Володимир Федорович Демішкан
Народився	16 листопада 1949(1949-11-16) (74 роки) смт. Новоархангельськ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Членство	Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада	народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія	Партія регіонів
Нагороди

Народний депутат України
7-го скликання
фракція Партії регіонів	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014

Володи́мир Фе́дорович Демішка́н (*16 листопада 1949, Новоархангельськ) — український проросійський політик і чиновник, народний депутат 6 і 7-го скликання, голова Державної служби автомобільних доріг «Укравтодор» (у 2001—2004 роках, у 2006—2007, і від травня 2010). Член Партії регіонів. Кандидат технічних наук (2000), доцент (2003), голова Державної служби автомобільних доріг України.

В 2014 році переїхав на постійне проживання в Російську Фредерацію, на підставі паспорта грамадянина РФ.

Народився 16 листопада 1949 (с.Новоархангельськ, Новоархангельський район, Кіровоградська область); одружений; має 4 дітей.

Освіта: Донецький політехнічний інститут, механічний факультет (1981—1987), інженер-механік, «Автомобілі і автомобільне господарство»; кандидатська дисертація «Удосконалення управління станом автомобільних доріг за умов обмежених ресурсів» (Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет, 2000).

1985—96 — начальник автоколони АТП, начальник, директор АТП, м.Брянка Луганської області З 12.1996 — начальник Луганського обласного управління з будівництва, ремонту та експлуатації автомобільних доріг. 09.1998—09.99 — заступник міністра транспорту України. З 09.1999 — начальник Київського обласного управління з будівництва, ремонту та експлуатації автомобільних доріг. 18 червня — 22 листопада 2001 — голова Української державної корпорація з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг (Укравтодор). 22 листопада 2001-27 грудня 03 — голова Державної служби автомобільних доріг України. 5 жовтня — 10 грудня 2004 — голова правління НАК «Украгролізинг». З 10 серпня 2006 по 8 листопада 2007 — голова (28 вересня 2006 — поновлений на посаді з 27 грудня 2003) Державної служби автомобільних доріг України.

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 119 в списку. На час виборів: голова Державної служби автомобільних доріг України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 12.2007).

6 квітня 2010 президент Віктор Янукович призначив Демішкана головою Вінницької обласної державної адміністрації.

26 травня 2010 Кабінет Міністрів призначив Володимира Демишкана головою Державної служби автомобільних доріг «Укравтодор», яка є основним будівельником доріг між населеними і промисловими пунктами в Україні.

З грудня 2012 року — депутат Верховної ради сьомого скликання, голова Підкомітету з питань автомобільних доріг та дорожнього господарства Комітету з питань транспорту та зв'язку Верховної ради. Член фракції Партії регіонів, групи «Економічний розвиток» (з 24.02.2014 року).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події на Волині 1942—1944 років.

Академік Транспортної академії України (з 1998).

Батько убивці Сергія Демішкана, котрий в складі злочинної групи із трьох осіб (Сергій Демішкан, його кум Сергій Левченко, та їх спільний знайомий Олександр Кудрін) викрав, катував та убив свого партрнера по бізнесу Василя Івановича Кривозуба — директора авіаційно-транспортної агенції «Крунк»[1] [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.][2] [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.][3] [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.][4] [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.][5] [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.].

• Орден «За заслуги» III (10.2000), II ст. (07.2002).
• Держ. службовець 3-го рангу (09.2001), 2-го рангу (02.2002).
• Ювілейна медаль «10 років незалежності України» (2001).
• Почесна грамота Верховної Ради України (2002).
• Орден «Знак Пошани» (2002).
• Почесний професор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (2003).

Причетний до намагань силового вирішення міжконфесійних суперечок українських православних церков.

• «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Ліга. Досьє [Архівовано 6 грудня 2012 у WebCite]
• Влада Кіровоградщини порушує права вірних Київського Патріархату. Архівовано.
• Сын депутата Партии регионов Сергей Демишкан, который признался в убийстве и рэкете, отпущен судом на подписку о невыезде [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• https://genshtab.info/Демишкан,_Владимир_Федорович [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]

п о р Керівники Вінницької області Перші секретарі Вінницького обласного комітету КПУ Микита Алексєєв (1932) Володимир Чернявський (1932—1937) Михайло Бондаренко (1937) Іларіон Співак (1937—1938) Гаврило Міщенко (1938—1941, 1944—1945) Дмитро Бурченко (1945) Михайло Стахурський (1945—1951) Григорій Шевчук (1951—1952) Микита Бубновський (1952—1954) Петро Дорошенко (1954—1955) Павло Козир (1955—1963) Павло Козир (сільський, 1963—1964) Юрій Шевцов (промисловий, 1963—1964) Павло Козир (1964—1970) Василь Таратута (1970—1983) Леонтій Криворучко (1983—1988) Аркадій Нехаєвський (1988—1991) Голови Вінницького обласного виконавчого комітету Олександр Лісовик (1932) Олекса Триліський (1932—1937) Степан Горяний (1937) Іван Малютін (в.о., 1937—1938) Лука Козіс (в.о., 1938) Михайло Годов (1938−1941, 1944—1945) Дмитро Бурченко (1945—1948) Георгій Дементьєв (1948—1956) Маркіян Слободянюк (1956—1963) Маркіян Слободянюк (сільський, 1963—1964) Дмитро Слободянюк (промисловий, 1963—1964) Маркіян Слободянюк (1964—1966) Леонід Бугаєнко (1966—1967) Василь Таратута (1967—1970) Василь Кавун (1970—1978) Василь Темний (1978—1986) Микола Дідик (1986—1991) Голови Вінницької обласної ради Аркадій Нехаєвський (1990—1991) Микола Дідик (1991—1992) Полікарп Ткач (1992—1994) Микола Мельник (1994—1996) Іван Бондарчук (1996—1998) Григорій Калетнік (1998—2002) Юрій Іванов (2002—2006) Григорій Заболотний (2006—2010) Сергій Татусяк (2010—2014) Сергій Свитко (2014—2015) Анатолій Олійник (2015—2020) В'ячеслав Соколовий (з 2020) Голови Вінницької обласної державної адміністрації Микола Дідик (1992—1994) Микола Мельник (1995—1996) Анатолій Матвієнко (1996—1998) Микола Чумак (1998—1999) Дмитро Дворкіс (1999) Юрій Іванов (1999—2002) Віктор Коцемир (2002—2004) Григорій Калетнік (2004—2005) Олександр Домбровський (2005—2010) Володимир Демішкан (2010) Микола Джига (2010—2012) Іван Мовчан (2012—2014) Анатолій Олійник (2014—2015) Валерій Коровій (2015—2019) Владислав Скальський (2019—2020) Сергій Борзов (2020—2024) Наталя Заболотна (2024, в.о.)

Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль GKG: /g/121dw72_