F-15 Eagle
F-15 Eagle
Призначення:	винищувач
Перший політ:	27 липня 1972
Прийнятий на озброєння:	9 січня 1976
На озброєнні у:	ВПС США  Ізраїль  Саудівська Аравія Японія
Розробник:	McDonnell Douglas і Боїнг
Всього збудовано:	1600 станом на травень 2013 р.[1]
Вартість одиниці:	F-15A/B: US $ 27,9 мільйона (1998) F-15C/D: US $ 29,9 мільйона (1998)
Модифікації:	F-15E Strike Eagle F-15SE Silent Eagle
Конструктор:	McDonnell Douglas
Екіпаж:	1 особа
Крейсерська швидкість:	1800 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	2660 км/год
МШ біля землі:	1488 км/год
МШ на висоті:	2660 км/год
Бойовий радіус:	983 км
Дальність польоту:	1967 км
Дальність польоту з ППБ:	5550 км
Практична стеля:	18 300 м
Бойова стеля:	12 600 м
Швидкопідйомність:	210 м/с
Довжина:	19,44 м
Висота:	5,63 м
Розмах крила:	13 м
Площа крила:	56,6 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:	45°
Порожній:	12 700 кг
Споряджений:	20 240 кг
Максимальна злітна:	30 845 кг
Двигуни:	2 ТРДФ Pratt & Whitney F100-PW-100,-220,-229.
Тяга (потужність):	2 × 6655 кгс
Тяга форсажна:	2 × 10810 кгс
Гарматне озброєння:	1×20 мм, М61А-1 Vulcan
Боєзапас:	940
Кількість точок підвіски:	11
Маса підвісних елементів:	7300 кг
Підвісне озброєння:	AIM-7, AIM-9, AIM-120 AMRAAM, вільнопадні, касетні бомби, запалювальні бомби
F-15 Eagle у Вікісховищі

F-15 Eagle (укр. «Іґл»)^{[прим. 1]} — американський всепогодний тактичний винищувач четвертого покоління. Призначений для завоювання переваги в повітрі. Прийнятий на озброєння в 1976 році.

Винищувачі F-15 застосовувалися на Близькому Сході, в Перській затоці, Югославії та Лівії.

F-15 Eagle став основою для літаків F-15E Strike Eagle та F-15EX Eagle II.

Дослідження зі створення винищувача F-15 почалися в США в листопаді 1965 року коли ПС США сформулювали вимоги до тактичного винищувача нового покоління для заміни F-4, F-101, F-102 і F-106. Вимоги формувались на досвіді війни у В'єтнамі і зустрічей з МіГ-21. У вересні 1968 року командування американських ПС направило пропозиції фірмам про висунення конкурсних проектів. В конкурсі взяли участь «Fairchild Aircraft», «North American Aviation» і «McDonnell Douglas». Перед американськими фахівцями було поставлено завдання розробки нового винищувача, призначеного для завоювання переваги в повітрі і здатного завдавати ударів по наземних цілях. Також було вибрано базові компоненти майбутнього винищувача: ТРДДФ Pratt & Whitney F100-PW-100, РЛС Hughes і гармата M61A1 Vulcan. У 1969 році розробником F-15 стала фірма «Макдоннелл Дуглас».

Експериментальний зразок F-15A був випущений у червні 1972 року. 27 липня 1972 року почались випробування. В другій половині 1973 року почався випуск передсерійних машин, а перший політ серійного літака цього типу відбувся у вересні 1974 року. Прийнятий на озброєння в 1976 році. Загалом виготовили 382 F-15A і 63 F-15В (це двомісний варіант для навчання).

Винищувач F-15 має мале навантаження на крило, силову установку із двох двигунів і двокильове хвостове оперення. Крило літака F-15 стрілоподібне, закрилки прості двохпозиційні, проте для виконання маневру по крену використовуються елерони спільно зі стабілізатором, при цьому на надзвукових швидкостях елерони відключаються. Управління елеронами здійснюється за допомогою звичайних приводів і механічної тяги, а кермом повороту і стабілізатором — ще і електричними приводами від системи підвищення стійкості. Конструкція повітрозабірників забезпечує ефективну роботу силової установки на різних режимах, зокрема на великих кутах атаки. Кожний з них має три стулки з регулюванням їхнього кутового положення і регульоване вікно перезапуску повітря.

З середини 1980 року почався випуск винищувачів F-15C (бойові) і D (навчально-бойові). На відміну від попередніх модифікацій, ці літаки мають збільшений (на 900 кг) запас палива у внутрішніх баках і можливість оснащення двома конформними баками «Фаст пек» із загальним запасом палива 4500 кг (це збільшило бойвий радіус до 2100 км), в яких може також розміщуватися додаткова радіоелектронна апаратура.

