Грецька абетка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грецька абетка Ελληνικό αλφάβητο | |
---|---|
Вид | алфавіт (абетка) |
Мови | грецька, бактрійська (історично), албанська та інші |
Період | 800 р. до н. е.—сьогодення |
Походження | протосинайське письмо
|
Дочірні системи | староіталійські абетки латинська абетка кирилиця готська абетка коптська абетка |
Напрям | зліва направо |
|
Гре́цька абе́тка (грец. Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для писемності з IX століття до н. е. Найперша абетка у вузькому сенсі, на її основі створено латинську та кириличну абетки.
Перші відомі нам записи давньою грецькою мовою (в часи мікенської культури, XV—XII ст. до н. е.) зроблено складовим лінійним письмом Б. Лінійне письмо Б постало з лінійного письма А, що слугувало для записів неіндоєвропейською мінойською мовою. Мінойська силабарія була погано пристосованою до запису текстів грецькою мовою. Після падіння мікенської цивілізації це письмо було забуте. Нові записи грецькою мовою з'явилися вже після закінчення темних століть і це були записи абетковим письмом.
Грецька абетка виникла у VIII столітті до н. е. як подальший розвиток фінікійської абетки. Фінікійська абетка являла собою консонантне письмо, тобто в ній записувалися тільки приголосні звуки. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для семітських мов, тому декілька фінікійських приголосних були пристосовані для позначення голосних звуків. Таким чином, грецький алфавіт — перший у світі консонантно-вокальний алфавіт.
В епоху класичного розквіту грецька абетка існувала в полісах Еллади в більш ніж 20 варіантах, які відрізнялись передачею на письмі кількох символів. За географічним критерієм варіанти грецької абетки поділяють на 3 гілки:
- архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря (Фера, Мілос, Крит);
- східна зона (поліси Малої Азії, Аттика, Арголіда, Коринф);
- західна зона (Лаконія, Аркадія, Беотія, Фессалія, грецькі колонії в Італії).
У західному варіанті літера Χ мала значення «ксі» (звідси пізніша латинська X), Ξ не використовувалась, а Ψ мала значення «хі». Архаїчні варіанти не мали літер Φ, Χ, Ψ, Ξ, послуговуючись натомість Π, Κ, ΠΣ, ΚΣ.
Подальшого розвитку набули тільки два варіанти: східно- та західногрецький. Східний варіант пізніше розвинувся в класичне давньогрецьке та візантійське письмо, яке в свою чергу стало основою коптського, готського, вірменського та грузинського письма, а також слов'янської кирилиці. Західний варіант став основою для етруської, а відтак латинської абетки та рунічного німецького письма.
На сьогодні грецька абетка складається із 24 літер. У грецькій абетці використовуються діакритичні знаки. Зокрема, умлаут (¨) використовується для того, аби розрізняти дифтонги «οι» та «οϊ», які вимовляються відповідно як «і» та «οі», а також «αι» та «αϊ», — як «е» та «аі».
Грецька абетка послужила базою, на якій розвинулося безліч алфавітів, що поширилися в Європі та на Близькому Сході, і використовуються в системах писемності більшості країн світу, в тому числі латиниця та кирилиця. Первісна кирилиця була по суті грецьким алфавітом з декількома додатковими літерами, тому у старослов'янській мові слова грецького походження писалися так само, як і в грецькій.
Крім використання для запису мови, літери грецького алфавіту використовуються як міжнародні символи в математиці та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів.
Α α — альфа | Β β — бета | Γ γ — гамма | Δ δ — дельта |
Ε ε — епсилон | Ζ ζ — дзета | Η η — ета | Θ θ — тета |
Ι ι — йота | Κ κ — каппа | Λ λ — лямбда | Μ μ — мю |
Ν ν — ню | Ξ ξ — ксі | Ο ο — омікрон | Π π — пі |
Ρ ρ — ро | Σ σ ς — сигма | Τ τ — тау | Υ υ — іпсилон |
Φ φ — фі | Χ χ — хі | Ψ ψ — псі | Ω ω — омега |
Наведена нижче таблиця представляє літери сучасної грецької абетки з прототипами у фінікійській абетці, відповідниками в латиниці (вимова транскрипції відповідає вимогам МФА). Крім того подано відповідні значення літер у системі грецьких чисел.
