Азербайджанська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Азербайджанська мова | |
|---|---|
| Azərbaycan dili | |
 Мова більшості
Мова меншості | |
| Поширена в |  Азербайджан,  Іран,  Грузія,  Росія,  Україна,  Туреччина |
| Регіон | Кавказ, Близький Схід |
| Носії | 23 млн (2018)[1] |
| Писемність | латинське письмо, перська абетка, кирилиця і арабська абетка |
| Класифікація | Алтайська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Азербайджан Росія
|
| Регулює | Національна академія наук Азербайджану |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | az |
| ISO 639-2 | aze |
| ISO 639-3 | aze; azj — північно-азербайджанська (Азербайджан) azb — південно-азербайджанська (Іран) |
Азербайджанська мова (азерб. Azərbaycan dili آذربایجان دیلی[3], Azərbaycan türkcəsi آذربایجان تورکجهسی, türk dili تورک دیلی) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють близько 23 мільйони людей.
Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці.
Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, і кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають). Літературна мова розвивається з 13 ст. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакинський діалекти.
Писемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. У 2001 році Азербайджан остаточно повернувся до вживання латинського алфавіту.
| Арабиця | Кирилиця | Латиниця | Вимова IPA |
|---|---|---|---|
| ﺍ | А а | A a | ɑː |
| ﺏ | Б б | B b | b |
| ﺝ | Ҹ ҹ | C c | ʤ |
| چ | Ч ч | Ç ç | ʧ |
| ﺩ | Д д | D d | d |
| ﻩ | Е е | E e | ɛ |
| ع | Ә ә | Ə ə | æ |
| ﻑ | Ф ф | F f | f |
| گ | Ҝ ҝ | G g | ɡʲ |
| ﻍ | Ғ ғ | Ğ ğ | ɣ |
| ﺡ, ﻩ | Һ һ | H h | h |
| ﺥ | Х х | X x | x |
| ی | Ы ы | I ı | ɯ |
| ی | И и | İ i | ɪ |
| ژ | Ж ж | J j | ʒ |
| ک | К к | K k | k |
| ﻕ | Г г | Q q | ɡ |
| ﻝ | Л л | L l | l |
| ﻡ | М м | M m | m |
| ﻥ | Н н | N n | n |
| ﻭ | О о | O o | ɔ |
| ﻭ | Ө ө | Ö ö | œ |
| پ | П п | P p | p |
| ﺭ | Р р | R r | r |
| ﺙ, ﺱ, ﺹ | С с | S s | s |
| ﺵ | Ш ш | Ş ş | ʃ |
| ﺕ, ﻁ | Т т | T t | t |
| ﻭ | У у | U u | u |
| ﻭ | Ү ү | Ü ü | y |
| ﻭ | В в | V v | v |
| ی | Ј ј | Y y | j |
| ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ | З з | Z z | z |
«Заповіт» Т. Шевченка азербайджанською мовою[4] (переклав Сулейман Рустам):
|
Mən öləndə, məni basdırarsınız, Yüksək bir təpədə, bir dağ başında. Elə bir yerdə ki, görünsün yalnız O gözəl Ukrayna... Onun daşında, Onun tarlasında, geniş çölündə, Mən öləndən sonra, görüm nələr var! Sevdiyim Dneprin şən sahilində Nədən söhbət açır quduz dalğalar! Mənim Ukraynamdan yuyub aparsa, Dnepr yad qanını mavi dənizə, Onda mən sözümü deyərəm qısa, Unudub tarlanı, dağı… nə isə, Son verib fəğana, son verib aha, Dua eyləyərəm onda Allaha. Çiçək açmayınca bax, bu arzular, Edərəm yenə də hər şeyi inkar. Məni basdırınız, üsyan ediniz, Qırıb yox ediniz o qandalları. Düşmənin qanını axıtmaqla siz Azad olarsınız, biliniz barı. Mən isə gələcək böyük, şən, xoşbəxt, O azad və yeni ailənizdə Xatırlayarsız, hər zaman hər vaxt, Adımı çəkərək şən dilinizdə... |
Південноазербайджанською розмовляють в іранському Азербайджані (історичному Азербайджані) і, меншою мірою, в сусідніх регіонах Іраку та Туреччини з меншими громадами в Сирії.