До складу силової установки входять два турбореактивні двоконтурні двигуни F 100-PW-220 максимальною тягою по 10770 кгс. Озброєння — 20-мм шестиствольна гармата «Вулкан» (боєкомплект 940 патронів), керовані ракети (КР) AIM-9 «Сайдвіндер», AIM-7 «Спарроу» і AIM‑120 AMRAAM. Максимальна маса бойового навантаження 7250 кг.

Наступна модифікація літаків цього типу, що отримала найменування F-15E «Страйк Ігл», була розроблена американськими фахівцями на базі навчально-бойового F-15D. На відміну від попередніх модифікацій, такий літак в основному призначений для завдання ударів по наземних цілях, для чого до складу його озброєння включені керовані ракети класу «повітря-земля», касети, керовані і некеровані авіаційні бомби. Цей літак може використовуватися як носій ядерної зброї.

У конструкції планера літака використовуються титанові сплави (26,7 %), алюмінієві сплави (37 %), високоміцні сталі (5 %), композиційні матеріали (не менше 5—7 %). Розрахункове перевантаження становить 9 одиниць з 50 % запасом палива, при цьому напруги в крилі сягають 85 % від розрахункових значень. Вибір матеріалів та конструктивної схеми елементів здійснювався з урахуванням в'язкості руйнування матеріалів і схильності до поширення тріщин. Хвостова частина фюзеляжу виконана з титанового сплаву Ti — 6Al — 4V. Задні кромки крила, елерони і закрилки виконані зі стільниковим заповнювачем з алюмінієвого сплаву.

Центроплан — трибалочної схеми, кожна балка складається з верхньої та нижньої штампованих секцій, виготовлених з титанового сплаву. Нижня панель центроплана також титанова. Силова схема кесона крила F-15А включає передній алюмінієвий, три основні титанові і один задній лонжерони. Влучання осколково-фугасного снаряда калібру 20 мм в один з трьох силових лонжеронів не призводить до втрати літака. Оперення — дволонжеронної схеми, лонжерони титанові, передні і задні кромки оперення заповнені стільниками. Обшивка оперення виконана з бороепоксидного пластику.

Паливо на F-15 розміщене в шести паливних баках: чотирьох фюзеляжних і двох крилових. Фюзеляжні баки м'які, а розташовані в крилах, паливо з яких використовується в першу чергу, — кесонні. Літак має автономні системи живлення двигунів з власними витратними баками та системою кільцювання. Велика частина паливопроводів розташована в баках. Витратні баки захищені протектором від куль калібру до 12,7 мм. Для забезпечення вибухобезпеки, всі паливні баки заповнені пінополіуретановим поропластом.

Дані взяті з USAF fact sheet^[2], Jane's All the World's Aircraft^[3], Combat Legend, F-15 Eagle and Strike Eagle^[4], Florida International University^[5], USAF F-15A/B/C/D Flight Manual (TO 1F-15A-1) Change 5^[6]

• Екіпаж: 1 особа
• Довжина: 19,44 м
• Розмах крила: 13 м
• Висота: 5,63 м
• Площа крила: 56,6 м²
• Кут стрілоподібності по передній кромці крила: 45°
• Профіль крила: NACA 64A006.6 корінь крила, NACA 64A203 закінцівках крила^[7]
• Маса порожнього: 12700 кг
• Маса спорядженого: 20240 кг (з 4 КР AIM-7 Sparrow)
• Максимальна злітна маса: 30845 кг (з 3 ППБ і двома конформними баками)
• Маса палива в підвісних баках: 5395 (2x2309) кг
• Маса палива в конформних баках: 4422 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 6100 кг^[8]
• Двигуни: 2 × двоконтурних турбореактивних з форсажною камерою (ТРДДФ) Pratt & Whitney F100-PW- 100, −220, −229.
  • тяга максимальна: 2 × 6655 кгс (65,2 кН)
  • Тяга на форсажу:
  • 2 × 10810 кгс (106,0 кН) — F100-PW-100
  • тяга максимальна: 2 × 7910 кгс (77,62 кН)
  • Тяга на форсажу:
  • 2 х 11335 кгс (111,2 кН) — F100-PW-220
  • 2 х 13250 кгс (130 кН) — F100-PW-229

• Максимальна швидкість на великій висоті: 2650 км/год (2,5+ Маха)
• Максимальна швидкість на малій висоті: 1480 км/год (1,2 Маха)
• Швидкість заходу на посадку: 232 км/год
• Практична дальність: 1967 км (без ППБ, зі стандартним озброєнням)
• Перегоночна дальність: 5750 км (з трьома ППБ і конформними баками)
• Практична стеля: 20000 м
• Швидкопідйомність: 254 м/с
• Довжина розбігу: 274 м
• Довжина пробігу: 1067 м (без гальмівного парашута)
• Навантаження на крило: 358 кг/м²
• Тягооснащеність: 1,12 (для F100-220)
• Аеродинамічна якість: 10 (для F-15A при 0,9 М)^[9]
• Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9.0/-3.0