Літера | Назва | Вимова | Фінікійський прообраз |
Латинська транслітерація |
Чисельне значення | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
давньо- грецька |
візан- тійська |
сучасна грецька |
українська | давньо- грецька |
сучасна грецька |
давньо- грецька |
сучасна грецька | |||
Α α | ἄλφα | άλφα | альфа | [a] [aː] | [a] | алеф | a | 1 | ||
Β β | βῆτα | βήτα | бета (віта) | [b] | [v] | бет | b | v | 2 | |
Γ γ | γάμμα | γάμμα γάμα |
гамма | [g] | [ɣ], [ʝ] | гімель | g | gh, g, j | 3 | |
Δ δ | δέλτα | δέλτα | дельта | [d] | [ð] | далет | d | d, dh | 4 | |
Ε ε | εἶ | ἒ ψιλόν | έψιλον | епсилон | [e] | хе | e | 5 | ||
Ζ ζ | ζῆτα | ζήτα | дзета (зіта) | [dz], пізніше [zː] | [z] | заїн | z | 7 | ||
Η η | ἦτα | ήτα | ета (іта) | [ɛː] | [i] | хет | e, ē | i | 8 | |
Θ θ | θῆτα | θήτα | тета (фіта) | [tʰ] | [θ] | тет | th | 9 | ||
Ι ι | ἰῶτα | ιώτα γιώτα |
йота | [i] [iː] | [i], [j] | йод | i | 10 | ||
Κ κ | κάππα | κάππα κάπα |
каппа | [k] | [k], [c] | каф | k | 20 | ||
Λ λ | λάβδα | λάμβδα | λάμδα λάμβδα |
лямбда (лямда) | [l] | ламед | l | 30 | ||
Μ μ | μῦ | μι μυ |
мю (мі) | [m] | мем | m | 40 | |||
Ν ν | νῦ | νι νυ |
ню (ні) | [n] | нун | n | 50 | |||
Ξ ξ | ξεῖ | ξῖ | ξι | ксі | [ks] | самех | x | x, ks | 60 | |
Ο ο | οὖ | ὂ μικρόν | όμικρον | омікрон | [o] | аїн | o | 70 | ||
Π π | πεῖ | πῖ | πι | пі | [p] | пе | p | 80 | ||
Ρ ρ | ῥῶ | ρω | ро | [r], [r̥] | [r] | реш | r (ῥ: rh) | r | 100 | |
Σ σ ς | σῖγμα | σίγμα | сигма | [s] | шин | s | 200 | |||
Τ τ | ταῦ | ταυ | тау (таф) | [t] | тав | t | 300 | |||
Υ υ | ὖ | ὖ ψιλόν | ύψιλον | іпсилон | [y], [yː] (раніше [u], [uː]) |
[i] | вав | u, y | y, v, f | 400 |
Φ φ | φεῖ | φῖ | φι | фі | [pʰ] | [f] | походження невстановлене |
ph | f | 500 |
Χ χ | χεῖ | χῖ | χι | хі | [kʰ] | [x], [ç] | ch | ch, kh | 600 | |
Ψ ψ | ψεῖ | ψῖ | ψι | псі | [ps] | ps | 700 | |||
Ω ω | ὦ | ὦ μέγα | ωμέγα | омега | [ɔː] | [o] | — | o, ō | o | 800 |
Наведені нижче літери не входять у класичну грецьку абетку, проте три з них (дигамма, коппа та сампі) застосовувалися в системі грецьких чисел, а дві (коппа та сампі) застосовуються й нині (дигамму у візантійську добу заміняла стигма).
