Координати: 36°10′ пн. ш. 28°00′ сх. д. / 36.167° пн. ш. 28.000° сх. д. / 36.167; 28.000

Родос
грец. Ρόδος
топографічна карта
Карта
Географія
36°10′ пн. ш. 28°00′ сх. д. / 36.167° пн. ш. 28.000° сх. д. / 36.167; 28.000
Континент	Євразія
Місцерозташування	Егейське море
Акваторія	Егейське море, Середземне море
Площа	1 404  км²
Найвища точка	1 215 м
Країна
Греція
Адм. одиниця	Родос[d]
Населення	117 007 (2001)
Вебсайт	rhodes.gr
Родос Родос (Греція)
Родос у Вікісховищі

Ро́дос (грец. Ρόδος, лат. Rhodus) — острів у Греції, в східній частині Егейського моря біля узбережжя півострова Мала Азія. Чисельність населення станом на 2011 рік становила 115490 мешканців. Родос є найбільшим з островів Додеканесу за площею та кількістю населення, а також є історичною столицею цієї групи островів. Адміністративний центр та головний порт острова — місто Родос. Острів Родос також називають Островом лицарів.

У світі острів Родос відомий в першу чергу Колосом Родоським, одним з семи див світу. Стара частина міста Родос об'єкт Всесвітньої спадщини. Сьогодні острів є одним з найпопулярніших туристичних напрямків у Європі.

Поверхня горба́ста, на заході — гори заввишки до 1215 м (гора Атавірос), складені головним чином з вапняку та мармуру. Ландшафти типу маквіс, ліси з сосни, кипариса, дуба. Плантації зернових, винограду, маслин, цитрусових, мигдалю. Клімат середземноморський. Рибальство, збирання губок.

Родос — один з центрів егейської культури. У VII—VIII ст. до н. е. міста Родосу брали участь у колонізації Сицилії, Північної Африки та інших територій. Під час греко-перських воєн Родос захопила Персія; згодом острів відійшов до Делоського союзу. В 408—405 рр. до н. е. міста Родосу з'єдналися в єдиний поліс. За античних часів Родос був розвинутою рабовласницькою державою на чолі з торгово-ремісничою і землевласницькою олігархією.

В 44 р. н. е. Родос був завойований Римом. У IV—XIII ст. він належав Візантії, в 1309 році захоплений духовно-лицарським орденом іоаннітів (госпітальєрів), у 1522 році — Османською імперією. В 1912—1947 роках — володіння Італії. За мирним договором з Італією (1947) перейшов до Греції.

З кінця V ст. до н. е. містобудування на острові здійснювалося за принципом регулярного планування. За часів середньовіччя на Родосі споруджено візантійські храми (XI — XV ст.), церкви і госпіталь лицарів ордену іоаннітів (XV ст.), османські мечеті й лазні (16 ст.). У XV — XVI ст. навколо м. Родос було зведено масивні мури з воротами. У III - I ст. до н. е. на Родосі сформувалася родоська школа скульптури — статуя «Ніка Самофракійська» (кін. IV ст. до н. е., Лувр, Париж) і статуя Геліоса (т.з. Колос родоський, 285 до н. е., не зберігся), композиція «Фарнезький бик» Аполлонія і Тавріска (рим.копія, Нац.музей, Неаполь), «Лаокоон» Агесандра, Полідора та Атендора (бл. 50 року до н. е., Музей Піо-Клементіно, Ватикан, Рим). Збереглися пам'ятки родоської розмальованої кераміки часів античності і середньовіччя.

Острів Родос має 79,7 км довжини та 38 км ширини, загальна площа - близько 1400 квадратних кілометрів. Довжина берегової лінії складає близько 220 км. Місто Родос, а також більша частина портів острова, перебувають у його північній частині. Головні повітряні ворота острова (аеропорт «Діагорас») розміщені за 14 км на північний захід від міста в селищі Парадіс. Дорожня мережа простягається, головним чином, від міста Родос вздовж східного і західного узбережжя.

За межами міста Родос, острів усіяний невеликими селами і курортами, серед яких Фаліракі, Ліндос, Кремасті, Харакена, Пефкос, Архангелос, Афанто, Коскінен, Ембона, Парадісі і Тріанта.

Острів лежить на віддалі 363 км на південний схід від материкової Греції і тільки 18 км від південного узбережжя Туреччини.

• Леонідас Родоський — один з найвідоміших древніх олімпійських бігунів, дванадцятиразовий переможець античних Олімпіад.
• Джанібек Ґерай — хан Криму, помер тут на засланні.