• Стрілецько-гарматне: 1×20 мм шестиствольна гармата M61A1 Vulcan, 940 сн.
• Точки підвісу: 9
• Бойове навантаження: 7300 кг
• Керовані ракети:
  • ракети «повітря-повітря»:
    • 4 × AIM-7 Sparrow
    • 4 × AIM-9 Sidewinder
    • 8 × AIM-120 AMRAAM
• Інше:
  • • до 3 × 600 галонів США (2300 л) зовнішніх ППБ для перегінного польоту або збільшеного дальності/часу патрулювання.
    • MXU-648 Cargo/Travel Pod — для перевезення особистих речей і невеликого обладнання для обслуговування
    • ADM-160 MALD - сімейство ракет-приманок, які можуть бути оснащені засобами РЕБ^[10][11]

• РЛС: РЛС з активною ФАР AN/APG-63 (V) 2/3/4^[12]

F-15A

Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, побудовано 365 зразків для ПС США^[13] і 19 винищувачів для ПС Ізраїлю у 1972–1979 роках.

F-15B

Двомісний навчально-тренувальний варіант, до 1977 року позначався як TF-15A, побудовано 59 зразків для ПС США і 2 літаки для ПС Ізраїлю у 1972–1979 роках^[13].

F-15C

Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, вироблявся з 1979 року по 3 листопада 1989 року^[13] на заводі в Сент-Луїсі; мав посилену конструкцію планера збільшену ємність паливних баків, а також можливість кріплення накладних баків до (під) кореня консолі крила і повітрозабірника. Маса літака зросла на 363 кг. Останні 43 F-15C були модернізовані радаром AN/APG-70, а пізніше – радаром AN/APG-63(V)1. ПС США було поставлено 408, ПС Саудівської Аравії — 55 і ПС Ізраїлю — 24 літаки. 2 літаки було побудовано у варіанті F-15J для ПС Японії.

F-15D

Двомісний навчально-тренувальний варіант, побудовано 62 зразки для ПС США, 19 для ПС Саудівської Аравії і 2 літаки для ПС Ізраїлю. 12 літаків було побудовано у варіанті F-15DJ для ПС Японії. Виготовлятися з 1979 по 1985 рік^[13].

F-15J

Одномісний всепогодний варіант винищувача для ПС Японії, випускався з 1982 року^[13] компанією Mitsubishi за ліцензією. Конструктивно аналогічний винищувачу F-15C, але має спрощене обладнання РЕБ. Перший політ в Японії F-15J здійснив 26 серпня 1981 року. Всього виготовлено разом із двомісною модифікацією 223 літаки. Вартість одного F-15J становила $ 55,2 мільйони в 1990 році. Японські літаки комплектуються бортовим обладнанням японського виробництва (станція активних завад J/ALQ-8, станція попередження радіолокації J/APR-4)

F-15DJ

Двомісний навчально-тренувальний варіант для ПС Японії, випускався компанією Mitsubishi за ліцензією.

F-15MJ

Програма модернізації винищувачів F-15J за програмою Japan Super Interceptor. Літаки мають отримати нову РЛС AESA AN/APG-82(v)1 від Raytheon, бортові комп’ютери Boeing Advanced Display Core Processor II (ADCP II), бортові комплекси самооборони BAE Systems AN/ALQ-239 Digital Electronic Warfare System (DEWS), системи польотного планування Joint Mission Planning System (JMPS), стійкі до перешкод GPS-приймачі Selective Availability Anti-spoofing Module (SAASM) та радіостанції Rockwell Collins AN/ARC-210.^[14]

F-15N Sea Eagle

Модифікація F-15N була запропонована ВМС США на початку 1970-х як альтернатива палубного винищувача-перехоплювача F-14 Tomcat. Варіант F-15N-PHX був озброєний ракетами «повітря-повітря» AIM-54 «Фенікс». Палубний варіант мав складні консолі крила, посилене шасі і посадковий гак^[15][16].

F-15 AESA

Модифікація з радаром APG-79 з ФАР.

F-15SE Silent Eagle

Багатоцільовий винищувач покоління 4+, створений із застосуванням деяких технологій 5-го покоління, включаючи технологію зниження помітності.

F-15E Strike Eagle

Двомісний всепогодний багатоцільовий винищувач (винищувач-бомбардувальник), оснащений конформними паливними баками. Був розроблений у варіантах F-15I, F-15S, F-15K, F-15SG і є основою сімейства F-15 Advanced Eagle. З 1985 року було виготовлено понад 400 літаків F-15E та їх модифікацій.

F-15F Strike Eagle

Проект одномісного винищувача-бомбардувальника на базі F-15E.

F-15H Strike Eagle

Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Греції.

F-15I Ra'am (Грім)

Модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Ізраїлю.

F-15K Slam Eagle

Модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Кореї.