Ϝ ϝ — дигамма | Ϛ ϛ — стигма | Ͱ ͱ — хета | Ϻ ϻ — сан |
Ϟ(Ϙ) — коппа | Ϡ(Ͳ) — сампі | Ϸ ϸ — шо |
У деяких архаїчних грецьких діалектах усі літери, нині віднесені до застарілих, мали звукове значення і їх вживали для запису слів.
Літера | Фінікій- ський прообраз |
Назва | Латинська транслітерація |
Вимова | Чисельне значення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
українська | архаїчна | класична | |||||
* варіант — Ϝ ϝ |
вав | дигамма, памфілійська дигамма |
ϝαῦ | δίγαμμα | w | [w] | 6 |
стигма | – | στῖγμα | st | [st] | 6 | ||
* | хета | ͱήτα | ἧτα | h | [h] | – | |
цаде | сан | ϻάν | σάν | s | [s] | – | |
коф | коппа | ϙόππα | κόππα | q | [k] | 90 | |
цаде | сампі | – | σαμπῖ | ss | [ts], [sː], [ks], | 900 | |
цаде | шо | – | – | š | [ʃ] | – |
Unicode досить добре підтримує політонічну та сучасну орфографію і навіть багато архаїчних форм для епіграфіки. За допомогою поєднання символів Unicode також підтримує грецьку філологію та діалектологію, інші спеціальні вимоги. Однак більшість сучасних рушіїв відтворення тексту не підтримують поєднання символів і, таким чином, хоча α з макроном і акутом може бути представлена як U+03B1 U+0304 U+0301, це рідко дає відтворення ᾱ[1].
Код | Літера | Unicode | Код | Літера | Unicode | |
---|---|---|---|---|---|---|
α
|
α | U+03B1 | Α
|
Α | U+0391 | |
β
|
β | U+03B2 | Β
|
Β | U+0392 | |
γ
|
γ | U+03B3 | Γ
|
Γ | U+0393 | |
δ
|
δ | U+03B4 | Δ
|
Δ | U+0394 | |
ε
|
ε | U+03B5 | Ε
|
Ε | U+0395 | |
ζ
|
ζ | U+03B6 | Ζ
|
Ζ | U+0396 | |
η
|
η | U+03B7 | Η
|
Η | U+0397 | |
θ
|
θ | U+03B8 | Θ
|
Θ | U+0398 | |
ι
|
ι | U+03B9 | Ι
|
Ι | U+0399 | |
κ
|
κ | U+03BA | Κ
|
Κ | U+039A | |
λ
|
λ | U+03BB | Λ
|
Λ | U+039B | |
μ
|
μ | U+03BC | Μ
|
Μ | U+039C | |
ν
|
ν | U+03BD | Ν
|
Ν | U+039D | |
ξ
|
ξ | U+03BE | Ξ
|
Ξ | U+039E | |
ο
|
ο | U+03BF | Ο
|
Ο | U+039F | |
π
|
π | U+03C0 | Π
|
Π | U+03A0 | |
ρ
|
ρ | U+03C1 | Ρ
|
Ρ | U+03A1 | |
σ
|
σ | U+03C3 | Σ
|
Σ | U+03A3 | |
ς
|
ς | U+03C2 | ||||
τ
|
τ | U+03C4 | Τ
|
Τ | U+03A4 | |
υ
|
υ | U+03C5 | Υ
|
Υ | U+03A5 | |
φ
|
φ | U+03C6 | Φ
|
Φ | U+03A6 | |
ψ
|
ψ | U+03C8 | Ψ
|
Ψ | U+03A8 | |
χ
|
χ | U+03C7 | Χ
|
Χ | U+03A7 | |
ω
|
ω | U+03C9 | Ω
|
Ω | U+03A9 |
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | A | B | C | D | E | F | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1F00 | ἀ | ἁ | ἂ | ἃ | ἄ | ἅ | ἆ | ἇ | Ἀ | Ἁ | Ἂ | Ἃ | Ἄ | Ἅ | Ἆ | Ἇ |
1F10 | ἐ | ἑ | ἒ | ἓ | ἔ | ἕ | Ἐ | Ἑ | Ἒ | Ἓ | Ἔ | Ἕ | ||||