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 396(рос.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Д/ф «Золотий глобус. Родос і Карпатос»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Егейське море Основні Країни  Греція  Туреччина Інше Егейська культура Егейські острови Егейський конфлікт Егейські острови Кіклади Аморгос Анафі Андрос Антимілос Антипарос Делос Деспотіко Донуса Фолегандрос Гіарос Іос Іраклія Лагуса Кеа Керос Кімолос Кітнос Куфонісі Мілос Міконос Ната Наксос Парос Поліегос Рінея Санторині Схінуса Серіфопула Серіфос Сіфнос Сікінос Сірос Тірасія Тінос Вус Додеканес Агатонісі Аркой Арматіа Аламіа Астакіда Астипалеа Чаталада Хамілі Гайдарос Gyali Халкі Іч-Ада Іміа/Кардак Калолімнос Калімнос Канделіуса Кара-Ада Карпатос Касос Кастелорізо Кекова Кос Кючюк-Тавшан-Адаси Лерос Ліпсі Нісірос Патмос Пахея Фармаконісі Платі Псерімос Ро Родос Саріа Саліх-Ада Серна Сімі Стронгілі Телендос Тілос Зафора Північні Егейські Айос-Ефстратіос Аммуліані Айвалик Бозджаада Бюйюк-Ада Хіос Chryse Джунда Фенер-Ада Фурной-Корсеон Ікаріа Імброс Інджир-Ада Куконесі Лемнос Лесбос Metalik Ada Нісіопі Ойнуссес Псара Саміопула Самос Самотракі Тасос Тімаїна Саронічні Егіна Айос-Йоргос Ангістрі Докос Ідра Порос Пситталея Саламін Спетцес Фальконера Північні Споради Аделфі Айос-Йоргос-Скопелу Алоніссос Аргос-Скіату Дасіа Ерініа Юра Граммеза Кіра-Панагіа Лекуса Перістера Піпері Псатура Репіо Рінея-Скіру Саракіно Сканділі Скандзура Скіатос Скопелос Скіропула Скірос Тцугріа Валаха Інше Крит Діа Евбея Гавдос Макронісос

п о р Стародавня Греція в темах Історія Доісторична Греція • Егейська цивілізація (Західноанатолійська • Мінойська • Кікладська • Елладська • Мікенська) • Темні століття • Давньогрецька колонізація • Архаїчна Греція • Класична Греція • Елліністична Греція • Римська Греція Географія Егейське море • Геллеспонт • Македонія • Спарта • Афіни • Коринф • Фіви • Антіохія • Александрія • Пергам • Мілет • Ефес • Дельфи • Делос • Олімпія • Троя • Родос • Крит • Пелопоннес • Мікени • Епір • Кіпр • Велика Греція Економіка Гроші та монети • Сільське господарство • Рабство • Вина Культура Релігія та Міфологія (Зґвалтування) • Війни • Демократія • Право • Освіта • Олімпійські ігри • Кухня Стародавні греки Етногенез Догрецький субстрат • Лелеги • Пеласги • Іонійці • Ахейці • Еолійці • Дорійці та їх вторгнення • Еллінське походження македонян Філософи Анаксагор • Анаксімандр • Анаксімен • Антісфен • Арістотель • Геракліт • Горгій • Демокріт • Діоген Синопський • Епікур • Емпедокл • Зенон із Кітіона • Левкіпп • Парменід • Піфагор • Платон • Плотін • Протагор • Сократ • Фалес Письменники Арістофан • Геродот • Гесіод • Гомер • Евріпід • Езоп • Есхіл • Ксенофонт • Лукіан • Менандр • Піндар • Плутарх • Полібій • Сапфо • Софокл • Теогнід • Фукідід Науковці Архімед • Аспасія • Деметрій Фалерський • Евклід • Гіппократ Полководці, політики Александр Македонський • Алківіад • Демосфен • Леонід I • Лікург • Перікл • Солон • Фемістокл Архітектура Парфенон • Храм Артеміди • Афінський акрополь • Афінська агора • Храм Зевса • Храм Гефеста • Храмовий комплекс Самотракі Мистецтво Архітектура • Карбування монет • Література • Музика • Кераміка • Скульптура • Театр Наука Календарі • Астрономія • Математика • Медицина • Технології Мова та письмо Протогрецька • Мікенська • Гомерівська • Давньогрецька мова (еолійський діалект • аркадокіпріотський діалект • аттичний • дорійський діалект • іонійський діалект • локридський діалект • давньомакедонська мова • памфілійський • койне) • Лінійне письмо А • Лінійне письмо Б • Грецький алфавіт Випадкова сторінка у категорії Стародавня Греція • Портал