F-15S Strike Eagle

Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Саудівської Аравії.

F-15SG Strike Eagle

Модифікація F-15E Strike Eagle для ПС Сінгапура, раніше позначена як F-15T.

F-15 Streak Eagle (72-0119)

Полегшений і незабарвлений варіант F-15A, що встановив вісім світових рекордів швидкопідйомності між 16 січня і 1 лютого 1975 року; був переданий Національному музею ПС США в грудні 1980 року.^[17]

F-15S/MTD (71-0290)

Один TF-15A був переобладнаний в експериментальний літак КВВП, на якому надалі проводили дослідження систем управління. Літак оснащувався двигунами зі змінним вектором тяги і переднім горизонтальним оперенням.

F-15 MANX

Проект позначення експериментального літака F-15 без хвостового оперення, програма створення якого була закрита.

F-15 Flight Research Facility (71-0281 і 71-0287)

Два F-15A були передані дослідному центру НАСА в 1976 році. Літаки використовувалися в безлічі дослідних програм, наприклад, Highly Integrated Digital Electronic Control (HiDEC), Adaptive Engine Control System (ADECS), Self-Repairing and Self-Diagnostic Flight Control System (SRFCS) і Propulsion Controlled Aircraft System (PCA)^[18]. Літак з серійним номером 71-0281 був повернений ПС і в 1983 був встановлений як пам'ятник на АБ Ленглі.

F-15/ASAT

Літак переобладнаний як носій протисупутникової ракети ASAT, перший пуск якої був проведений 21 січня 1984 року. Наприкінці 1980-х програма була закрита.

F-15B Research Testbed (74-0141)

Одержаний в 1993 році Дослідницьким центром НАСА для проведення експериментів.^[19]

Модифікації літака F-15 постачалися до Ізраїлю, Саудівській Аравії та Японії. Для Ізраїлю було створено спеціальну версію цього літака — F-15I, а для Саудівської Аравії — F-15S Обидва ці літаки було створено на основі F-15E. Також двомісний навчально-тренувальний F-15DJ для Сил Повітряних сил Японії випускався компанією Mitsubishi за ліцензією.

•  США
  • ПС США має на озброєнні 254 F-15C/D (із них 32 в складі ПС Національної гвардії)^[20] та 221 F-15E^[21] станом на січень 2011 року. Ними озброєні три бойові ескадрильї, причому всі вони знаходяться за межами США: 44 і 67 ескадрильї (Японія, Кадена) та 493 ескадрилья (Велика Британія, Лейкенхіт). Станом на 2016 рік ПС США передбачає продовження експлуатації F-15C/D до 2040 року. 179 літаків повинні пройти модернізацію з встановленням новішої РЛС AN/APG-63(V)3 з активною фазованою антенною решіткою, нового комплексу РЕБ EPAWSS і іншого електронного обладнання.
•  Ізраїль
  • З грудня 1976 року Ізраїль отримав від США 51 F-15A/B і 41 F-15C/D. F-15, які постачались Ізраілю, не мали комфорних паливних баків, станцій РЕБ AN/ALQ-135 і дещо іншу систему катапультування і радіо. Спочатку вони мали ізраїльські РЕБ AL/L-8202, а в 1982 році були створені і свої паливні баки. Озброєння розширилось ізраїльськими керованими ракетами «Шафрір» і «Пітон», а також керованими авіабомбами GBU-15. З 2005 року також добавились авіабомби JDAM і ракети «Пітон 4» та «Попай». ПС Ізраїлю має на озброєнні 43 F-15A/B/C/D (20 F-15A, 6 F-15B, 11 F-15C та 6 F-15D)^[21] та 25 F-15I «Ra'am»^[21] станом на січень 2011 року.
•  Саудівська Аравія
  • В 1981—1983 роках отримала 62 F-15C/D у спрощеній конфігурації (без комфорних паливних баків і частини авіоніки). В 1990 році після нападу Іраку на Кувейт США передало Аравії ще 24 літаки. А в 1991 ще 12 модернізованих одиниць. ПС Саудівської Аравії має на озброєнні 70 F-15C/D (49 F-15C and 21 F-15D) та 69 F-15S станом на січень 2011 року.^[21]. В грудні 2011 року була замовлена партія із 84 F-15SA на суму $11,4 млрд.^[22] У квітні 2012 року було підписано контракт на модернізацію 70 F-15S до рівня F-15SA на суму $410,6 млн^[23].
• Японія
  • Повітряні Сили Самооборони Японії — на озброєнні станом на листопад 2008 року стоять 157 F-15J та 45 F-15DJ в семи бойових ескадрильях.^[24][25] Lj До їх арсеналу входять японські керовані ракети AAM-3. З 2004 року F-15J проходять модернізацію до F-15Kai. Вони отримують радіолокаційні станції AN/APG-63(V)1, апаратуру передачі даних «Лінк 16» і нашоломні приціли; до складу озброєння додались ракети AAM-4 і AAM-5. Частину літаків пристосували для несення під крилом розвідувального обладнання.
•  Південна Корея
  • ПС Південної Кореї — 60 F-15K станом на 2012 рік.^[26]
•  Сінгапур
  • ПС Сінгапуру — 24 F-15SG станом на 2012 рік.^[27][28]