1F20 | ἠ | ἡ | ἢ | ἣ | ἤ | ἥ | ἦ | ἧ | Ἠ | Ἡ | Ἢ | Ἣ | Ἤ | Ἥ | Ἦ | Ἧ |
1F30 | ἰ | ἱ | ἲ | ἳ | ἴ | ἵ | ἶ | ἷ | Ἰ | Ἱ | Ἲ | Ἳ | Ἴ | Ἵ | Ἶ | Ἷ |
1F40 | ὀ | ὁ | ὂ | ὃ | ὄ | ὅ | Ὀ | Ὁ | Ὂ | Ὃ | Ὄ | Ὅ | ||||
1F50 | ὐ | ὑ | ὒ | ὓ | ὔ | ὕ | ὖ | ὗ | Ὑ | Ὓ | Ὕ | Ὗ | ||||
1F60 | ὠ | ὡ | ὢ | ὣ | ὤ | ὥ | ὦ | ὧ | Ὠ | Ὡ | Ὢ | Ὣ | Ὤ | Ὥ | Ὦ | Ὧ |
1F70 | ὰ | ά | ὲ | έ | ὴ | ή | ὶ | ί | ὸ | ό | ὺ | ύ | ὼ | ώ | ||
1F80 | ᾀ | ᾁ | ᾂ | ᾃ | ᾄ | ᾅ | ᾆ | ᾇ | ᾈ | ᾉ | ᾊ | ᾋ | ᾌ | ᾍ | ᾎ | ᾏ |
1F90 | ᾐ | ᾑ | ᾒ | ᾓ | ᾔ | ᾕ | ᾖ | ᾗ | ᾘ | ᾙ | ᾚ | ᾛ | ᾜ | ᾝ | ᾞ | ᾟ |
1FA0 | ᾠ | ᾡ | ᾢ | ᾣ | ᾤ | ᾥ | ᾦ | ᾧ | ᾨ | ᾩ | ᾪ | ᾫ | ᾬ | ᾭ | ᾮ | ᾯ |
1FB0 | ᾰ | ᾱ | ᾲ | ᾳ | ᾴ | ᾶ | ᾷ | Ᾰ | Ᾱ | Ὰ | Ά | ᾼ | ᾽ | ι | ᾿ | |
1FC0 | ῀ | ῁ | ῂ | ῃ | ῄ | ῆ | ῇ | Ὲ | Έ | Ὴ | Ή | ῌ | ῍ | ῎ | ῏ | |
1FD0 | ῐ | ῑ | ῒ | ΐ | ῖ | ῗ | Ῐ | Ῑ | Ὶ | Ί | ῝ | ῞ | ῟ | |||
1FE0 | ῠ | ῡ | ῢ | ΰ | ῤ | ῥ | ῦ | ῧ | Ῠ | Ῡ | Ὺ | Ύ | Ῥ | ῭ | ΅ | ` |
1FF0 | ῲ | ῳ | ῴ | ῶ | ῷ | Ὸ | Ό | Ὼ | Ώ | ῼ | ´ | ῾ |
Злиті та незлиті діакритичні знаки, що вживаються у грецькій мові:
Злиті | Незлиті | Приклад відтворення | Опис |
---|---|---|---|
U+0300 | U+0060 | ( ̀) | варіа/гравіс |
U+0301 | U+00B4, U+0384 | ( ́) | охіа/тонос/акут |
U+0304 | U+00AF | ( ̄) | макрон |
U+0306 | U+02D8 | ( ̆) | врахі/бревіс |
U+0308 | U+00A8 | ( ̈) | діалітіка/умлаут |
U+0313 | U+02BC | ( ̓) | псилі/верхня кома (псилі) |
U+0314 | U+02BD | ( ̔) | дасія/перевернута верхня кома (дасія) |
U+0342 | ( ͂) | периспомені (циркумфлекс) | |
U+0343 | ( ̓) | короніс (= U+0313) | |
U+0344 | U+0385 | ( ̈́) | діалітіка тонос (застарілий, = U+0308 U+0301) |
U+0345 | U+037A | ( ͅ) | іпогеграммені/нижня йота |
- ↑ For extended discussion of problematic Greek letter forms in Unicode see Greek Unicode Issues [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Числове значення грецьких літер // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 544. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Греческий алфавит, греческая письменность [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Стандарт Unicode
- Unicode — Грецька абетка [Архівовано 5 вересня 2012 у WebCite]
- Unicode FAQ — Greek Language and Script [Архівовано 23 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Unicode test for all Greek-related Unicode ranges [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Типографіка