- ↑ South Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018) plus North Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018)
- ↑ Конституция Республики Дагестан, Глава 1, Статья 11 [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Azerbaijani, South. Ethnologue (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
- Азербайджанська мова [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Азербайджанська мова на сайті Ethnologue: Azerbaijani. A language of Iran [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Азербайджанська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Azerbaijani [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Азербайджанська мова на сайті WALS Online: Language Azerbaijani [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| Офіційна мова | |
|---|---|
| Мови меншин |
|
Тюркська прамова | |
| Булгарська група | |
| Якутська група 1 | |
Західнотюркські мови | |
| Карлуцька група | узбецька • уйгурська • чагатайська † • айнійська ‡ • ілі-тюркська • лобнорська ‡ • хорезмсько-тюркська † • хотанська • хотонська (†)‡ |
| Кипчацька група | давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі1: фергансько-киргизькі (киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська2 • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ 2 • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська2 • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські1 • (караїмська, • кримський діалект2 • кримськотатарська (літературна), кримчацька2 • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори)2, • кумицько-карачаєво-балкарські1 • (вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †) |
| Огузька група | азербайджанська (діалекти) • айналлу2 • афшарська2 • балкано-гагаузька • боджнурді2 • гагаузька • кашкайська2 • кипріотська2 • османська † • печенізька †1 • саларська • салчуцька2 • сирійсько-туркменська2 • сонгорсько-тюркська • староогузька † • турецька • туркменська (діал.: трухменський) • урумська (приазовський) — огузькі говори • хорасансько-тюркська • хорезмська • цалкська2 • південнобережний діалект кримськотатарської |
| Північноалтайська група1 | |
| Тюркські літературні наддіалектні мови | |
Східнотюркські мови | |
| Мови рунічних написів | давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркска) † • давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) † • орхоно-уйгурська † |
Уйгуро-тукюйська група1 | |
| Карлуцько-уйгурські мови1 | давньоуйгурська (ідикутська) † • караханидська †1 • халадзька (аргунська)1 |
| Саянські мови | тувинська • кьок-мончацька (діал.: мончацький, ценгельський) | тоджинський • цаатанська • тофаларська • сойтська • хубсугульсько-урянхайська |
Хакаська група1 | |
| Хакаські мови | сариг-югурська (хара-йогурська)1 • фуюйсько-киргизька • хакасько-алтайські: мраська шорська2, середньочулимська2, хакаська |
1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови | |
| Азербайджан у темах | ||
|---|---|---|
| Державні символи |  | |
| Державний лад | ||
| Зовнішня політика | ||
| Транспорт | ||
| Економіка | ||
| Історія | Держава Ширваншахів (861—1538) • Кара-Коюнлу (1375—1468) • Ак-Коюнлу (1378—1501) • Азербайджанська Демократична Республіка (1918—1920) • Азербайджанська РСР (1920—1991) • Карабаський конфлікт (1987—1994 1994—) • Походження назви | |
| Географія | Геологія • Рельєф • Гори • Печери • Гідрогеологія • Сейсмічність • Землетруси • Гідрографія • Клімат • Ліси • Столиця • Міста • Населення | |
| Культура | Азартні ігри • Мови (Азербайджанська мова) • Література (Казки) • Театр • Кухня (Виноробство) • Свята • Образотворче мистецтво • Музика • Архітектура • Філософія | |
| Спорт | ||
| Природа | ||
| Освіта | ||
| Інше | ||
|
|
Це незавершена стаття про Азербайджан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
