Портал:Океанологія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
ОКЕАНОЛОГІЧНИЙ ПОРТАЛ |
Над чим працюємо |
| Геологія | Мінералогія | Землезнавство | Геоморфологія | Географія | Екологія | Гідрометеорологія | Гідрологія | Біологія океану | Етнологія | Туризм | Україна |
| Про океанологію | Тематичний тиждень |
|
Океаноло́гія (від дав.-гр. ὠκεανός — океан і λόγος — думка, слово) — комплексна природнича наука, що досліджує Світовий океан. Окремі його дисципліни вивчають фізичні процеси циркуляції у морському водному середовищі, оптичні, акустичні, магнітні та інші його особливості, виявляє закономірності взаємодії земної атмосфери й океану, хімію (гідрохімічні особливості морських вод та формування хімічного балансу океану) та біологію (рослинний і тваринний світ, біологічну продуктивність морів, можливість відтворення біологічних ресурсів). До океанології відносять також геологію морського дна, завдання якої — вивчення будови земної кори в межах океану, рельєфу його дна, а також генезис родовищ корисних копалин.
 |
У Вікіпедії розпочався Місяць покращення популярних статей (нове) Поспішайте долучитися до учасників! |
 Вибрана стаття Альбатро́си або Альбатро́сові (Diomedeidae) — родина морських птахів ряду буревісникоподібних (Procellariiformes), широко поширених у Південному океані (води навколо Антарктиди) і в північній частині Тихого океану. На півночі Атлантики вони відсутні, проте на підставі викопних залишків можна припустити, що раніше вони зустрічалися і там. Альбатроси вважаються одними з найкрупніших літаючих птахів, а у мандрівного (Diomedea exulans) і південного королівського альбатросів (Diomedea epomophora) розмах крил досягає рекордної величини — до 3,7 м і навіть більше. У забарвленні оперення у більшості альбатросів переважають чорні, білі й бурі кольори. Ніздрі містяться по боках дзьоба, кожна в окремій трубочці. Крила вузькі й довгі..::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
Океанологічна термінологія  Архіпела́г — група островів, що лежать на невеликій віддалі один від одного й звичайно об'єднуються в одне ціле. За походженням виділяють А. материкові (наприклад, Нова Земля), коралові (Маршалові острови) і вулканічні (Гавайські острови); група морських островів, що лежать близько один від одного. Цоколь архіпелагу — підняття дна, на якому розташовані підводні основи островів, що утворюють архіпелаг — групу островів, що лежать на невеликій відстані один від одного, мають найчастіше однакове походження і схожу геологічну будову.::::::::::::::::читати далі |
Океани та обрані моря  Півні́чний Льодови́тий океа́н, Півні́чно-Льодови́тий океа́н — найменший океан на Землі, розташований навколо Північного полюса, між Північною Америкою і Євразією. Найзначніші порти — Нарвік (Норвегія) і Мурманськ (Росія). Перші фундаментальні дослідження океану виконані у XVIII столітті і потім продовжені в XIX і ХХ століттях. Серед відомих дослідників океану: Віллем Баренц, Генрі Гудзон, Вільгельм Фільхнер, Вільям Паррі, Едвард Белчер, Роберт Пірі, Фрітьоф Нансен, Руаль Амундсен, Георгій Брусилов, Іван Жонголович, Олександр Колчак, Отто Шмідт, Іван Папанін.::::::::::::::::читати далі |
Обрані затоки та бухти Світового океану Затока Стрілець (рос. Зали́в Стрело́к) — внутрішня затока біля північно-східного берега затоки Петра Великого Японського моря, омиває південне узбережжя Приморського краю. Заходить до суші між мисом Майделя і мисом Гембачева. Довжина близько 12 км, ширина — до 15 км, глибина до 46 м. Береги затоки високі і кам'янисті, порослі переважно кущом і травою..::::::::::::::::читати далі |
Обрані протоки Світового океану  Фолклендська протока (англ. Falkland Sound) - морська протока, яка прямує з північного сходу на південний захід і розділяє Західний і Східний Фолкленд.
