Нобелівська премія з літератури
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нобелівська премія  | |
|---|---|
 Оголошення премії | |
| Присуджується за | За надзвичайні досягнення в літературі |
| Засновник(и) | Альфред Нобель |
| Країна |  Швеція |
| Вручення | Швеція |
| Рік заснування | 1901 |
| Поточний лауреат | Йон Фоссе (2023) |
| nobelprize.org | |
 Нобелівська премія з літератури у Вікісховищі | |
Но́белівська пре́мія в галузі літератури — найпрестижніша міжнародна літературна премія у світі. Створена разом з чотирма іншими Нобелівськими преміями за заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, вручається з 1901 року.
За заповітом Альфреда Нобеля винагорода має бути отримана людиною, що створила «найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму». Первісна вимога розглядати тільки ті роботи, що були створені в рік, що передує року нагороди, була змінена щоб роботи могли бути розглянуті, якщо їх значення було визнано лише недавно.
Органом присудження Нобелівської премії є Шведська академія. Вона була заснована за взірцем Французької академії королем Густавом III 1786 року. Академія складається з 18 членів, відомих як De Aderton («Вісімнадцять»). Вона складається зі шведських письменників, поетів, вчених та істориків. У виборі лавреата Нобелівської премії працює Нобелівський комітет, що складається з 4 або 5 осіб вибраних з числа членів академії на термін 3 років.
Право номінації мають члени Шведської академії та інших академій та інститутів аналогічного характеру. Це право також мають університетські професори літератури і філологічних наук, переможці попередніх номінацій, і президенти асоціацій відповідальних за літературну творчість в країні. Імена кандидатів є засекреченими протягом 50 років, а це означає, що імена потенційних кандидатів до і після оголошення призу є тільки чутками.
Процедура надання нагород має такий вигляд:
- Вересень: члени Нобелівського комітету відправляють приблизно 600—700 формулярів особам, що мають право на висунення. Кандидатури повинні бути представлені до 31 січня наступного року.
- Лютий: комітет створює список і передає академії для затвердження.
- Квітень: комітет обирає 15–20 імен кандидатів до розгляду академії.
- Травень: комітет звужує список до 5 фіналістів для розгляду академії.
- Червень–серпень: члени академії знайомляться з творчістю кандидатів.
- Вересень: обговорення творчості кандидатів.
- Жовтень: вибір переможця.
- Грудень: 10 грудня в Стокгольмі відбувається урочиста церемонія вручення Нобелівської премії.
Голосування, в якому беруть участь члени академії, відбувається в жовтні. Точна дата є фіксованою і заздалегідь повідомленою. Кожна особа, що має право голосу, дає секретарю картку з ім'ям кандидата. Необхідна абсолютна більшість дійсних голосів для вибору переможця. У разі відсутності абсолютної більшості голосів, голосування повторюється.
Перший лавреат Нобелівської премії з літератури був Сюллі-Прюдом. Він отримав 150 782 шведських крон. На сьогодні ця сума становить 10 мільйонів шведських крон.
Нагородження не проводилось 7 разів: у 1914, 1918, 1935, 1940–1943 роках. Чотири рази премія була розділена між двома авторами: у 1904, 1917, 1966 та 1974 роках. Два письменники не прийняли премію: Жан-Поль Сартр та Борис Пастернак (якому це заборонила радянська влада).
Єдиний раз премія була присуджена посмертно — у 1931 році Ерік Аксель Карлфельдт отримав премію, пробувши членом Академії протягом 20 років на посаді секретаря. Він був номінований двічі, але не погодився б надати премію самому собі.
Шведська академія заявила, що у 2018 році вона не оголошуватиме переможця — вперше за 75 років. Причиною цьому стали корупційні скандали і звинувачення у сексуальних домаганнях щодо чоловіка однієї з членів академії. З Нобелівського фонду незаконно давали гроші на проєкти фотографа і режисера Жана-Клода Арно чоловіка поетеси Катаріни Фростенсон. Також його звинуватили у сексуальних домаганнях декілька жінок. Ці звинувачення вже призвели до серйозної кризи у Шведській академії, внаслідок чого з її складу вийшли керівник, чотири інших члени, а також сама пані Фростенсон[1][2].
У академії заявили, що переможця Нобелівської премії з літератури за 2018 рік оголосять наступного року — разом з переможцем 2019 року. Також додали, що рішення було ухвалене через втрату довіри громадськості. Від моменту заснування премії було лише сім випадків, коли її не вручали, зокрема, в роки Першої та Другої світових воєн, а також у 1935 році, коли було вирішено, що жоден з претендентів не гідний нагороди. Востаннє премія не була вручена в 1943 році[3].
Лауреати Нобелівської премії (видавнича серія)- Світова література
- 100 книг століття за версією Le Monde
- 100 найкращих книг всіх часів і народів
- 200 найкращих книг за версією Бі-бі-сі
- ↑ Чому цього року не буде Нобелівської премії з літератури?. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Вручення Нобелівської премії з літератури під загрозою. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
- ↑ Через секс-скандал: вручення Нобелівської премії з літератури цьогоріч не буде. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
|
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