Перший випадок застосування F-15 в реальному бою стався 27 червня 1979 року, коли група ізраїльських літаків під час нальоту на позиції палестинських бойовиків у Лівані була перехоплена літаками ПС Сирії. У цьому бою F-15 збили чотири МіГ-21, першу перемогу здобув Моше Мааром-Мельник, який згодом став бригадним генералом.^[29]

У наступні роки ізраїльські «Eagles» ще кілька разів зустрічалися із сирійськими МіГ-21 над Ліваном. 7 липня 1981 року вони брали участь в рейді на іракський ядерний центр «Озірак». Брали активну участь у Ліванській війні (1982). Згідно з ізраїльськими даними, всього з червня 1979 по листопад 1985 року F-15 здобули 56—57 повітряних перемог без єдиної втрати.^[30] За оцінкою російського дослідника Володимира Ільїна, заявлені повітряні перемоги ізраїльських F-15 «з точністю до літака» підтверджуються сирійською стороною.^[31]

У різний час сирійці повідомляли про декілька збитих F-15. Зокрема, під час Ліванської війни вони заявили про знищення «не менше п'яти» літаків цього типу; примітно, що на всі перемоги претендують пілоти МіГ-21, а не сучасніших МіГ-23.^[30] У різних російських джерелах також повідомляється, що після Ліванської війни сирійським МіГ-23 вдалося збити три F-15, проте ніяких подробиць цих боїв не наводиться, точна дата і навіть рік цих перемог залишаються неясними: за одними даними, перші дві перемоги здобуті 4 жовтня 1982,^[32] за іншими — 4 жовтня 1983,^[31] а за ще однією версією, всі три перемоги здобуті в грудні 1982 року.^[33] Ізраїльська сторона не підтверджує жодну із заявлених сирійських перемог і повідомляє лише про пошкодження одного «Eagle» ракетою «повітря-повітря» 9 червня 1982 під час Ліванської війни; літак повернувся на базу і був відремонтований.^[30]

Під час операції «Кріт-Крикет 19^[en]» ізраїльські F-15 і F-16 разом збили 82 сирійських винищувачі (МіГ-21, МіГ-23 і МіГ-23М) без жодної втрати^[34].

Під час війни в Перській затоці (1991) винищувачі F-15C використовувалися ПС США для завоювання переваги в повітрі, і на їх частку припало більшість повітряних перемог авіації Багатонаціональних сил. Американські «Eagles» збили 34 іракських літаки і вертольоти (з урахуванням двох перемог у березні 1991 року після закінчення бойових дій), ще два літаки були збиті саудівськими F-15. Найбільше було збито МіГ-23 (вісім), «Міраж» F.1 (шість, без урахування ще двох, збитих саудівськими F-15), МіГ-29 (п'ять), Су-22 (п'ять).^[35] У винищувачів F-15C втрат не було, але два винищувачі-бомбардувальники F-15E були збиті іракською ППО.

У ході операції НАТО проти Югославії (1999) американські F-15 збили чотири югославських МіГ-29, всі втрати підтверджені сербською стороною.^[36] Льотчиками МіГ-29 заявлено збиті двох F-15,^[36] що не підтверджується американською стороною.

Також літак застосовувався під час подій, відомих як Повстання у Лівії у 2011 році. Станом на кінець березня 2011 року відомо про одну катастрофу літака американських Військово-повітряних сил F-15E Strike Eagle, обидва пілоти успішно катапультувалися з літака.^[37]

Як зазначає американський авіаційний історик Джон Коррель, станом на 2008 рік літаки F-15 здобули загалом 104 повітряні перемоги без єдиної втрати.^[38] Хоча про збиті F-15 в різний час заявляли Сирія та Югославія, відома тільки одна втрата літака цього типу від дій іншого винищувача, яка ніким не оскаржується: у 1995 році F-15 ПС Японії був випадково збитий іншим «Іглом» під час навчального повітряного бою.^[39]

• Northrop YF-17 Cobra

• А. Кузьмін. Американські тактичні винищувачі F-15 «Ігл».//Закордонний військовий огляд. № 2. 2000.
• Харук, А. (2017). Бойові літаки XXI століття. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». с. 400. ISBN 978-617-12-3864-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: F-15 Eagle

• F-15 Eagle USAF Fact Sheet
• F-15 Eagle history page on Boeing.com
• F-15 page on NASA Langley site
• McDonnell Douglas F-15A, F-15C, and F-15 Streak Eagle on USAF National Museum web site
• F-15 Eagle in service with Israel
• F-15 Tactical Electronic Warfare System (TEWS) [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] and F-15 page on GlobalSecurity.org [Архівовано 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• The McDonnell Douglas F-15 Eagle page on Vectorsite.net [Архівовано 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
• AN/ALQ to AN/ALT Avionics definitions [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.]

