Балінт Балашші
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Балінт Балашші | ||||
---|---|---|---|---|
Balassi Bálint | ||||
Народився | 20 жовтня 1554[1][2][…] Зволен | |||
Помер | 30 травня 1594[1][2][…] (39 років) Естерґом | |||
Поховання | угорець | |||
Країна | Угорщина | |||
Діяльність | поет, перекладач, письменник | |||
Конфесія | католицтво і протестантизм | |||
Батько | Янош Балашаd | |||
| ||||
Балінт Балашші у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Барон Балінт Балашші (угор. Balassi Bálint, 20 жовтня 1554 , Зволен — 30 травня 1594, Естерґом) — угорський воїн, поет, перекладач, засновник угорської ліричної поезії. Писав угорською, словацькою та османською мовами.
Балінт (Валентин) Балашші походив зі шляхетського кальвіністського роду Балашшів, здобув гарну освіту, володів сімома мовами. Рік навчався в Нюрнберзі (1565). В Угорщині виховувався протестантським проповідником Петером Борнемісою. Втратив майно і вступив на військову службу. Воював з османськими і польськими військами, був поранений, потрапив у польський полон. У 1586 році перейшов в католицтво.
У 1576 році, під час сутички з трансільванським військом Кріштофа Годьмашші, отримав поранення — удар «бойовою палицею» по шоломі і був взятий у полон та переданий для ув'язнення у замок Хуст(Закарпаття, Україна). Комендант замку Гашпар Корніш, зважуючи на високе походження та поетичну славу Балінта Балашші, утримує його в хустському замку в якості гостя під слово честі. Більше того, відомий поет користується особливою прихильністю дружини генерала Кріштофа Годьмашші - Крістіни Годьмашші-Шаньїкі, яка гостювала в хустському замку. У ті часи, догляд за пораненим лицарем було одною з почесних справ для високородних дам. Близькість до молодого та відомого чоловіка породила взаємну закоханість. Але для Балінта Балашші то було тимчасове захоплення, бо насправді, він був безнадійно закоханий у Анну Лошонці — дружину егерського коменданта. Рік по тому, міг би оженитися на Крістіні Годьмашші, оскільки вона стала вдовою. Але Балінт Балашші був переведений до почесного ув'язнення до двору князя Іштвана Баторі у Дюлафегерварі і згодом одружився з Крістіною Добо, дочкою героя оборони Егерської фортеці Іштвана Добо. Це був династичний та меркантильний шлюб з боку поета. Його невгамовна душа колись знайшла місце ще для одного великого кохання. Любов до своєї улюбленої вітчизни — Угорщини він пронесе у своїм серці до своєї славетної смерті. У 1594 році, захищаючи від османів фортецю міста Естергом, Балінт Балашші загинув від важкого поранення гарматним ядром.
Родоначальник угорської ліричної поезії, відомий перекладач та безстрашний воїн, Балінт Балашші, залишиться в історії автором ліричного послання на ім'я Крістіни Годьмашші — красуні із замку Хуст.
Перший опублікований твір — переклад з німецької книги лютеранського пастора Міхаеля Бокка «Садок цілющих трав для недужих душ». Автор духовних віршів, патріотичних і військових пісень, любовної лірики, перекладень з латині і німецької. Прекрасно знаючи кочове, небезпечне життя солдата, Балашші в своїх віршах оспівував стрімкий біг бойового коня, хоробрість і завзятість бувалих вояків, простори степів і терпкий смак золотистого вина. Тривога за батьківщину не переростає у Балашші в трагічні стогони, патріот Балашші готовий з радістю віддати за батьківщину життя. Поззия Балашші виявилася дуже близькою до народної пісенної творчості. Духовні вірші були опубліковані в 1631. Любовні ж вірші Балашші поширювалися в рукописах і були вперше надруковані лише в 1874 році, коли один зі списків виявили в бібліотеці Радван. Цикл віршів «До Юлії» по праву вважається перлиною угорської поезії на всі часи. Любовна лірика Балашші відрізняється оригінальністю, але тим не менш несе відбиток творчості великих італійців Данте і Петрарки.
- Стихотворения. / Издание подготовил Ю. П. Гусев. — М.: Наука, 2006. — (Серия: Литературные памятники)
- Голенищев-Кутузов И. Н. Балашши и поэзия на венгерском языке [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения: Учеб. для вузов / Л. М. Брагина, О. И. Вальяш, В. М. Володарский и др.; Под ред. Л. М. Брагиной. — М.: Высшая школа, 2001. — 479 с. — ISBN 5-06-003216-7.
- Балашші Балінт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 86. — ISBN 966-692-578-8.
