Абетка Шоу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Абетка Шоу | |
|---|---|
 Слова «Абетка Шоу», написані цією ж абеткою | |
| Вид | |
| Мови | англійська, есперанто |
| Творець | Рональд Кінґслі Рід |
Період | десь з 1960 |
| Напрям | зліва направо |
| U+10450 — U+1047F | |
Абетка Шоу — абетка, розроблена для простого фонетичного правопису англійської мови на противагу звичній латинській[1]. Створена в 1960-х роках чотирма ентузіастами згідно з заповітом ірландського драматурга Бернарда Шоу, який указав основні вимоги для нової абетки:
- Мати щонайменше 40 букв.
- Бути якомога фонетичнішою, тобто букви мусять мати однозначну двосторонню відповідність до фонем.
- Відрізнятися від латиниці, аби уникнути враження, що новий правопис — це просто «неправильне написання».
Бернард Шоу був активним критиком англійського правопису, вважаючи його нераціональним щодо витрат часу на письмо та кількості знаків[2]. З 1926 по 1939 роки Шоу працював у Консультативному комітеті Бі-Бі-Сі з розмовної англійської мови, до якого входило кілька представників фонетичного письма. Він також знав Генрі Світа, творця поточного скоропису, хоча сам Шоу роками писав свої літературні твори скорописом Пітмена. Однак Шоу зрозумів, що скоропис погано підходить для видання друкованих текстів. Тому Шоу виступав за фонетичну реформу з запровадженням нової абетки[3].
Свої ідеї щодо нової абетки Бернард Шоу описав у заповіті в червні 1950 року. Згідно з заповітом, політик і педагог Джеймс Пітман повинен був заснувати нову абетку. Після смерті Шоу в листопаді 1950 року та деякої судової суперечки, Пітман оголосив всесвітній конкурс на розробку такої абетки[4]. Він відбувся в 1958 році, всього було подано 467 заявок, які змагалися за приз у 500 фунтів стерлінгів[2].
Конкурс на дизайн нової абетки виграли чотири людини, у тому числі Рональд Кінґслі Рід, який протягом кількох років активно листувався з Шоу щодо деталей абетки. Тоді Ріду було призначено об'єднати чотири проєкти для створення абетки[4].
Заповіт Шоу також передбачав, що його п'єса «Андрокл і лев» повинна бути надрукована абеткою-переможницею. Заповіт виконали, окрім цього було надруковано ще й інші тексти[2]. З 1963 по 1965 видавався журнал «Shaw-script», наповнюваний ентузіастами[5]. В 2012 році вийшло видання збірки творів Едґара По абеткою Шоу (з паралельним текстом латинкою)[6]. В 2013 абеткою видано «Алісу в країні див» Льюїса Керрола[7]. Проте, абетка Шоу ніколи не складала конкуренції звичайному латинському письму[2]. Наприкінці 1990-х Джон Веслі Старлінг розробив адаптацію абетки Шоу для есперанто. Був виданий принаймні один буклет із транслітерованими зразками текстів[8].
Абетка має три види букв: високі, глибокі і короткі[9]. Короткі букви: голосні, плавні і носові; високі букви (крім Yea 𐑘 і Hung 𐑙) є глухими приголосними. Висока буква, обернена на 180° чи перевернута догори вниз, в якої «висока» частина опинилась під базовою лінією, стає глибокою буквою, котра позначає відповідний дзвінкий приголосний (крім Haha 𐑣). Отже, абетка певною мірою є ознаковою.