п о р Реактивні винищувачі
Перше покоління	Dassault Ouragan[en] Dassault Mystère De Havilland Vampire De Havilland Venom[en] Douglas F3D Skyknight[en] Douglas F4D Skyray Douglas F5D Skylancer[en] Gloster Meteor Grumman F9 Cougar[en] Grumman F9F Panther Lockheed P-80/F-80 Shooting Star[en] Lockheed F-94 Starfire McDonnell F2H Banshee[en] McDonnell F3H Demon[en] McDonnell FH-1 Phantom[en] Messerschmitt Me.163 Komet Messerschmitt Me 262 Hawker Siddeley/Armstrong Whitworth Sea Hawk[en] Heinkel He 162 North American FJ-1 Fury[en] North American F-86 Sabre Northrop F-89 Scorpion[en] Republic F-84 Thunderjet[en] Republic F-84F Thunderstreak[en] Saab 21R Saab 29 Tunnan Saab 32 Lansen Supermarine Attacker[en] Supermarine Swift[en] Vought F6U Pirate[en] Vought F7U Cutlass[en] Ла-15 МіГ-15 МіГ-17 Як-15 Як-17 Як-23[en]
Друге покоління	Avro Canada CF-100 Canuck BAC/English Electric Lightning Convair F-102 Delta Dagger[en] Convair F-106 Delta Dart[en] Dassault Super Mystère[en] Dassault Étendard IV[en] Dassault Mirage III de Havilland Sea Vixen Gloster Javelin[en] Grumman F-11 Tiger Hawker Hunter Lockheed F-104 Starfighter McDonnell F-101 Voodoo[en] North American F-100 Super Sabre Republic F-105 Thunderchief Saab 35 Draken Supermarine Scimitar[en] Vought F-8 Crusader МіГ-19 МіГ-21 Су-9 Су-11 Як-25
Трете покоління	Dassault Mirage F.1 Dassault-Breguet Super Étendard HAL HF-24 Marut Hawker Siddeley/British Aerospace Harrier IAI Kfir McDonnell Douglas F-4 Phantom II Northrop F-5 Freedom Fighter/Tiger II Shenyang J-8[en] МіГ-23 МіГ-25 Су-15 Су-17/20/22 Ту-28П/Ту-128 Як-28
Четверте покоління	AIDC F-CK-1 Chengdu J-10 Dassault Mirage 2000 General Dynamics F-16 Fighting Falcon Grumman F-14 Tomcat HAL Tejas[en] McDonnell Douglas F-15 Eagle McDonnell Douglas F/A-18 Hornet McDonnell Douglas AV-8B Harrier II Mitsubishi F-2 Panavia Tornado Saab 37 Viggen МіГ-29 МіГ-31 Су-27 Як-38
Покоління 4,5	Boeing F/A-18E/F Super Hornet Dassault Rafale Eurofighter Typhoon Saab JAS 39 Gripen Су-30 Су-33 Су-35
П'яте покоління	Chengdu J-20 KAI KF-21 Boramae Lockheed Martin F-22 Raptor Lockheed Martin F-35 Lightning II Mitsubishi X-2 Shenyang FC-31[en] Су-57 Су-75
Шосте покоління	BAE Systems Tempest F/A-XX[en] NGAD[en] NGF[en] Mitsubishi F-X[en] МіГ-41