|
Обрані океанічні течії, вири та аномалії  Велика тихоокеанська сміттєва пляма (англ. Great Pacific Garbage Patch, англ. Eastern Garbage Patch, англ. Pacific Trash Vortex) — це водоверть антропогенного сміття у північній частині Тихого океану. Вона розташована між 135°—155° західної довготи та 35°—42° північної широти. На цій ділянці сконцентровано надзвичайно щільні масиви пластику та інших відходів, занесенних водами Північно-Тихоокеанської системи течій. Існування великої тихоокеанської сміттєвої плями було передбачено в публікації 1988 року.::::::::::::::::читати далі |
Обрані елементи рівнинного рельєфу океанічного дна  Амеразійский басейн — один з двох основних складаючих басейнів Арктичного басейну у Північному Льодовитому океані, що розокремлюється хребтом Ломоносова (другий — Євразійський басейн). Простягається від острова Елсмір до Східно-Сибірського моря. Має поділ хребтами на Канадську котловину (між Аляскою/Канадою і хребтом Альфа) і котловину Макарова (між хребтами Альфа і Ломоносова). Канадська котловина з'єднана з Тихим океаном через Берингову протоку.::::::::::::::::читати далі |
Обрані елементи гірського рельєфу океанічного дна  Хребет Ломоносова — підводний хребет у Північному Льодовитому океані, між Новосибірськими островами та островом Елсмір у Канадському Арктичному архіпелазі. Довжина приблизно 1800 км, ширина від 60 до 200 км. Висота над рівнем дна океану 3300—3700 м, мінімальна глибина над хребтом — 954 м. .::::::::::::::::читати далі |
Обрані підводні печери та гроти Світового океану  Вели́ка Си́ня Печера (Діра) (англ. Great Blue Hole) — велика підводна печера біля узбережжя Белізу. Вона розташована біля центральної частини рифу Лайтгаус, невеликого атола за 100 км від материка і міста Беліз. Печера має круглу форму, понад 330 м в діаметрі і 140 м завглибшки. Вона сформувалася як вапнякова печера протягом останнього льодовикового періоду, коли рівень моря був набагато нижчим..::::::::::::::::читати далі |
Обрані елементи берегової лінії Світового океану: півстрови та миси  Араві́йський піво́стрів — найбільший півострів Азії, між Червоним і Аравійським морем та Перською затокою; близько 3 млн км². Частина докембрійської Африканської платформи, відокремлена в третинному періоді від Африки западиною Червоного моря; на сході кристалічні гірські породи докембрію вкриває товстий пласт молодих осадових порід, які містять значні поклади нафти; височинний, на заході брилисті гори висотою до 3 760 м; тропічний сухий і дуже сухий клімат; спорадичні опади, до 100 мм на рік; розлогі пустелі: Великий Нефуд, Малий Нефуд і найбільша піщана пустеля на Землі — Руб-Ель-Халі; постійні ріки відсутні, численні сухі долини (ваді). В основі Аравійського півострова залягають давні кристалічні породи, перекриті на сході мезозойськими і третинними вапняками і пісковиками..::::::::::::::::читати далі |
Обрані острови та рифи Світового океану  Ньюфа́ундленд (англ. Newfoundland МФА: [nufənˈlænd] Нуфанле́нд "новознайдена земля"; фр. Terre-Neuve) — острів біля північно-східних берегів Північної Америки, частина канадської провінції Ньюфаундленд і Лабрадор. Площа острова — 111 390 км², довжина берегової лінії 9 656 км, висота над рівнем моря до 814 м. Населення — 479 105 чол. (2006), найбільше місто — Сент-Джонс (99 182). Ньюфаундленд є островом материкового походження, що відокремився в антропогеновому періоді. Він відокремлюється від материкової частини неширокою (16 км) протокою Белл-Айл на півночі і протокою Кабота – на південному заході. Його рельєф так само розчленований і гірський, як і Північних Аппалачів. Переважають хвилясті рівнини із залишковими горбами.::::::::::::::::читати далі |