| Високі і глибокі літери | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рисунок | 
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Символ
Unicode |
𐑐 | 𐑚 | 𐑑 | 𐑛 | 𐑒 | 𐑜 | 𐑓 | 𐑝 | 𐑔 | 𐑞 |
| Вимова | /p/ | /b/ | /t/ | /d/ | /k/ | /ɡ/ | /f/ | /v/ | /θ/ | /ð/ |
| Назва | peep | bib | tot | dead | kick | gag | fee | vow | thigh | they |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 𐑕 | 𐑟 | 𐑖 | 𐑠 | 𐑗 | 𐑡 | 𐑘 | 𐑢 | 𐑙 | 𐑣 | |
| /s/ | /z/ | /ʃ/ | /ʒ/ | /tʃ/ | /dʒ/ | /j/ | /w/ | /ŋ/ | /h/ | |
| so | zoo | sure | measure | church | judge | yea | woe | hung | ha-ha | |
|
Короткі літери | ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 𐑤 | 𐑮 | 𐑥 | 𐑯 | 𐑦 | 𐑰 | 𐑧 | 𐑱 | 𐑨 | 𐑲 | |
| /l/ | /ɹ/ | /m/ | /n/ | /ɪ/ | /iː/ | /ɛ/ | /eɪ/ | /æ/ | /aɪ/ | |
| loll | roar | mime | nun | if | eat | egg | age | ash | ice | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 𐑩 | 𐑳 | 𐑪 | 𐑴 | 𐑫 | 𐑵 | 𐑬 | 𐑶 | 𐑭 | 𐑷 | |
| /ə/ | /ʌ/ | /ɒ/ | /oʊ/ | /ʊ/ | /uː/ | /aʊ/ | /ɔɪ/ | /ɑː/ | /ɔː/ | |
| ado | up | on | oak | wool | ooze | out | oil | ah | awe | |
|
Лігатури | ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| |||
| 𐑸 | 𐑹 | 𐑺 | 𐑻 | 𐑼 | 𐑽 | 𐑾 | 𐑿 | |||
| /ɑːɹ/ | /ɔːɹ~ɔəɹ/ | /ɛəɹ/ | /ɜːɹ/ | /ɚ/ | /ɪəɹ/ | /i.ə/ | /juː/ | |||
| are | or | air | err | array | ear | ian | yew | |||
Немає окремих великих чи малих букв; для позначення власних назв використовується інтерпункт (·), що ставиться перед назвою. Усі інші розділові знаки такі ж, як у звичному правописі[9].
Кожен знак потребує лише одного руху для написання на папері. Інструмент для писання потрібно піднімати щонайбільше один раз при написанні кожного знаку, це дає змогу писати швидше.
Правопис в п'єсі «Андрокл і лев» відповідає англійській літературній вимові, за винятком чіткої вказівки на вокалічне «r» за допомогою лігатур. Більшість діалектичних варіацій англійської вимови можна отримати безпосередньо з цього написання.
Немає можливості позначати наголос; однак у більшості випадків достатньо редукції ненаголошеної голосної для розрізнень слів за наголосом. Наприклад, іменник convict /ˈkɒnvɪkt/ і дієслово convict /kənˈvɪkt/ можуть записані 𐑒𐑪𐑯𐑝𐑦𐑒𐑑 і 𐑒𐑩𐑯𐑝𐑦𐑒𐑑 відповідно.
Декотрі частовживані слова можуть бути скорочені до однієї букви: the 𐑞, of 𐑝, and 𐑯, to 𐑑, і часто for 𐑓.
Абетка додана до Unicode у квітні 2003 року з випуском версії 4.0.
- Andagii [Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Apple Symbols, part of Mac OS X v10.5 Leopard
- Code2001 (part of Code2000 font family, contains rough-drawn Shavian characters as of version 0.919 (April 2008).
- Everson Mono
- ESL Gothic Unicode
- MPH 2B Damase
- Noto Sans Shavian [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Segoe UI Historic (part of Windows 10)
- Trabajo [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Історії про заповіти вчених, письменників та бізнесменів, які надихають і дивують. chas.news (ua) . Процитовано 19 серпня 2024.
- ↑ а б в г Shavian / Shaw Alphabet. www.omniglot.com. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Shaw Bernard (1937). Miraculous Birth Of Language.
- ↑ а б George Bernard Shaw (1962). Androcles And The Lion [Shaw Alphabet Edition].
- ↑ Shaw-script : a quarterly in the Shavian alphabet - Catalogue | National Library of Australia. catalogue.nla.gov.au (англ.). Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Browne, Tim (28 грудня 2012). Poe Meets Shaw: The Condensed Shaw Alphabet Edition of Edgar Allan Poe (англ.). Lulu.com. ISBN 978-0-9918193-1-7.
- ↑ Carroll, Lewis (2013). Alice's Adventures in Wonderland: An Edition Printed in the Shaw Alphabet (англ.). Evertype. ISBN 978-1-78201-036-4.