п о р Військова авіація ЗС США після 1962 року
Бойові літаки Штурмовики A-1 Skyraider · A-2 Savage[en] · A-3 Skywarrior[en] · A-4 Skyhawk · A-5 Vigilante[en] · A-6 Intruder · A-7 Corsair II · YA-9[en] · A-10 Thunderbolt II · A-12 Avenger II A-26 Invader · A-29 Super Tucano · A-37 Dragonfly · AC-47 Spooky[en] · Fairchild AC-119[en] · AC-130 Spectre · F-117 Nighthawk1 · OA-1K Sky Warden[en] · AU-23 Peacemaker[en] · AU-24 Stallion[en] · AV-8 Harrier (AV-8B Harrier II · AV-16) Бомбардувальники B-47 Stratojet · B-52 Stratofortress · B-57 Canberra · B-58 Hustler · B-66 Destroyer · XB-70 Valkyrie B-1 Lancer · B-2 Spirit · B-21 Raider FB-22[en] · FB-111 Винищувачі F-100 Super Sabre · F-101 Voodoo[en]  · F-102 Delta Dagger[en] · XF-103[en] · F-104 Starfighter · F-105 Thunderchief · F-106 Delta Dart[en] · F-107[en] · XF-108 Rapier · F-111 Aardvark F-1 Fury[en] · F-2 Banshee[en] · F-3 Demon[en] · F-4 Phantom II · F-5 Freedom Fighter/Tiger II · F-6 Skyray · F-7 Sea Dart[en] · F-8 Crusader · F-9 Cougar[en] · F-10 Skyknight[en] · F-11 Tiger · YF-12 · F-14 Tomcat · F-15 Eagle (F-15E Strike Eagle · F-15EX Eagle II) · F-16 Fighting Falcon · YF-17 Cobra · FA-18 Hornet (F/A-18E/F Super Hornet)1 · F-20 Tigershark · F-21 KFIR C-1 · F-22 Raptor · YF-23 · F-35 Lightning II Інші літаки YAL-1 · S-2 Tracker[en] · S-3 Viking[en] 1 позначення не відповідає призначенню техніки або загальній системі
Допоміжні літаки Транспортні літаки C-97 Stratofreighter[en] (KC-97[en]) · C-121 Constellation[en] · C-123 Provider[en] · C-124 Globemaster[en] · C-130 Hercules (Super Hercules)  · DC-130[en] · EC-130 · HC-130 · KC-130 · LC-130[en] · MC-130 · WC-130[en]) · C-131 Samaritan[en] · C-133 Cargomaster[en] · C-135 Stratolifter[en] (KC-135 Stratotanker) · C-137 Stratoliner[en] · C-140 · C-141 Starlifter · C-143 · HC-144 Ocean Sentry[en] · C-145 · С-146 · C-147 · KC-767[en]1 C-1 Trader · C-2 Greyhound[en] · C-3[en] · C-4 Academe[en] · C-5 Galaxy · C-9 Nightingale/Skytrain[en] · C-10[en] · C-11 Gulfstream II[en] · C-12 Huron[en] · YC-14[en] · YC-15[en] · C-17 Globemaster · C-18[en] · C-19 · C-20 Gulfstream III[en] · C-21 · C-22 · C-23 Sherpa · VC-25 Air Force One · C-26 Metroliner[en] · C-27 Spartan · C-28 Titan · C-32[en] · C-33 · UC-35 · C-37 Gulfstream V[en] · C-38 Courier · C-40 Clipper[en] · C-41 · KC-45[en] · KC-46 Pegasus[en] Багатоцільові літаки U-1[en] · U-3 · U-4[en] · U-6 · U-7[en] · U-8[en] · U-9[en] · U-10[en] · U-11[en] · U-16[en] · U-17[en] · U-18[en] · U-19[en] · U-20[en] · U-21 · U-22 · AU-23 Peacemaker[en] · AU-24 Stallion[en] · U-25[en] · HU-25 · U-26[en] · U-27[en] · U-28 · RU-38 Twin Condor[en] · UV-18 · UV-20[en] · UV-23[en] Розвідники та патрульні літаки SR-71 Blackbird · SR-72[en] · U-2 Dragon Lady O-1 Bird Dog · O-2 Skymaster[en] · YO-3 Quiet Star[en] · O-5[en] · O-6 · OV-1 Mohawk · OV-10 Bronco[en] P-2 Neptune[en] · P-3 Orion · P-5 Marlin[en] · P-7[en] · P-8 Poseidon ДРЛС, РЕБ та комунікації E-1 Tracer[en] · E-2 Hawkeye · E-3 Sentry · E-4 · YE-5[en] · E-6 Mercury · E-8 Joint STARS · E-9 · E-10 MC2A[en] · E-11[en] EP-3[en] · EA-6 Prowler · EA-18G Growler · EC-130 · EC-130H Compass Call[en] · EC-135[en] · EF-111A Raven Тренувальні літаки T-28 Trojan[en] · T-33 Shooting Star[en] · T-34 Mentor[en] · T-37 Tweet[en] · T-38 Talon · T-39 Sabreliner[en] · T-41 Mescalero[en] · T-42 Cochise · T-43[en] · T-45 Goshawk · T-46[en] · T-47[en] · T-48 MPATS[en] · T-1 SeaStar[en] · T-2 Buckeye[en] · T-6 Texan II · T-7 Red Hawk (T-X)[en] 1 позначення не відповідає призначенню техніки або загальній системі
Гелікоптери та нестандартні літальні апарати Ударні гелікоптери AH-1 Cobra · AH-1 SuperCobra · AH-1Z Viper · UH-1 Iroquois · UH-1N Twin Huey · UH-1Y Venom · SH-2 Seasprite[en] · (G[en]) · MH-6 Little Bird (AH-6) · AH-56 Cheyenne · UH-60 Black Hawk · SH-60 Seahawk · YAH-63 · AH-64 Apache · RAH-66 Comanche Інші гелікоптери H-34 Choctaw[en] · CH-37 Mojave[en] · HH-43 Huskie[en] · CH-46 Sea Knight · CH-47 Chinook · XH-51[en] · HH-52 Seaguard[en] · CH-53 Sea Stallion (E · K) · MH-53 Pave Low · CH-54 Tarhe[en] · TH-55 Osage[en] · TH-57 · OH-58 Kiowa · XH-59[en] · HH-60 Pave Hawk[en] · MH-60 Jayhawk · YUH-61 · XCH-62[en] · MH-65 Dolphin[en] · MH-68 · ARH-70 Arapaho · VH-71 Kestrel · UH-72 Lakota · TH-73[en] CH-3 · YOH-4 · YOH-5 · SH-3 Sea King · OH-6 Cayuse · H-13 Sioux · H-19 Chickasaw · H-21[en] · OH-23 Raven[en] · H-25 Army Mule[en] · H-92 Superhawk · VH-92 Patriot[en] · H-139 Інші літальні апарати X-літаки · HL-10[en] · M2-F1[en] · M2-F2[en] · M2-F3[en] · XS-1[en] · XV-3 · XV-4 Hummingbird[en] · XV-5 Vertifan[en] · XV-6 Kestrel[en] · XV-8[en] · XV-9[en] · XV-11 Marvel[en] · XFV-12[en] · XV-15 · V-22 Osprey · XC-142[en]1 · MZ-3[en] 1 позначення не відповідає призначенню техніки або загальній системі БПЛА винесено в окремий шаблон
Виробники авіації AAI[en] · AeroVironment[en] · AgustaWestland · Beechcraft · Bell · Boeing (BDS · Rotorcraft Systems/Vertol) · Cessna · Convair · Douglas · Fairchild · General Atomics · General Dynamics · Grumman · Hughes · Kaman[en] · Ling-Temco-Vought · Lockheed · Lockheed Martin · Martin Marietta · McDonnell · McDonnell Douglas (MD Helicopters) · North American · Northrop · Republic[en] · Rockwell · Piasecki[en] · Sikorsky · Vought
Системи позначень авіації та ракет до 1962 року • Система позначень авіації та ракет після 1962 року

