Батіаль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Батіа́ль, батіа́льна зо́на (грец. βαθυς — глибокий) — глибинна зона Світового океану (від 200 до 2000—2500 м глибини).
| Природні зони океану |
|---|
Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами. Геоморфологічно батіаль приблизно відповідає материковому схилу. Термін на початку ХХІ ст. зустрічається найчастіше у гідробіології як найменування зони існування організмів, що надають перевагу глибинам океану в межах 200—2500 м.
Характеризується такими екологічними умовами:
- значний тиск (до 25 МН/м², тобто до 250 атмосфер);
- майже повна відсутність світла;
- незначні сезонні коливання температури і густини води;
- морські течії охоплюють всю товщу води, хвилювання відчувається тільки під час сильних бур. Рухливість води відносно слабка, але значно більша, ніж в абіссалі;
- несуцільний покрив осадів (численні виходи корінних порід);
- стала солоність вод.
Кут похилу дна 4—12° (рідко 30—40°). Дно часто прорізують глибокі долини (підводні каньйони). Батіальні відклади складаються з мулу, рідше піску.
Батіальна фауна — фауна, що існує на дні або у водній товщі морів і океанів на глибинах від 500 до 3000 м. Біомаса та видове різноманіття батіальної фауни в середньому менше, ніж фауни шельфу (субліторальної) і більше ніж фауни абісальної. У макробіонтосі батіалі на пологих материкових схилах переважають біоценози детритоїдів (ґрунтоїди, фільтратори у водних угрупованнях), на крутих — зростає роль сестоноїдів (донних). У осадах зберігаються переважно залишки мушель двостулкових молюсків родин Tellinidae і Nuculanidae, а також спікули кременевих губок родини Tetraxonida, аглютинативні і секреційні форамініфери.
Багато тварин батіальної зони прикріплюються до ґрунтів материкового схилу (бентос). Переважають плотоїдні та фільтратори: головоногі, брахіоподи, довгохвості, десятиногі ракоподібні, риби та ін. Колір тварин одноманітний (переважають червоні тони). Велика кількість риб, перехідних до абісальних форм. Рослинний світ дуже бідний через слабку освітленість або повну відсутність світла.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Батіаль [Архівовано 21 вересня 2009 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Батіаль // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 15.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
