Османська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Османська мова | |
|---|---|
| осман. لسانعثمانی, трансліт. lisân-ı Osmânî | |
| Поширена в | Османська імперія |
| Носії | мертва мова |
| Писемність | арабське письмо |
| Класифікація | Тюркська |
| Офіційний статус | |
| Державна | Османська імперія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | ota |
| ISO 639-3 | ota |
Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва (тур. Osmanlıca або тур. Osmanlı Türkçesi, осман. لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови.[1]
Існувала, фактично, лише за часів існування Османської імперії, приблизно із XIII століття до 1930-х років, коли була кодифікована сучасна турецька мова латинкою (1928).
| Ізольована | Кінцева | Серединна | Початкова | Назва | Транслітерація | Сучасна |
|---|---|---|---|---|---|---|
| ﺍ | ﺎ | — | elif | a, â | a, e | |
| ﺀ | — | hemze | ʼ | ', a, e, i, u, ü | ||
| ﺏ | ﺐ | ﺒ | ﺑ | be | b, p | b |
| ﭖ | ﭗ | ﭙ | ﭘ | pe | p | p |
| ﺕ | ﺖ | ﺘ | ﺗ | te | t | t |
| ﺙ | ﺚ | ﺜ | ﺛ | se | s | s |
| ﺝ | ﺞ | ﺠ | ﺟ | cim | c, ç | c |
| ﭺ | ﭻ | ﭽ | ﭼ | çim | ç | ç |
| ﺡ | ﺢ | ﺤ | ﺣ | ha | ḥ | h |
| ﺥ | ﺦ | ﺨ | ﺧ | hı | ẖ | h |
| ﺩ | ﺪ | — | dal | d | d | |
| ﺫ | ﺬ | — | zel | z | z | |
| ﺭ | ﺮ | — | re | r | r | |
| ﺯ | ﺰ | — | ze | z | z | |
| ﮊ | ﮋ | — | je | j | j | |
| ﺱ | ﺲ | ﺴ | ﺳ | sin | s | s |
| ﺵ | ﺶ | ﺸ | ﺷ | şın | ş | ş |
| ﺹ | ﺺ | ﺼ | ﺻ | sad | ṣ | s |
| ﺽ | ﺾ | ﻀ | ﺿ | dad | ż, ḍ | d, z |
| ﻁ | ﻂ | ﻄ | ﻃ | tı | ṭ | t |
| ﻅ | ﻆ | ﻈ | ﻇ | zı | ẓ | z |
| ﻉ | ﻊ | ﻌ | ﻋ | ayın | ʿ | ', h |
| ﻍ | ﻎ | ﻐ | ﻏ | gayın | ġ | g, ğ |
| ﻑ | ﻒ | ﻔ | ﻓ | fe | f | f |
| ﻕ | ﻖ | ﻘ | ﻗ | kaf | ḳ | k |
| ﻙ | ﻚ | ﻜ | ﻛ | kef | k, g, ñ | k, g, ğ, n |
| ﮒ | ﮓ | ﮕ | ﮔ | gef¹ | g | g, ğ |
| ﯓ | ﯔ | ﯖ | ﯕ | nef, sağır (deaf) kef | ñ | n |
| ﻝ | ﻞ | ﻠ | ﻟ | lam | l | l |
| ﻡ | ﻢ | ﻤ | ﻣ | mim | m | m |
| ﻥ | ﻦ | ﻨ | ﻧ | nun | n | n |
| ﻭ | ﻮ | — | vav | v, o, ô, ö, u, û, ü | v, o, ö, u, ü | |
| ﻩ | ﻪ | ﻬ | ﻫ | he | h, e, a | h, e, a |
| ﻻ | ﻼ | — | lamelif | lâ | la | |
| ﻯ | ﻰ | ﻴ | ﻳ | ye | y, ı, i, î | y, ı, i |
1 Правильний османський варіант ґефа (gef) має міні-каф над ﻙ і подвійну риску над گ. Така літера є рідкісною в сучасних шрифтах.
- I. Староанатолійсько-тюркський (XIII — кінець XV століття)
- II. Власне османський.
- III. Власне турецький (з 1930-х).
Із 1930-х османська мова занепала, оскільки у 1928 турецька мова латинкою витіснила османську мову із вжитку.
- ↑ Misha Glenny. The Balkans - Nationalism, War, and the Great Powers, 1804-1999, Penguin, New York 2001. p. 99.
- MultiTree: Ottoman Turkish (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Тюркська прамова | |
| Булгарська група | |
| Якутська група 1 | |
Західнотюркські мови | |
| Карлуцька група | узбецька • уйгурська • чагатайська † • айнійська ‡ • ілі-тюркська • лобнорська ‡ • хорезмсько-тюркська † • хотанська • хотонська (†)‡ |
| Кипчацька група | давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі1: фергансько-киргизькі (киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська2 • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ 2 • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська2 • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські1 • (караїмська, • кримський діалект2 • кримськотатарська (літературна), кримчацька2 • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори)2, • кумицько-карачаєво-балкарські1 • (вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †) |
| Огузька група | азербайджанська (діалекти) • айналлу2 • афшарська2 • балкано-гагаузька • боджнурді2 • гагаузька • кашкайська2 • кипріотська2 • османська † • печенізька †1 • саларська • салчуцька2 • сирійсько-туркменська2 • сонгорсько-тюркська • староогузька † • турецька • туркменська (діал.: трухменський) • урумська (приазовський) — огузькі говори • хорасансько-тюркська • хорезмська • цалкська2 • південнобережний діалект кримськотатарської |
| Північноалтайська група1 | |
| Тюркські літературні наддіалектні мови | |
Східнотюркські мови | |
| Мови рунічних написів | давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркска) † • давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) † • орхоно-уйгурська † |
Уйгуро-тукюйська група1 | |
| Карлуцько-уйгурські мови1 | давньоуйгурська (ідикутська) † • караханидська †1 • халадзька (аргунська)1 |
| Саянські мови | тувинська • кьок-мончацька (діал.: мончацький, ценгельський) | тоджинський • цаатанська • тофаларська • сойтська • хубсугульсько-урянхайська |
Хакаська група1 | |
| Хакаські мови | сариг-югурська (хара-йогурська)1 • фуюйсько-киргизька • хакасько-алтайські: мраська шорська2, середньочулимська2, хакаська |
1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
