Долганська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Долганська мова Дулҕан | |
|---|---|
| Поширена в |  |
| Регіон | Якутія, Таймирський район Красноярського краю |
| Носії | 4 865 (2002, перепис) |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Алтайська Тюркська Якутська група |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | tut |
| ISO 639-3 | dlg |
Долганська мова — мова долган, одна з тюркських мов. Поширена на півдні та південному сході (колишні Дудинський і Хатангський райони) Таймирського (Долгано-Ненецького) муніципального району Красноярського краю Росії, а також в Анабарському улусі Якутії. Кількість мовців 5 тис. осіб (перепис, 2002).
Назва походить від одного з якутських родів — Долгано — який став основою Долганського етносу.
Строго лінгвістично є говіркою якутської мови, хоча і досить відокремленої в результаті ізольованого розвитку і внутрішньої перебудови під впливом евенкійської мови.
Має норильську, пясинську, авамську, хатанзьку і попигайську говірки.
Сучасна долганська абетка
| А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж |
| З з | И и | Й й | К к | Һ һ | Л л | М м | Н н |
| Ӈ ӈ | О о | Ө ө | П п | Р р | С с | Т т | У у |
| Ү ү | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ |
| Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я |
Для фонетики долганської мови характерні:
- дифтонгізація загальнотюркських голосних середнього підйому o, e, ö в кореневому складі,
- наголос на останньому складі слова,
- лабіальна і палатальна гармонія голосних в споконвічних словах,
- перехід початкового тюркського c-у h-, втрата увулярних x, ҕ: якут. саха ~ долг. hака (самоназва).
Склад морфологічних категорій в імені — відмінок, число, приналежність, в дієслові — спосіб дії, спосіб дієслова, час, особа і число. На відміну від якутської мови партитив вживається в присвійному способі як знахідний-назначний відмінок, спільний відмінок служить для оформлення однорідних членів речення; у відмінюванні дієслова поширена форма на - ааччи, збереглися парадигми належного способу зі словом баар — 'є'.
Особливості лексики — втрата багатьох розрядів давньої якутської лексики (наприклад, сільськогосподарської), відсутність сучасної політичної та наукової термінології, зміна значень слів під впливом евенкійської семантичної системи, великі запозичення з евенкійської та російської мов.
- Андросова С. И.: Долганский язык // Языки мира. Тюркские языки. М, 1997.
- Убрятова Е. И.: О языке долган // Языки и фольклор народов сибирского Севера. М.; Л., 1966;
- Убрятова Е. И.: Язык норильских долган. Новосиб., 1985;
- Stachowski M.: Dolganischer Wortschatz. Krakow, 1993;
- Stachowski M.: Dolganischer Wortschatz. Supplementband, Kraków 1998;
- Stachowski M.: Dolganische Wortbildung, Kraków 1997.
Тюркська прамова | |
| Булгарська група | |
| Якутська група 1 | |
Західнотюркські мови | |
| Карлуцька група | узбецька • уйгурська • чагатайська † • айнійська ‡ • ілі-тюркська • лобнорська ‡ • хорезмсько-тюркська † • хотанська • хотонська (†)‡ |
| Кипчацька група | давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі1: фергансько-киргизькі (киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська2 • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ 2 • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська2 • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські1 • (караїмська, • кримський діалект2 • кримськотатарська (літературна), кримчацька2 • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори)2, • кумицько-карачаєво-балкарські1 • (вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †) |
| Огузька група | азербайджанська (діалекти) • айналлу2 • афшарська2 • балкано-гагаузька • боджнурді2 • гагаузька • кашкайська2 • кипріотська2 • османська † • печенізька †1 • саларська • салчуцька2 • сирійсько-туркменська2 • сонгорсько-тюркська • староогузька † • турецька • туркменська (діал.: трухменський) • урумська (приазовський) — огузькі говори • хорасансько-тюркська • хорезмська • цалкська2 • південнобережний діалект кримськотатарської |
| Північноалтайська група1 | |
| Тюркські літературні наддіалектні мови | |
Східнотюркські мови | |
| Мови рунічних написів | давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркска) † • давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) † • орхоно-уйгурська † |
Уйгуро-тукюйська група1 | |
| Карлуцько-уйгурські мови1 | давньоуйгурська (ідикутська) † • караханидська †1 • халадзька (аргунська)1 |
| Саянські мови | тувинська • кьок-мончацька (діал.: мончацький, ценгельський) | тоджинський • цаатанська • тофаларська • сойтська • хубсугульсько-урянхайська |
Хакаська група1 | |
| Хакаські мови | сариг-югурська (хара-йогурська)1 • фуюйсько-киргизька • хакасько-алтайські: мраська шорська2, середньочулимська2, хакаська |
1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
