Домбровський Олександр Георгійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Домбровський Олександр Георгійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 липня 1962 (62 роки) м. Калинівка Вінницької області |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | економіст, політик |
| Alma mater | ВНТУ |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання |
| Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України |
| Партія | Блок Петра Порошенка |
| Нагороди |   |
| Сайт | dombrowskiy.com |
| |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| безпартійний | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
| Народний депутат України
| |||
| 8-го скликання | |||
| Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
| |||
Олекса́ндр Гео́ргійович Домбро́вський (нар. 7 липня 1962, м. Калинівка Вінницької області) — український політик, народний депутат України VII і VIII скликань, міський голова Вінниці (2002–2005); голова Вінницької ОДА (2005–2010).
Народився 7 липня 1962 року в місті Калинівка Вінницької області. Батько — інженер-будівельник, мати була працівником бібліотеки (передчасно померла). Після закінчення Калинівської середньої школи № 3 у 1979 році вступив до Вінницького політехнічного інституту на факультет автоматики і телемеханіки, який закінчив з відзнакою.
Після закінчення інституту працював на комсомольській роботі, був обраний першим секретарем Вінницького міськкому комсомолу.
У 1990 році закінчив аспірантуру та працював науковим співробітником науково-дослідної частини кафедри Вінницького політехнічного інституту.
Протягом 1990–1991 років очолював відділ зовнішньоекономічних досліджень Вінницького міського центру НТТМ. Згодом був призначений директором зовнішньоторговельної фірми підприємства «Центр».
З 1995 року — президент акціонерного товариства «Подільський центр ділового співробітництва». Наступні роки — директор підрозділу «Філіал № 2» виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова».
У 1998 році був обраний депутатом Вінницької міської ради, очолював постійну комісію з питань промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку.
З квітня 2002 року — Вінницький міський голова.
Під час Помаранчевої революції Вінницька міська рада, де головував Домбровський, не визнала результати другого туру.
У лютому 2005 року призначений головою Вінницької обласної державної адміністрації.
14 жовтня 2008 року, під час чергового загострення політичної кризи в країні, подавав у відставку через конфлікт з чиновниками секретаріату президента[2][3].
6 квітня 2010 року звільнений з посади голови ОДА президентом Віктором Януковичем.
У березні 2011 Олександр Домбровський заявив, що не планує повертатися у владу й повідомив про свій відхід від активної політичної діяльності.[4]
У 2012 обраний до Верховної Ради від БПП по окрузі № 11[5].
З грудня 2012 року — народний депутат України 7-го скликання. Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Безпартійний. Позафракційний.
8 лютого 2013 р. за позовом Юрія Кармазіна, Євгенія Угля і Анатолія Дацка до ЦВК Вищий адміністративний суд України визнав недостовірними результати виборів народних депутатів в одномандатних округах № 11 (Вінниця) та № 71 (Закарпатська обл.), де обрані відповідно Олександр Домбровський та Павло Балога[6]. ВАСУ скасував постанови ЦВК в частині реєстрації вказаних народних депутатів і визнав відсутність у них статусу і повноважень народних депутатів України.[7][8]
У 2014 був призначений позаштатним радником Порошенка. Про це сказано в указі № 781 від 13 жовтня 2014 року.[9]
У 2019 Домбровський фігурує у розслідування про депутатів що незаконно збагачуються за рахунок збереження високого зеленого тарифу.[10] Два колишні помічники депутата Володимир Житник, Олександр Нікіторович, і чинний помічник на громадських засадах Володимир Підлісний причетні до шести компаній із «зеленим» тарифом: «Агробудтехнології»(0,63 МВт), ТОВ «Гранд Солар» (3,62 МВт), ЗЕО «Новосвіт» (5,378 МВт), ТОВ «Сервістрансавто»(2,52 МВт), ТОВ «Енерегоінвест» (3,86 МВт), ТОВ «Він Солар» (2,42 МВт).[11]
Натомість 15 квітня 2019 Домбровський екстрено вніс поправку до закону, яка обмежує можливість заробітку на «зеленому» тарифі власникам домашніх сонячних станцій.[12]
Зафіксовано 6 випадків кнопкодавства депутата.[13]
- Заслужений економіст України (22 червня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[14]
У 2004 році визнаний переможцем у номінаціях «Людина року» та «Мер року».
Указом Президента України № 336/2016 від 19 Серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[15]
Одружений. Разом з дружиною Іриною виховали сина Андрія та доньку Тетяну.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ УП: Вінницький губернатор йде через Ющенка. Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 14 жовтня 2008.
- ↑ Вінницький губернатор подав у відставку. Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 14 жовтня 2008.
- ↑ Екс-губернатора Вінниччини Домбровського не цікавить повернення у владу. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 25 вересня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Рішення суду, згідно з яким Балога залишився без мандата (документ). Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Балогу і Домбровського позбавили мандатів за позовом Кармазіна. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Нардепів позбавили мандатів за позовом Кармазіна. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Порошенко призначив своїм радником екс-мера Вінниці. ukranews.com. 13 жовтня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ Народні депутати, політики та бізнесмени збагачуються за рахунок збереження високого “зеленого” тарифу | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Бенефіціари “зеленого тарифу”: як нардепи, їхні сім’ї та помічники заробляють на електриці. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Рада все ж заборонила встановлення домашніх сонячних електростанцій на землі. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
- Персональний сайт [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт Вінницької ОДА
- «Секретаріату Президента не потрібні самостійні й розсудливі регіональні лідери»
- Віктор Мельник. Олександр Домбровський: У владі не медом намазано Голова Вінницької облдержадміністрації — про підсумки п'ятирічної роботи на чолі регіону, нинішнє бачення Помаранчевої революції і перспективи свого працевлаштування [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 045 за 11 березня 2010 року
|
| Попередник: | міські голови Вінниці 2002 — 2005 |
Наступник: |
| ' |
| Попередник: | Голови Вінницької облдержадміністрації 2005 — 2010 |
Наступник: |
| Калетнік Григорій Миколайович |
Демішкан Володимир Федорович |
| ||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
