Чулимська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чулимська мова | |
|---|---|
| чулым тили, ӧс тил, татар тили | |
| Поширена в |  Красноярський край, Томська область (Росія) |
| Регіон | Західний Сибір |
| Носії | 44[1] |
| Писемність | кирилиця (чулимський алфавіт) |
| Класифікація | Алтайські мови(суперечливо)
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | — |
| ISO 639-3 | clw |
Чулимська мова — мова чулимців, східнотюркська мова хакаської групи, поширена в Сибіру. Близька до шорської мови та деяких діалектів хакаської.
Мова є на межі зникнення і внесена до Червоної книги мов ЮНЕСКО. Ймовірно, мова остаточно вимре протягом 25 років. За даними перепису 2010 року, із 355 чулимців чулимською мовою розмовляли тільки 44 людини.[1]
Тюркська прамова | |
| Булгарська група | |
| Якутська група 1 | |
Західнотюркські мови | |
| Карлуцька група | узбецька • уйгурська • чагатайська † • айнійська ‡ • ілі-тюркська • лобнорська ‡ • хорезмсько-тюркська † • хотанська • хотонська (†)‡ |
| Кипчацька група | давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі1: фергансько-киргизькі (киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська2 • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ 2 • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська2 • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські1 • (караїмська, • кримський діалект2 • кримськотатарська (літературна), кримчацька2 • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори)2, • кумицько-карачаєво-балкарські1 • (вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †) |
| Огузька група | азербайджанська (діалекти) • айналлу2 • афшарська2 • балкано-гагаузька • боджнурді2 • гагаузька • кашкайська2 • кипріотська2 • османська † • печенізька †1 • саларська • салчуцька2 • сирійсько-туркменська2 • сонгорсько-тюркська • староогузька † • турецька • туркменська (діал.: трухменський) • урумська (приазовський) — огузькі говори • хорасансько-тюркська • хорезмська • цалкська2 • південнобережний діалект кримськотатарської |
| Північноалтайська група1 | |
| Тюркські літературні наддіалектні мови | |
Східнотюркські мови | |
| Мови рунічних написів | давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркска) † • давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) † • орхоно-уйгурська † |
Уйгуро-тукюйська група1 | |
| Карлуцько-уйгурські мови1 | давньоуйгурська (ідикутська) † • караханидська †1 • халадзька (аргунська)1 |
| Саянські мови | тувинська • кьок-мончацька (діал.: мончацький, ценгельський) | тоджинський • цаатанська • тофаларська • сойтська • хубсугульсько-урянхайська |
Хакаська група1 | |
| Хакаські мови | сариг-югурська (хара-йогурська)1 • фуюйсько-киргизька • хакасько-алтайські: мраська шорська2, середньочулимська2, хакаська |
1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
