Шулявка
Шулявка в районі Берестейського проспекту. Вид на парк КПІ та зоопарк
Загальна інформація
50°27′16″ пн. ш. 30°27′11″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 30.453139° сх. д. / 50.45444; 30.453139Координати: 50°27′16″ пн. ш. 30°27′11″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 30.453139° сх. д. / 50.45444; 30.453139
Країна	Україна
Район	Шевченківський (Київ), Солом'янський
Адмінодиниця	Київ
Карта
Шулявка Шулявка (Київ)

Шуля́вка — історична місцевість міста Києва у сучасних Шевченківському і Солом'янському районах, за царських часів — село, робітнича околиця Києва.

Назва — від давньослов'янського «шелвова борка» (низькорослий лісок із великою кількістю галявин), який згадується у давньоруських літописах X—XI століть. У XVII столітті також згадується як Шелвов борок і Шелвово сельцо,^[1] у XVIII столітті — як с. Шулявка, Шулявщина (поблизу Либіді) або Шульжанське подвір'я Софійського монастиря. У XVIII столітті (близько 1722 року) на Шулявці тодішній Київський митрополит Варлаам Вонатович заснував тут літню митрополичу резиденцію. 1847 року перейшла у власність держави і активно почала освоюватись. У другій половині 1850–х років територією Шулявки прокладено Києво-Брестське шосе (нині у межах міста — Берестейський проспект).

З середини XIX століття до 1912 року Шулявка частинами входила в межі Києва (т. зв. права або міська Шулявка — місцевість праворуч Берестейського проспекту від Повітрофлотського мосту до Зоопарку — у 1850-ті роки, ліва або сільська — ліворуч від проспекту — 1912 року).

1857 року на в'їзді до Києва з боку Києво-Брестського шосе було встановлено тріумфальну арку.

На місці колишньої заміської резиденції митрополитів було 1848—1857 року зведено Кадетський корпус, який існував у цій будівлі до 1919 року (нині — будівля Міністерства оборони України). В цей же час тут поступово формувалося робітниче поселення. Наприкінці XIX століття на Шулявці споруджено Політехнічний інститут, будівлі якого збереглися до нашого часу. За Шулявкою на пустирі споруджено завод Ґретера і Криваненка (нині — Перший київський машинобудівний завод). Також була церква св. Марії Магдалини (знищена у 1930-ті роки, нині поблизу місця, де знаходилася церква розташовано ліцей № 142). На Шулявці мешкали переважно робітники й військові.

1899 року лівим узбіччям тодішного Брест-Литовським шосе було прокладено трамвайну лінію від Бессарабки до новозбудованого Київського політехнічного інституту (лінію було закрито у 1978—1982 роках). 1900 року правим узбіччям Брест-Литовського шосе було прокладено лінію трамвая від колишніх Тріумфальних воріт до дачного селища у Святошині.

1905 робітники Шулявки страйкували і створили робочі дружини, які прогнали поліцію і царську адміністрацію, проголосивши Шулявську республіку (12-16 грудня 1905 року), яку в кінці грудня ліквідували царські війська.

У 20 — 30-х роках XX століття мала назву Жовтнівка (від району Жовтневої революції). Майже всю стару забудову, зокрема робочі бараки та приватні будинки, на Шулявці знесено у 1960–70-х роках. Між Берестейським проспектом і реконструйованою Борщагівською вулицею збудовано житловий масив. На Шулявці прокладено Шулявську вулицю (таку ж назву первісно мала вулиця Гетьмана Павла Скоропадського).

У 1963 році на Шулявці відрилися станції метро «Політехнічний інститут» та "Завод «Більшовик» (нині — «Шулявська»).

У новітній час на Шулявці було збудовано кілька ТРЦ та, станом на 2021 рік, відбувалося активне будівництво житлових комлексів та бізнес-центрів. Шулявка пов'язана з іншими районами міста метро та наземним громадським транспортом — тролейбусом та автобусом.^[2]

Сьогодні Шулявка входить до складу Шевченківського та Солом'янського районів міста.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)

• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Берестейський проспект Пам'ятки Будинок спеціалістів (№ 30) • Урядова дача (№№ 82-б і 82-г) • Дача з мезоніном (№ 130) Установи, заклади, сучасні будівлі Міністерство освіти і науки України (№ 10) • Палац урочистих подій (№ 11) • «Sky towers» (№ 13) • Міністерство відновлення України (№ 14) • Кінотеатр імені Довженка (№ 24-а) • Корпуса НМУ (№№ 34-36) • Музей Київського метрополітену (№ 35) • НТУУ КПІ (№ 37) • Кіностудія імені О. Довженка (№ 44) • Перший Київський машинобудівний завод (№ 49/2) • Видавництво «Преса України» (№ 50) • КНЕУ (№ 54) • Київське вище загальновійськове командне училище (№ 55/2) • 101-ша окрема бригада охорони ГШ (№ 55/2) • Інститут електродинаміки НАНУ (№ 56) • Гімназія № 154 (№ 63) • Завод «Веркон» • Завод АТЕК (№ 83) • Серійний завод «Антонов» (№ 100) • Центр культури «Святошин» (№ 112) • Кінотеатр «Екран» (№ 117) Пам'ятники, твори мистецтва Тріумфальна арка • Будинки з мозаїчними панно • Пам'ятник Шулявській республіці • Пам'ятник викладачам і студентам Політехнічного інституту • Пам'ятник радянським танкістам-визволителям Києва • Пам'ятник Корольову • Пам'ятник Олександру Довженку • Пам'ятник Сергію Параджанову • Пам'ятник Вернадському • Пам'ятник Дем'янові Коротченку Парки Зоопарк • Парк ім. Івана Багряного • Парк «Нивки» • Сквер ім. В. Стуса Водойми Сирець • Борщагівка • Святошинські ставки Мости Шулявський шляхопровід • Гаванський шляхопровід Станції метро Шулявська • Політехнічний інститут • Берестейська • Нивки • Святошин • Житомирська Місцевості Арештантські городи • Шулявка • Казенні дачі • Грушки • Ґалаґани • Дехтярі • Нивки • Вовча гора • Рубежівка • Авіамістечко • Святошин • Академмістечко • Біличі • Катеринівка Події Виступ полуботківців1 • Візит Івана Павла II в Україну2 1 Частина подій відбувалась у Грушках 2 Кортеж Папи рухався Берестейським проспектом до спорткомплексу Чайка, де відбулася церковна служба

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Предславине • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас • Олегова Могила Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Церква з невідомою назвою (Володимирська вулця) • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична