Пелопоннес
37°20′59″ пн. ш. 22°21′08″ сх. д. / 37.34972° пн. ш. 22.35222° сх. д. / 37.34972; 22.35222Координати: 37°20′59″ пн. ш. 22°21′08″ сх. д. / 37.34972° пн. ш. 22.35222° сх. д. / 37.34972; 22.35222
Місцезнаходження	Балканський півострів
Площа	22 200 км²
Країна	Греція
Пелопоннес у Вікісховищі

Пелопонне́с (грец. Πελοπόννησος) — півострів на півдні Греції, з'єднаний з основною частиною Балканського півострова Коринфським перешийком.

Береги сильно порізані бухтами і затоками. На півдні півострова переважають гори — гірське пасмо Тайгет (висота до 2404 м, вершина Айос-Іліас). Гори складені переважно мезозойськими і палеогеновими вапняками, мармурами, пісковиками, мергелями. У середній частині півострова — карстове Аркадське плоскогір'я.

Середземноморські чагарники (маквіс, фригана), ділянки лісів. Ґрунти коричневі, буро-коричневі, бурі гірсько-лісові.

На півострові однойменний адміністративний район (периферія) сучасної Греції. Сучасні міста: Патри, Коринф, Спарта, Каламата, Триполі, Аргос, Піргос, Нафпліон, Ейо.

Пелопоннес — найбільша виноградарсько-виноробницька область Греції. Культура виноградарства відома понад три тисячоліття. Тут є 35 % усіх виноградних насаджень країни. Основні сорти винограду:

• столові — Фраула, Фокіано, Італія;
• винні — Мавродафні, Філері, Савватіано, Родітіс, Мускат, Агіоргітіко
• для сушки — Коринка чорна, Султаніна.

Виробляють переважно білі вина. У країні найбільш відомі мускати Пелопоннеса і червоне солодке вино Мавродафні міцністю 14—16 % об^[1].

Див. також: Виноградарство в Греції

• Мані та маніоти
• Пелопоннеська війна

• Географический энциклопедический словарь. — Москва: «Советская энциклопедия», 1989. — Стор. 369(рос.).

п о р Стародавня Греція в темах
Історія	Доісторична Греція • Егейська цивілізація (Західноанатолійська • Мінойська • Кікладська • Елладська • Мікенська) • Темні століття • Давньогрецька колонізація • Архаїчна Греція • Класична Греція • Елліністична Греція • Римська Греція
Географія	Егейське море • Геллеспонт • Македонія • Спарта • Афіни • Коринф • Фіви • Антіохія • Александрія • Пергам • Мілет • Ефес • Дельфи • Делос • Олімпія • Троя • Родос • Крит • Пелопоннес • Мікени • Епір • Кіпр • Велика Греція
Економіка	Гроші та монети • Сільське господарство • Рабство • Вина
Культура	Релігія та Міфологія (Зґвалтування) • Війни • Демократія • Право • Освіта • Олімпійські ігри • Кухня
Стародавні греки	Етногенез Догрецький субстрат • Лелеги • Пеласги • Іонійці • Ахейці • Еолійці • Дорійці та їх вторгнення • Еллінське походження македонян Філософи Анаксагор • Анаксімандр • Анаксімен • Антісфен • Арістотель • Геракліт • Горгій • Демокріт • Діоген Синопський • Епікур • Емпедокл • Зенон із Кітіона • Левкіпп • Парменід • Піфагор • Платон • Плотін • Протагор • Сократ • Фалес Письменники Арістофан • Геродот • Гесіод • Гомер • Евріпід • Езоп • Есхіл • Ксенофонт • Лукіан • Менандр • Піндар • Плутарх • Полібій • Сапфо • Софокл • Теогнід • Фукідід Науковці Архімед • Аспасія • Деметрій Фалерський • Евклід • Гіппократ Полководці, політики Александр Македонський • Алківіад • Демосфен • Леонід I • Лікург • Перікл • Солон • Фемістокл
Архітектура	Парфенон • Храм Артеміди • Афінський акрополь • Афінська агора • Храм Зевса • Храм Гефеста • Храмовий комплекс Самотракі
Мистецтво	Архітектура • Карбування монет • Література • Музика • Кераміка • Скульптура • Театр
Наука	Календарі • Астрономія • Математика • Медицина • Технології
Мова та письмо	Протогрецька • Мікенська • Гомерівська • Давньогрецька мова (еолійський діалект • аркадокіпріотський діалект • аттичний • дорійський діалект • іонійський діалект • локридський діалект • давньомакедонська мова • памфілійський • койне) • Лінійне письмо А • Лінійне письмо Б • Грецький алфавіт
Випадкова сторінка у категорії Стародавня Греція • Портал

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine
Географія та географічні карти	GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap
Література та бібліографія	Бібліографія історії чеських земель
Тематичні сайти	Wolfram Language · Yleinen suomalainen ontologia
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · World History Encyclopedia
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · WordNet · MANTO
Нормативний контроль	BNE: XX456198 · Freebase: /m/0cdtv · GND: 4045064-8 · J9U: 987007533965805171 · LCCN: sh85099296 · NKC: ge130390 · VIAF: 234133404