п о р Авіатехніка ВПС Ізраїлю
винищувачі	поршневі S-199 Spitfire P-51D Mosquito реактивні Meteor Ouragan Mystère IV A Super Mystère B.2 Vautour II Mirage III Nesher Kfir F-4E F-15A-D F-16A/B/C/D/I F-35A
штурмовики / бомбардувальники	поршневі B-17G Beaufighter Mosquito реактивні Ouragan Mystère IV A Vautour II Kfir A-4 F-16A/B/C/D/I F-15I
транспортні	поршневі Dragon Rapide Norseman Aerovan Hudson Lodestar C-69 DC-4 DC-5 C-45 C-46 DC-3/C-47 Noratlas B377 C-97 KC-97 Islander /Defender Queen Air реактивні B707 Westwind турбогвинтові C-130/C-130J Rallye Arava King Air Trinidad
допоміжні	зв'язкові/корегувальники Bonanza F.24 Gemini Taylorcraft BL Auster AOP.3/5 Auster J/1 Piper J-3 PA-18 PC-6 Norécrin P.149 Do 27 Do 28 SeaScan Cessna 180/185/206 AT-802（пожежний） розвідувальні OV-1 RF-4E ДРЛС E-2C RC-12D/K G550 CAEW РЕБ G500 SEMA амфібії Seabee Widgeon PBY-5A
навчальні	поршневі RWD-8 RWD-13 RWD-15 Tiger Moth Stearman BT-13 T-6G PA-18 Oxford/Consul Anson Chipmunk S.11 T-35 G 120 реактивні Magister/Tzukit TA-4 M-346 турбогвинтові T-6A
вертольоти	багатоцільові Hillerー360 Alouette III S-55 S-58 Bell 47 SA 321 Bell 205/UH-1 Bell 212/UH-1N Bell 206 MD 500 AS 365 AS 565 CH-53 S-70A/UH-60 ударні AH-1 AH-64A/D
БпЛА	Mastiff Scout Searcher Heron Eitan Elbit Hermes 450 Elbit Hermes 900
трофейна техніка	реактивні Як-11 МіГ-15 МіГ-17 МіГ-21 МіГ-23 вертольоти Мі-8/Мі-17 SA 341 Gazelle
проекти / дослідні	F-86E Mirage 5 Lavi Nammer T-50 V-22 HAL Dhruv（1 взято в оренду Міністерством Оборони）
Див. також	Список літаків ВПС Ізраїлю Список ескадрилій ВПС Ізраїлю Список аеропортів Ізраїлю Аси ВПС Ізраїлю

Тематичні сайти	Quora
Словники та енциклопедії	Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання	KBpedia · Fandom
Нормативний контроль	Freebase: /m/0337b · GND: 4377608-5 · J9U: 987007567952405171 · LCCN: sh85040370 · NKC: ph249490