Абетки* (повністю фонетичні) | Лінійні: абетка Фрейзера[en] • авестійська • басса[en] • письмо Бейти Кук'ю[en] • борама[en] • булгарська • видима мова[en] • вірменська • глаголиця • готська • греко-іберська[en] • грецька • грузинська • скоропис Ґабельсберґера[en] • скоропис Ґреґґа[en] • дезеретська • скоропис Дуплоє[en] • евбейська[en] • еклектичний скоропис[en] • ельбасанська[en] • етруська • кавказько-албанська • каддарська[en] • кирилиця • комі • коптська • латинська • лікійська • мандейська[en] • маньчжурська[en] • малоазійська • міжнародна фонетична • монгольське • неотифінаг • нко • огамічна • ол-чикі • османія • руни • тай-лу (нова)[en] • давньотюркська • угорська • хангиль • Шоу
Нелінійні: шрифт Брайля (гебрейський • корейський[en]) • морські прапори • азбука Морзе • нью-йоркський шрифт для незрячих[en] • оптичний телеграф • семафорна азбука • шрифт Муна |
---|---|
Абуґіди* | Індійські: ахомська[en] • байбаїн • балійська • батакська[en] • бенгальська • бірманська • брахмі • бухідська[en] • варанґ-кшиті[en] • гануно[en] • грантха • ґуджараті[en] • ґупта[en] • ґурмукхі • деванаґарі • дхівес-акуру[en] • каві[en] • кадамба[en] • кайтхі[en] • калінґа[en] • каннада • кхмерська • лаоське • лепча[en] • лімбу[en] • лонтара • малаялам • маніпурі • моді[en] • мон • монгольська квадратна[en] • паллава • наґарі[en] • орія[en] • ранджана[en] • реджанґ[en] • ренконґ[en] • саураштра[en] • сіддхам • силоті-наґрі • сингальська • сойомбо • сунданська • східнонаґарська[en] • таґбанва[en] • тай-ле[en] • тайська • такрі[en] • тамільська • телуґу[en] • тибетська • тірхута • тохарська • чакма[en] • чамська[en] • шарада • яванська
Інші: абетка Полларда[en] • ефіопська • канадська складова • харошті • мероїтська • скоропис Бойда[en] • скоропис Томаса[en] • сора-сомпенґ[en] • тана[en] • японський шрифт Брайля |
Ідеограми/Піктограми | |
Консонантні* | арабська • арамейська • давньоханаанська • єврейська • маніхейська[en] • набатейська • пальмірська[en] • пахлаві • південноарабська • самаритянська[en] • сирійська • скоропис Пітмена[en] • соґдійська[en] • тифінаг • угаритська • фінікійська |
Логографічні | Китайська писемність: традиційні китайські • спрощені китайські • ханча • хиньті[en] • кандзі
Похідні від китайської: киданське[en] • танґутське[en] • тином[en] • чжуанське[en] • чжурчженське[en] Інші лого-силабічні: хетське • клинопис • мая • ї Лого-консонантні: демотичне • єгипетське • ієратичне Цифри: арабські • абджадія[en] • грецькі • римські • старослов'янські • маянські |
Напівскладові[en]* | |
Складові* | |
Загальні | |
* Примітка: Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.