-які перешкоди на річці, що змінюють її природню проточність (течію) — впливають на навколишні екосистеми. Зокрема, риби тоді мають менше території для міграції та розмноження. А умови життя тварин, які залежать від річкових ресурсів — риби або поживних речовин, що спускаються вниз за течією, — погіршуються. В Україні на деяких територіях це, зокрема, ведмідь бурий, норка європейська та видра річкова. Приклад впливу фрагментації річки на риб — знищення популяцій мігруючих осетрових у Дніпрі^[1].

У Європейському Союзі «звільнення» (відновлення природної течії) річок (dam removal^[en]) — один з природоохоронних пріоритетів. Згідно Європейської Стратегії з біорізноманіття, до 2030 року країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів^[1].

Енергія води, як і енергія вітру, використовується людьми здавна як джерело механічної енергії, а починаючи з ХХ століття — і як джерело електроенергії. У світі побудована велика кількість гідроелектростанцій (ГЕС та ГАЕС), які виробляють до 5% загальної електроенергії, причому в деяких країнах частка електрики, виробленої на гідроелектростанціях, значно вища. За інформацією Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, потенціал гідроенергетики в Україні використовується на 60%. В основному, за рахунок гідроелектростанцій Дніпровського каскаду та інших великих ГЕС ^[2]. За інформацією ПАТ «Укргідроенерго» — основного виробника гідроенергії в Україні — гідроенергетичний потенціал в інших країнах використовується значно більше, ніж в Україні: у США — на 82%, в Італії та Франції — на 95-98 %^[3].

На гідроелектростанції за допомогою гідротурбіни кінетична енергія води перетворюється в електроенергію. В Україні найбільші ГЕС та ГАЕС побудовані на Дніпрі (каскад з 6 гідроелектростанцій), Дністрі та Південному Бузі (по три на кожній річці). Крім того, діє більше 70-ти так званих «малих» ГЕС.

Станом на кінець 2016 року потужність усіх українських ГЕС становила 6,2 ГВт або 11,2% від загального балансу енергосистеми країни^[4].

• Гідроенергетика [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Про гідроенергетику на сайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.
• Коваль Інна. Гендиректор «Укргідроенерго»: «Не можна вічно експлуатувати те, що нам побудували діди-прадіди в 1960-х роках» [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] // Mind. — 2017. — 27 жовтня.
• Про відновлення природної течії річок [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Всесвітньго фонду дикої природи — WWF-Україна
• Проєкт Плану розвитку [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.] Об’єднаної енергетичної системи України на 2017–2026 роки.
• Течія // Словник української мови: в 11 т. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

п о р Берегознавство Форми рельєфу Абразійні береги Архіпелаг Атол Бар Берег Бухта Ватти Дюна Естуарій Затока Кекур Кліф Континентальний шельф Кораловий риф Коса Лагуна Мис Острів Перешийок Півострів Підводний каньйон Природна арка Протока Ріа Риф Річкова дельта Томболо Узбережжя Фіард Фіорд Ферде Шхери Пляжі Абразійні береги Процеси Абразія Абразійна платформа Бар Вулканічна дуга Дихало Морська регресія Розривна течія Морська течія Річкова течія Морська трансгресія Скеля Хвилі на поверхні води Береговий захист Нарощення Інтегроване управління прибережною смугою Затоплення Пов'язані Перегородок Розмір частинки валуни глина бруківка гранула галька пісок гальковий пляж мул Берегова смуга Літораль Фізична океанографія Регіон впливу прісних вод Категорія Вікісховище