For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Маргіт Каффка.

Маргіт Каффка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Маргіт Каффка
Kaffka Margit
Народилася10 червня 1880(1880-06-10)[1][2]
Карей, Сату-Маре, Румунія
Померла1 грудня 1918(1918-12-01)[3][1][2] (38 років)
Будапешт, Угорщина
·Іспанський грип
ПохованняФаркашреті
Країна Угорщина
Національністьугорка
Діяльністьпоетеса, письменниця, активістка за права жінок
Сфера роботипоезія
ЗакладNyugatd
Мова творівугорська
Роки активності1901—1918
Жанрроман
БатькоGyula Kaffkad
У шлюбі зБауер Ервін Симонович і Brunó Fröhlichd[4]
CMNS: Маргіт Каффка у Вікісховищі

Маргіт Каффка[5] (також Кафка; угор. Kaffka Margit, 10 червня 1880, Надькарой — 1 грудня 1918 року, Будапешт) — угорська письменниця, поетеса і викладачка. Одна з найголовніших представниць угорської літератури та важлива членкиня генерації Nyugat. У своїх творах розглядає трагічне становище жінки, обмеженої патріархальними рамками свого часу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько був прокурором, але рано помер, тому сім'я жила в злиднях. Вона вчилася в монастирській школі в Сатмарі; після повернення рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчительки в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період написала перші твори, поеми і романи і стала постійно співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.

17 лютого 1905 року одружилася з Брюно Фреліхом, лісовим інженером. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках працювала вчителькою в Будапешті. 18 серпня 1914 взяла шлюб з молодшим братом Бели Балажа Ервіном Бауером. На початку першої світової війни залишає роботу вчителькою і повністю присвячує себе літературі.

Нею захоплювався Аді Ендре.

Пам'ятник у Будапешті

Після війни Магріт Каффка померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.

Творчість

[ред. | ред. код]

У 1912 виходить перший і найвідоміший роман Магріт Каффки «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства першого чоловіка; потім вона одружується вдруге, за розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.

«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях»[6].

В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.

Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої ​​атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть»[7].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Versek (1903)
  • Levelek a zárdából (роман у формі щоденника, 1904)
  • A gondolkodók és egyéb elbeszélések (розповіді, 1906)
  • Csendes válságok (розповіді, 1909)
  • Képzelet-királyfiak (повість, 1909)
  • Csendes válságok (нарративи, 1910)
  • Csonka regény és novellák (розповіді, 1911)
  • Tallózó évek (вірші, 1911)
  • Utolszor a lyrán (вірші, 1912)
  • Süppedő talajon (розповіді, 1912)
  • «Кольори і роки»/Színek és évek (роман, 1912)
  • «Рроки Марії»/Mária évei (роман, 1913)
  • Szent Ildefonso bálja (розповіді, 1914)
  • Két nyár (роман, 1916)
  • «Станції» /Állomások (роман, 1917)
  • «Мурашник»/Hangyaboly (роман, 1917)
  • Kis emberek barátocskáim (збори ранніх робіт, 1918)
  • Az élet útján (вірші, 1918)
  • A révnél (розповіді 1918)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шахова К. О. Каффка Маргіт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.. — С. 71
  • Czigány, Lóránt. «Women in Revolt: Margit Kaffka.» The Oxford History of Hungarian Literature. Oxford: Clarendon, 1984. 333-36.
  • Bodnár, György. Kaffka Margit. Budapest: Balassi, 2001.
  • Borgos, Anna, ed. A te színed előtt. Kaffka Margit szerelmei. Budapest: Holnap, 2006.
  • Földes, Anna. Kaffka Margit: Pályakép. Budapest: Kossuth, 1987.
  • Fülöp, László. Kaffka Margit. Budapest: Gondolat, 1988.
  • Horváth, Györgyi. «Női irodalom a magyar századelőn. A női irodalom szerepe Kaffka Margit Színek és évek című regényének kritikai megítélésében». Sárkányfű 4 (1999): 54–66.
  • Kádár, Judit. «Feminista nézőpont az irodalomtudományban». Helikon 4 (1994): 407-16.
  • Nemeskürty, István, «Kaffka Margit.» Diák, írj magyar éneket. A magyar irodalom története 1945-ig. Budapest: Gondolat, 1985. Vol. 2, 698—701.
  • Kárpáti, Béla. Miskolci irodalom, irodalom Miskolcon. Miskolc, 1989.
  • Simon, Zsuzsanna, ed. A lélek stációi. Kaffka Margit válogatott levelezése. Budapest: Nap, 2010.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Margit Kaffka and Dorothy Richardson: A Comparison.» Hungarian Studies 11.1 (1996): 77-95.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Kaffka Margit prózája. Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarországon». Régi és új peregrináció. Magyarok külföldön, külföldiek Magyarországon. Ed. Imre Békési, József Jankovics, László Kósa, & Judit Nyerges. Budapest: International Association for Hungarian Studies, 1993. Vol. 2, 1185-94.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven (斯蒂文·托托西演). 文学研究的合法化: 一种新实用主义 ·整体化和经主 义文学与文化研究方法 (Legitimizing the Study of Literature: A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture). Trans. Ma Jui-ch'i (马瑞琪翻). Beijing: Peking University Press, 1997. 171-93.
  • Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN: Tötösy de Zepetnek, Steven. Records of the Tötösy de Zepetnek Family. CLCWeb: Comparative Literature and Culture (Library) (2010-): <http://docs.lib.purdue.edu/clcweblibrary/totosyrecords [Архівовано 29 лютого 2016 у Wayback Machine.]>.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Women's Literature and Men Writing about Women». Comparative Literature: Theory, Method, Application. By Steven Tötösy de Zepetnek. Amsterdam: Rodopi, 1998. 174—214.
  • Wittmann, Livia K. «Desire in Feminist Narration: Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson.» Canadian Review of Comparative Literature / Revue Canadienne de Littérature Comparée 21.3 (1994): 399—415.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
  2. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ https://www.nevpont.hu/palyakep/kaffka-margit-b451d
  5. ↑ Календар знаменних та пам'ятних дат 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2016.
  6. ↑ Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2010. ((cite web)): Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  7. ↑ Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2010. ((cite web)): Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license. Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license. Credit: (see original file).
Маргіт Каффка
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

✕
This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?