- ↑ La Ŝava Alfabeto. esperanto.us. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ а б Kingsley Read, Shaw-Script: the Journal in a New English Alphabet Cover letter, 1963, page 1.
- Yahoo! Group on Shavian [Архівовано 5 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Omniglot.com article on Shavian [Архівовано 7 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Revised Shaw Alphabet, history, etc.
- Shaw Alphabet enthusiast website & repository [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Browser test page for Unicode Shavian [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]
- ConScript Unicode Registry [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.], describes unofficial assignment of Shavian letters in Unicode private use area (Since withdrawn in favour of the official encoding)
- Lingua-EN-Alphabet-Shaw [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.], a Perl module to transliterate
- Poe Meets Shaw: The Shaw Alphabet Edition of Edgar Allan Poe [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Alice's Adventures in Wonderland: An Edition Printed in the Shaw Alphabet [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
| Абетки* (повністю фонетичні) | Лінійні: абетка Фрейзера[en] • авестійська • басса[en] • письмо Бейти Кук'ю[en] • борама[en] • булгарська • видима мова[en] • вірменська • глаголиця • готська • греко-іберська[en] • грецька • грузинська • скоропис Ґабельсберґера[en] • скоропис Ґреґґа[en] • дезеретська • скоропис Дуплоє[en] • евбейська[en] • еклектичний скоропис[en] • ельбасанська[en] • етруська • кавказько-албанська • каддарська[en] • кирилиця • комі • коптська • латинська • лікійська • мандейська[en] • маньчжурська[en] • малоазійська • міжнародна фонетична • монгольське • неотифінаг • нко • огамічна • ол-чикі • османія • руни • тай-лу (нова)[en] • давньотюркська • угорська • хангиль • Шоу
Нелінійні: шрифт Брайля (гебрейський • корейський[en]) • морські прапори • азбука Морзе • нью-йоркський шрифт для незрячих[en] • оптичний телеграф • семафорна азбука • шрифт Муна |
|---|---|
| Абуґіди* | Індійські: ахомська[en] • байбаїн • балійська • батакська[en] • бенгальська • бірманська • брахмі • бухідська[en] • варанґ-кшиті[en] • гануно[en] • грантха • ґуджараті[en] • ґупта[en] • ґурмукхі • деванаґарі • дхівес-акуру[en] • каві[en] • кадамба[en] • кайтхі[en] • калінґа[en] • каннада • кхмерська • лаоське • лепча[en] • лімбу[en] • лонтара • малаялам • маніпурі • моді[en] • мон • монгольська квадратна[en] • паллава • наґарі[en] • орія[en] • ранджана[en] • реджанґ[en] • ренконґ[en] • саураштра[en] • сіддхам • силоті-наґрі • сингальська • сойомбо • сунданська • східнонаґарська[en] • таґбанва[en] • тай-ле[en] • тайська • такрі[en] • тамільська • телуґу[en] • тибетська • тірхута • тохарська • чакма[en] • чамська[en] • шарада • яванська
Інші: абетка Полларда[en] • ефіопська • канадська складова • харошті • мероїтська • скоропис Бойда[en] • скоропис Томаса[en] • сора-сомпенґ[en] • тана[en] • японський шрифт Брайля |
| Ідеограми/Піктограми | |
| Консонантні* | арабська • арамейська • давньоханаанська • єврейська • маніхейська[en] • набатейська • пальмірська[en] • пахлаві • південноарабська • самаритянська[en] • сирійська • скоропис Пітмена[en] • соґдійська[en] • тифінаг • угаритська • фінікійська |
| Логографічні | Китайська писемність: традиційні китайські • спрощені китайські • ханча • хиньті[en] • кандзі
Похідні від китайської: киданське[en] • танґутське[en] • тином[en] • чжуанське[en] • чжурчженське[en] Інші лого-силабічні: хетське • клинопис • мая • ї Лого-консонантні: демотичне • єгипетське • ієратичне Цифри: арабські • абджадія[en] • грецькі • римські • старослов'янські • маянські |
| Напівскладові[en]* | |
| Складові* | |
| Загальні | |
* Примітка: Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності. | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