Обрані архіпелаги та групи островів Світового океану  Брита́нські острови́ (ірл. Éire agus an Bhreatain Mhór, англ. British Isles, шотл. Breetish Isles, менс. ny h-Ellanyn Goaldagh) — архіпелаг на північному заході Європи, між Північним морем і Атлантичним океаном. На Британських островах розташовані держави Велика Британія та Ірландія, а також території під владою британської корони. Площа островів — 315,1 тис. км². Від материкової частини Європи відокремлені Північним морем і протоками Па-де-Кале і Ла-Манш. Включають великі острови Велика Британія і Ірландія.::::::::::::::::читати далі |
Родовища та басейни корисних копалин Світового океану Балтійська нафтогазоносна область — охоплює Литву, Латвію, Калінінградську область РФ, північно-східну частину Польщі, а також акваторії Центральної і Південної Балтики (шельфи Латвії, Литви, Польщі і Швеції). Перше родовище нафти відкрите в 1968 р. Площа понад 170 тис. км². З них акваторій близько 70 тис. км².::::::::::::::::читати далі |
Обрані об`єкти природно-заповідного фонду Світового океану  Вели́кий бар'є́рний риф — найбільша у світі система коралових рифів, розташована в Кораловому морі, уздовж східного узбережжя Австралії, біля узбережжя штату Квінсленд. Простягається на 2300 км з півдня на північ, починаючи від тропіка Козерога між містами Гладстон і Бандаберг до протоки Торреса, що відокремлює Австралію від Нової Гвінеї. Загальна площа - 348 698 км². У північній частині має ширину близько 2 км, у південній — 152 км. На півдні віддалена від берега на 300 км, а далі на північ, біля мису Мелвілла, наближається до материка на відстань до 32 км. Складається з мільярдів коралових поліпів..::::::::::::::::читати далі |
Обрані антропогенні об'єкти Світового океану  «Півні́чний поті́к» (англ. Nord Stream; попередня назва: Північно-Європейський газопровід, ПЄГ) — газопровід від Росії до Німеччини, перша гілка якого вже збудована. Термін «Північний потік» (або Nord Stream) часто вживаються у відношенні до частини цього газопроводу між Виборгом та Ґрайфсвальдом. Прокладення трубопроводу розпочате в квітні 2010 року. У вересні 2011 року розпочато заповнення технологічним газом першою з двох ниток, перші постачання газу почалися 8 листопада 2011 року. Проєктна потужність першої гілки морського газопроводу «Північний потік» склала 27 млрд кубометрів, після планованої добудови другої гілки збільшиться до 55 млрд кубометрів. Магістральний газопровід «Північний потік» через Балтійське море з’єднав Росію і Європейський Союз, і став важливим фактором енергобезпеки Європи. Газопровід безпосередньо пройшов територією Росії, Швеції, Данії і Німеччини. Його довжина склала близько 1,2 тис. км..::::::::::::::::читати далі |
Обрані порти Світового океану  Му́рманськ (саамська Мурман ланнҍ, рос. Му́рманск) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Мурманської області. До 1917 року називалося Романов-на-Мурмані. Мурманськ є одним із центрів Баренцевого Євро-Арктичного регіону. Одне з найбільших міст Арктики. Плани створення міста існували ще в 70-их рр. XIX століття. Перші дослідники прийшли сюди у 1912 році для обстеження навколишньої місцевості. Відомий мореплавець Федір Літке описував навколишню місцевість ще у 1822 році. Поселення виникло там, де на всій околиці єдиним жителем був лише помор Семен Коржнєв, який жив, ловлячи рибу і харчуючись нею..::::::::::::::::читати далі |
Обрані міста на островах Світового океану  Джака́рта (колишня назва Батавія, офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта, індонез. Daerah Khusus Ibukota Jakarta) — найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу. Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чилівунг у Яванське море. Адміністративно входить у Регіон Ява.  Джакарта розташована на північно-західному узбережжі Яви, в гирлі річки Чилівунг (англ. Ciliwung River, яван. Kali Ciliwung, індонез. Ci Liwung) в бухті Джакарта (англ. Jakarta Bay), яка є затокою Яванського моря. Офіційно, територія Спеціального Округу Джакарти займає 662 км².::::::::::::::::читати далі |
Природні зони та одиниці районування Світового океану
|
 Океанологічна література
|
Морське право  країни що ратифікували Морське право (міжнародне морське право) - підгалузь міжнародного приватного права, яка регулює майнові відносини, ускладнені іноземним елементом, що виникають у процесі міжнародного економічного обороту та пов'язані з використанням моря. Морське право слід відрізняти від міжнародного морського публічного права, яке регламентує відносини між державами з питань використання світового океану. Міжнародне морське право є однією з найстарших галузей міжнародного права, тому що з давніх часів Світовий океан, що займає 71% території планети Земля, грав важливу роль у задоволенні господарських потреб народів, що населяють її. Етапи становлення міжнародного морського права прямо пов'язані з етапами становлення людської цивілізації.::::::::::::::::читати далі |
Списки Світового океану  Список ссавців Карибів містить перелік із 210 видів ссавців, зареєстрованих у Карибському біорегіоні згідно з МСОП. Теріофауна Карибів унікальна і різноманітна, хоча й філогенетично обмежена. Цей список включає перелік ссавців усіх островів у Карибському морі, а також Багамських о-вів, о-вів Теркс і Кайкос та о. Барбадос, які розташовані не в Карибському морі, але біогеографічно належать до Карибського біорегіону. Карибський біорегіон був домом для кількох родин, які більше ніде не зустрічаються, але більша частина цього розмаїття нині зникла. Велика частка вимирань сталася через ізольованість, а тому дещо меншому конкурентному характері екосистем архіпелагу, і з тим, що хижі ніколи не колонізували велику частину регіону. Ці фактори зробили місцеву фауну островів особливо уразливою до негативних наслідків діяльності людини. На острівну фауну, зокрема, згубно вплинули інвазивні види. .::::::::::::::::читати далі |
| Телепрограми та кіно про світовий океан
Картина створена за допомогою новітніх розробок і революційних технологій. Спеціально для неї були сконструйовані 12-кілограмові камери-міні-гелікоптери для зйомок птахів.::::::::::::::::читати далі |
Обрані науково-дослідні експедиції, що досліджували океан  Російська гідрографічна експедиція Північного Льодовитого океану (1910 - 1915) була організована з метою розробки та освоєння Північного морського шляху. В її складі було два криголамних пароплави - «Вайгач» і «Таймир». Експедиція просувалася північною акваторією Північного Льодовитого океану зі сходу на захід.::::::::::::::::читати далі |
Обрані океанологічні наукові та освітні установи та заклади
|
Добра стаття Галапаго́ські острови́ (ісп. Islas Galápagos) — архіпелаг у Тихому океані, розташований за 965 кілометрів на захід від узбережжя Еквадору; складаються з 13 основних вулканічних островів, 6 невеликих острівців і 107 скель і намивних територій. Вважають, що перший острів сформувався 5—10 мільйонів років тому в результаті тектонічної активності. Наймолодші острови — Ісабела і Фернандіна — досі на стадії формування, останнє вулканічне виверження на цих островах відбулося в 2005 році. Адміністративно Галапагоські острови належать Еквадору. Населення архіпелагу .::::::::::::::::читати далі |
Обрана ілюстрація  |
Обрані рослини Світового океану  Елодея (Elodea) — рід багаторічних водних рослин водокрасові (Hydrocharitaceae). Елодея канадська в XIX столітті була занесена до Європи (вперше з'явилася в 1836 році в Ірландії), де швидко і широко розселилася (звідси назва «водяна чума»). Під Петербургом вона з'явилося в 1882 й поширилася на схід до озера Байкал.::::::::::::::::читати далі |