Ранні літературні пам'ятки |
| |
---|---|---|
XV—XVII століття |
| |
XVIII—XIX століття | Золтан Амбруш · Янош Арань · Йожеф Байза · Янош Бачані · Елек Бенедек · Даніель Бержені · Міклош Бетлен · Дєрдь Бешшенєї · Шандор Броді · Дьюла Ревіцький · Гергей Чікі · Міхай Чоконаї Вітез · Йожеф Етвеш · Лайош Куті · Міхай Фазекаш · Янош Гарай · Геза Гардоні · Ігнотус · Мор Йокаї · Йожеф Карман · Йожеф Катона · Ференц Казінці · Жигмонд Кемень · Карой Кішфалуді · Шандор Кішфалуді · Ференц Кельчеї · Імре Мадач · Келемен Мікеш · Кальман Міксат · Шандор Петефі · Ференц Пульський · Іштван Сечені · Еде Сіглігеті · Міхай Томпа · Міхай Танчич · Янош Вайда · Міхай Верешмарті | |
XX століття | Ендре Аді · Лайош Апрілі · Тамаш Ацел · Міхай Бабич · Дюла Баґі · Бела Балаж · Мілош Банфі · Тібор Барабаш · Андраш Беркеші · Габор Васарі · Геза Чат · Ержебет Галгоці · Антал Гідаш · Тібор Дері · Дьордь Фалуді · Мате Залка · Стефан Люкс · Іштван Фекете · Мікса Феньє · Мозеш Кахана · Ерне Кахана · Йоланда Фельдеш · Мілан Фюшт · Андор Геллері · Геза Дьєні · Бела Хамваш · Єне Хельтаї · Ференц Херцег · Дьюла Ієш · Єва Яніковськи · Аттіла Йожеф · Дьюла Юхас · Маргіт Каффка · Ласло Кальнокі · Ференц Карінті · Фрідьєш Карінті · Лайош Кашшак · Геза Кепеш · Янош Кодоланьї · Карой Кош · Деже Костолані · Дьюла Круді · Ервін Лазар · Меньгерт Лендьєл · Іван Манді · Шандор Мараї · Джордж Мікеш · Ференц Мольнар · Ференц Мора · Міклош Месей · Жигмонд Моріц · Гаспар Надь · Лайош Надь · Ласло Надь · Агнеш Немеш Надь · Шандор Надь · Ласло Немет · Йожеф Ньїре · Геза Оттлік · Іштван Еркень · Боріш Палотаї · Геза Пашканді · Янош Пілінський · Йожеф Погань · Іштван Сабо · Міклош Радноті · Іштван Рат-Вег · Єне Рейте · Шандор Ременік · Міклош Сенткуті · Шандор Шик · Іштван Шінка · Андраш Шюте · Деже Сабо · Лорінц Сабо · Магда Сабо · Шандор Сатмарі · Тівадар Сорос · Марія Сепеш · Антал Серб · Домокош Сіладьї · Арон Тамаші · Єжи Тершанський · Арпад Тот · Іштван Темеркень · Альберт Вашш · Шандор Вереш · Лайош Зілахі · Ференц Дунаї · Петер Жольдош | |
Сучасна | Тамаш Чех · Аттіла Бартиш · Адам Бодор · Шандор Чоорі · Іштван Чукаш · Дьордь Далош · Пал Завада · Петер Естергазі · Агнеш Гергей · Мартон Герлоці · Габор Гергей · Анна Йокаї · Ференц Юхас · Іштван Камараш · Шандор Каньяді · Мартон Карінті · Акош Кертес · Імре Кертес · Дьордь Конрад · Ласло Краснагоркаї · Петер Лендьєль · Ласло Лерінц · Бела Марко · Тібор Мерай · Дьордь Мольдова · Петер Мюллер · Петер Надаш · Адам Надашді · Габор Нограді · Імре Оравец · Жолт Ез · Лайош Парті Надь · Жужа Рац · Жужа Раковскі · Андраш Рез · Паль Шаламон · Дьордь Шпіро · Карой Саконі · Деже Тандорі · Міклош Вамош · Генрієтт Сет Ф. · Ласло Дарваші | |
Генеалогія та некрополістика | |
---|---|
Література та бібліографія | |
Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia |
Довідкові видання | |
Нормативний контроль | AAR: 12461820 · BNF: 12176262m · CiNii: DA13203587 · CONOR.BG: 22413413 · CONOR.SI: 13264227 · FAST: 107168 · Freebase: /m/08gg8l · GND: 119268779 · ISNI: 0000000108880135 · LCCN: n83000634 · MAK: 9810596489005606 · NKC: jn20000700107 · NLA: 933264 · NSZL: 000000000230 · NTA: 07914442X · NUKAT: n94006163 · SHARE: 683375 · SNK: 166415 · SUDOC: 030323711 · VcBA: 495/148014 · VIAF: 36959976 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.