Хрести (Київ)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хрести Київ | ||||
 Хрести, Левандовська вулиця | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.43850000002777278° пн. ш. 30.54611111113888811° сх. д.Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.43850000002777278° пн. ш. 30.54611111113888811° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | Князів Острозьких, Івана Мазепи, Михайла Омеляновича-Павленка, Хрестовий провулок | |||
| Заклади освіти та культури |
Олександрійська гімназія, Оптико-механічний коледж КНУ ім. Тараса Шевченка, Печерська гімназія № 75, Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 «Арсенальна» | |||
| Карта | ||||
  Хрести Хрести (Київ) | ||||
 Хрести у Вікісховищі | ||||
Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври[1].
За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів»[2].
Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею[3], або на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й Василькова[4][5].
Інші назви — Микільський Полик, Нова Слобода.
Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (Князів Острозьких), старим Печерським іподромом (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка) і вулицею Івана Мазепи.
У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик[6] з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври[3]. Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців[4].
Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком[4].
Навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя почали селитися повії. На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. «Непотребні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів)[7].
Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці «хрестових дівок» перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.
Історик М. Закревський 1868 року писав:
|
Місцевість ця<...> була забудована малими дерев'яними будинками, між якими стояли дві єврейські школи: літня і зимова, а нижче, на схилі, у так званого Виноградного Саду на Клові, розташовувалися кілька свічкарень і миловарень, які поширювали неприємне повітря. Тут тіснилися в халупах євреї[8] | 
|
1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через сучасні вулиці Князів Острозьких і Михайла Омеляновича-Павленка.
Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті[5].
На Хрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття[4].
- Особняк, побудований 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса (вулиця Князів Острозьких, 5)[9].
- Особняк М. Бердяєва, 1885—1890 і корпус лікарні очних хвороб Попових, 1887 (вулиця Івана Мазепи, 10а)[10].
- Багатоквартирний житловий будинок 1900 року (Бутишів провулок, 14).
- Прибутковий будинок у стилі модерну, побудований в 1912 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 14/12)[11].
- Печерське міське парафіяльне училище, побудоване у 1902—1903 роках за проєктом архітектора О. Кривошеєва (Бутишів провулок, 11)[12].
- Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста, 1904 (вулиця Князів Острозьких, 1/2)[13].
- Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. (вулиця Князів Острозьких, 3)[14].
- Житловий будинок працівників «Метробуду», побудований 1954 року (вулиця Князів Острозьких, 5/2)[15].
-
Будинок, 1912 (вулиця Омеляновича-Павленка, 14/12) -
Особняк, 1899 року (вулиця Князів Острозьких, 5) -
Будинок, 1900 (Бутишів провулок, 14) -
Будинок, 1910 (Бутишів провулок, 10) -
Будинок, поч. ХХ ст. (Хрестовий пров., 8) -
Прибутковий будинок, 1910. (Левандовська, 5-б) -
Прибутковий будинок, 1911. (Левандовська, 5) -
Особняк з алхімічними символами, 1910 (Левандовська, 8/15а) -
Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. -
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- Корпуси заводу «Арсенал».
- Поліклініка № 1 Печерського району (Князів Острозьких, 1/2)
- Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» (Князів Острозьких, 3).
- Кінотеатр «Зоряний».
- Печерська гімназія № 75 (Бутишів провулок, 11).
- Музей костюма і стиля «Victoria Museum» (Бутишів провулок, 23)
- Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Левандовська, 6)
- Олександрійська гімназія (Левандовська, 7)
-
Завод «Арсенал», механічний цех, 1912-1914 рр. -
Лікарня очних хвороб Попових, 1887. (вулиця Івана Мазепи, 10а) -
Поліклініка № 1, 1904. -
Музей костюма і стиля (Бутишів провулок, 23) -
Парафіяльне училище, 1902—1903 (Печерська гімназія № 75)
- ↑ На Крестах жили путаны, а на Рубежовке — хулиганы. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Опис Києва, 1868, с. 419.
- ↑ а б Шероцкий К. В. Киев: путеводитель. — К.: тип. С. В. Кульженко, 1918. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
- ↑ а б в г Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К.: Видавницво «Павлім», 2003. — с. 73.
- ↑ а б Печерский район: исторические местности. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Чміль Л. Керамічний посуд із гончарного комплексу в урочищі Аскольдова могила // Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту. — 2021. — Вип. 2.
- ↑ Макаров А. Малая энциклопедия киевской старины [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Опис Києва, 1868, с. 420.
- ↑ Особняк на вул. Князів Острозьких, 5. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ .Особняк М. Бердяєва [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Мокроусова О. До проблеми атрибутації архітектурних об'єктів Києва: нові знахідки. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ Каталог — довідник пам'яток історії та культури України. С. 78 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2012. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ Будинок культури заводу «Арсенал». Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- ↑ Житловий будинок працівників «Метробуду». Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- Закревський Микола Васильович. Хрести // Опис Києва = Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева і компанія, 1868. — Т. 1. — С. 419—420.
| Бульвари | |
|---|---|
| Вулиці | Генерала Алмазова · Арсенальна · Гусовського · Миколи Задніпровського · Степана Ковніра · Олександра Копиленка · Лаврська · Левандовська · Лейпцизька · Лєскова · Івана Мазепи · Мала Шияновська · Омеляновича-Павленка · Князів Острозьких · Панаса Мирного · Рибальська · Різницька · Старонаводницька · Цитадельна |
| Площі | |
| Провулки | Арсенальний · Аскольдів · Бутишів · Інженерний · Іподромний · Іпсилантіївський · Євгена Гуцала · Лаврський · Микільський · Панаса Мирного · Телеграфний · Хрестовий |
| Узвози | |
| Зниклі вулиці | Засарайна · Іподромна · Сурикова |
| Зниклі провулки | |
| Визначні місця | |
| Парки | |
| Інше | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