Обрані тварини Світового океану  Катра́н звичайний або морський собака (Squalus acanthias) — вид акул родини катранових (Squalidae). Як і всі акули, катран має обтічну форму тіла, що вважається однією з досконалих для риб. Довге і струнке тіло акул може легко розтинати воду і пливти з великою швидкістю. Паща її міститься на нижньому боці загостреного рила і півмісяцем загинається назад у постійному лютому оскалі. Всередині пащі є кілька рядів зубів, якими риби хапають, рвуть, ріжуть, подрібнюють їжу. Зуби в акул виростають на зміну вирваним, сточеним або тим, що випали..::::::::::::::::читати далі |
 Обраний життєпис океанології. Мореплавці
|
Обраний життєпис океанології. Океанологи Жак Пікар (фр. Jacques Piccard; * 28 липня 1922 року, Брюссель, Бельгія — † 1 листопада 2008 року, Швейцарія) — швейцарський океанолог, один з трьох людей, хто побував на дні Маріанської западини. Жак Пікар народився в Брюсселі в сім'ї фізика і винахідника Огюста Пікара. Разом з батьком брав участь у будівництві і випробуваннях батискафа «Трієст». Назву апарат отримав на честь міста Трієст, Італія, в якому було виконано основні роботи зі створення апарата. «Трієст» було спущено на воду в серпні 1953 і він зробив кілька занурень у Середземному морі з 1953 до 1957 року..::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис океанології. Гляціологи океану Олексі́й Фе́дорович Трьо́шніков (1 (14) квітня 1914, с. Павловка Симбірської губернії (нині Баришського району Ульяновської області) — 18 листопада 1991, Санкт-Петербург) — радянський океанолог, географ, дослідник Арктики та Антарктики. Доктор географічних наук (1963), професор (1967), академік АН СРСР (1981). Після закінчення географічного факультету Ленінградського державного університету в 1939 році працював в Арктичному і Антарктичному науково-дослідному інституті.::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис океанології. Метеорологи та кліматологи океану Іва́н Дми́трович Папа́нін (нар. 26 листопада 1894, Севастополь — пом. 30 січня 1986, Москва) — дослідник Арктики, доктор географічних наук (1938), контр-адмірал (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1937 і 1940). Іван Дмитрович Папанін народився в Севастополі, батько був матросом. Провчившись 4 роки в початковій школі, Папанін в 1908 році пішов працювати на завод. У 1914 році був призваний на військову службу (потрапив на флот)..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис океанології. Біологи, екологи та біогеографи океану Е́двард А́дріан Ві́лсон (англ. Edward Adrian Wilson нар.23 липня 1872, Челтнем — пом.29 березня 1912, Антарктида) — британський полярний дослідник, вчений-зоолог, орнітолог та лікар-фізіолог, художник. Учасник двох антарктичних експедицій Роберта Скотта. Його ілюстрації до праці Хемілтона A History of British Mammals вважаються класичними. Вільсон народився в районі Монпельє міста Челтнем у графстві Глостершир 23 липня 1872 року.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис океанології. Ґрунтознавці океану Жак-Ів Кусто́ (фр. Jacques-Yves Cousteau; *11 червня 1910, Сент-Андре-де-Кюбзак, Бордо — †25 червня 1997, Париж) — французький дослідник Світового океану, фотограф, режисер, винахідник, автор великої кількості книг і фільмів, першовідкривач. Був членом Французької академії. Командор Ордена Почесного легіону. Відомий як Капітан Кусто (фр. Commandant Cousteau). Разом з Емілем Ган'яном розробив і випробував акваланг.::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис океанології. Геоекологи та природоохоронці Світового океану Чарльз Мур молодший, Charles J. Moore - океанограф та капітан-яхтсмен відомий за статтями, що привернули увагу до великої тихоокеанської сміттєвої плями, території в Тихому океані за розміром більшої за Техас. У 1997 році, коли він повертався до південної Каліфорнії після закінчення транстихоокеанської яхтної регати Лос-Анджелес-Гаваї, він та його команда помітили сміття, що плавало за бортом. Він написав про це статтю, яка привернула увагу масмедія до цього питання.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис океанології. Геологи океану Джон Вінсент Бірн (народився 9 травня 1928), американський морський геолог та академік. Він служив в якості 12-го ректора Університету штату Орегон з 1984 по 1995 року. Бірн вчився Гамільтон коледж у своєму рідному штаті Нью-Йорк, де отримав ступінь бакалавра наук в області морської геології в 1951 році. Пізніше він продовжив своє навчання і отримав ступінь магістра наук у Колумбійського університету в геології в 1953 році, і Ph.D в морської геології з Університет Південної Каліфорнії в 1957 році...::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис океанології. Сейсмологи та вулканологи Світового океану Антуан Франсуа Альфред Лакруа (4 лютого, 1863 — 12 березня, 1948) — французький мінералог та геолог, іноземний член (англ. Foreign Member) Лондонського королівського товариства. Народився у Маконі, Сона і Луара, Франція. У 1889 році він здобув ступінь доктора наук (D. Sc.) у Парижі, як студент Фердинанда Андре Фуке. Фуке погодився допомогти студентові із завершенням навчання лише за умови, що Лакруа одружиться з його дочкою. У 1893 році Лакруа став професором мінералогії у Саду рослин в Парижі, а в 1896 році — директором мінералогічної лабораторії у елітній дослідній установі École des Hautes Études.::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис океанології. Геоморфологи та геотектоністи Світового океану
|
| Обраний життєпис океанології. Спелеологи та карстознавці океану Мішель Сіфр (фр. Michel Siffre, р.н. 1939, Ніцца) — французький вчений, геолог, спелеолог, «спелеонавт». Здобув широку популярність завдяки серії хронобіологічних експериментів «Поза часом», в ході яких кілька місяців знаходився на самоті в печері без можливості визначення часу та дати, вивчаючи суб'єктивне відчуття плину часу. В результаті досліджень виявив, що людський організм самостійно пристосовується до 24-годинного або 48-годинного циклу..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис океанології. Геохіміки та гідрохіміки океану Хільчевський Валентин Кирилович (*23 грудня 1953 року) — український гідролог, гідрохімік, гідроеколог, доктор географічних наук (1996), професор (1997), почесний працівник гідрометслужби України (2003), відмінник освіти України (2004), заслужений діяч науки і техніки України (2009), академік Академії наук вищої освіти України (2006), завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000) Народився 23 грудня 1953 року в Хотові .::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис океанології. Палеокеанологи Сеньковський Юрій Миколайович (* 20 квітня 1931, Львів) — український геолог, учений у галузі генетичної літології, теоретичної мінералогії, геологічної та геохімічної палеоокеанографії. Завідувач відділу седиментології провінцій горючих копалин Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (з 1980), доктор геолого-мінералогічних наук (1975), професор, член-кореспондент НАН України (1997), лауреат премії імені В. І. Вернадського НАН України (1994), член Наукового товариства імені Шевченка, член Регіонального об'єднання дослідників Гуцульщини.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис океанології. Археологи Світового океану Роберт Дуейн Баллард (англ. Robert Duane Ballard; нар. 30 червня 1942, Вічита, США) — колишній командир управління ВМС США і професор океанології при університеті Род-Айленда. Відомий своїми знахідками в галузі підводної археології.::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис океанології. Економіко-географи Світового океану
|
 Категорії
|
 Корисні шаблони
|
 Нові статті
|
Джерела
[ред. код]| Сестринські проєкти і портали | ||
|
Більше різноманітної допоміжної інформації про океанологію на сестринських проєктах фонду Вікімедіа: | ||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
