Кипчацькі мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кипча́цькі мо́ви (англ. Kipchak (Kypchak, Qypchaq) languages) — група тюркських мов алтайської мовної сім'ї мов. Поширені в Східній Європі та Середній Азії, на північному заході тюркомовного світу. Назва походить від тюркського імені середньовічних кочовиків-половців — «кипчаки». Інші назви — північноза́хідні тю́ркські мо́ви (англ. Northwestern Turkic languages), тау-група, половецька група.
- Алтайські мови
- Тюркські мови
- Власне тюркські мови
- Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
- Кипчацько-булгарські мови (Булгаро-кипчацькі; Повлозько-кипчацькі мови)
- Башкирська мова
- Старотатарська мова †
- Татарська мова
- Кипчацько-киргизькі мови (Киргизо-кипчацькі; Киргизькі мови)
- Киргизька мова
- Південноалтайська мова
- Кипчацько-ногайські мови (Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови)
- Алабугатсько-ногайська мова
- Карагашська мова
- Казахська мова
- Каракалпацька мова
- Ногайська мова
- Сибірсько-татарська мова
- Узбецько-ногайська мова †
- Фергано-кипчацька мова
- Юртовсько-ногайська мова
- Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
- Вірмено-кипчацька мова †
- Караїмська мова
- Карачаєво-балкарська мова
- Кримськотатарська мова
- Кримчацька мова
- Кумицька мова
- Мамлюцько-кипчацька мова †
- Половецька мова †
- Урумська мова
- Кипчацько-булгарські мови (Булгаро-кипчацькі; Повлозько-кипчацькі мови)
- Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
- Власне тюркські мови
- Тюркські мови
- † — мертва мова
Кримськотатарська і урумська мова займають проміжне положення між кипчацькими і огузькими мовами (ряд діалектів є кипчацько-половецькими, ряд — огузькими за походженням, літературна норма має змішаний характер).
Кипчацькі мови | Кипчацько-булгарські | Ногайські та киргизькі | Кипчацько-половецькі |
---|---|---|---|
Кипчацько-булгарські мови
Ногайські та киргизькі мови
Кипчацько-половецькі мови
|
Татарська мова
Башкирська мова
|
Казахська мова
Киргизька мова
Каракалпацька мова
Ногайська мова
|
Кумицька мова
Караїмська мова
Карачаєво-балкарська мова
Кримськотатарська мова
Урумська мова
|
Кипчацькі мови мають низку особливостей, через які лінгвісти класифікують їх сукупно. Деякі з цих особливостей є спільними з іншими тюркськими мовами, інші є унікальними, властиві лише кипчацьким мовам.
- Загальнотюркські риси
- Зміна прототюркського *d на /j/. Наприклад:
- hadaq > ajaq «ступня»
- Втрата первинного звуку *h. Наприклад:
- hadaq > ajaq «ступня»
- Унікальні риси
- Екстенсивний сингармонізм. Наприклад:
- olor — olar «їх»
- Часта асиміляція першого звуку */j/. Наприклад:
- jetti > ʒetti «сім»
- Дифтонги в останньому складі * /ɡ/ й * /b/. Наприклад:
- taɡ > taw «гора»
- sub > suw «вода»
Поволзько-кипчацка спільність визнається не всіма вченими, існує альтернативна точка зору, відповідно до якої, татарська мова є половецько-кипчацькою, а башкирська — ногайсько-кипчацькою (саме така точка зору сформульована у книзі «Порівняльно-історична граматика тюркських мов. Регіональні реконструкції» за редакцією Е. Р. Тенішева).
Половецько-кипчацька підгрупа поділяється низкою дослідників на дві підгрупи, в першу з яких входять караїмська і кримськотатарська мови разом з усіма етнолектами, а в другу решта (кумицька, карачаєво-балкарська і вимерлі вірмено-кипчацька і мамлюксько-кипчацька)[1][2].
Також як кипчацькі розглядаються киргизько-кипчацькі мови — південноалтайська, фергансько-кипчацька і киргизька мови. Традиційно об'єднуються перш за все з ногайськими, але це вже в плані глоттохронології помилково: киргизько-кипчацький мовний тип сформувався раніше поділу решти кипчацького ареалу на поволзький, половецький і ногайський ареали, ногайський мовний тип, навпаки, є пізнішим з кипчацьких.
Давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) мова належала до хакасько-алтайської групі східної гілки тюркських мов, фахівці, що виводять киргизько-кипчацьку групу з давньокиргизької, дотримуються точки зору, відповідно в процесі асиміляції сучасні киргизько-кипчацькі мови придбали чимало рис (лексичних і граматичних) сусідньої казахської мови, що і дає підставу сучасним лінгвістам зараховувати ці мови до кипчацьких.
Кипчацькі мови поширені по всій Росії від Балтики і Причорномор'я до Кавказу та Уралу аж до Сибіру, а також у Казахстані, Киргизії, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані. Чисельність мовців перевищує двадцять мільйонів.
- ↑ Язык во времени. Классификация тюркских языков — История языков. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 17 листопада 2009.
- ↑ Язык во времени. Классификация тюркских языков. Лекция Олега Мудрака. Архів оригіналу за 6 Серпня 2012. Процитовано 17 Листопада 2009.
- Johanson, Lars; Csató, Éva Ágnes. The Turkic Languages. London: Routledge, 1998. ISBN 0-415-08200-5.
- Menges, Karl H. The Turkic Languages and Peoples (2nd ed.). Wiesbaden: Harrassowitz, 1995. ISBN 3-447-03533-1.
- Баскаков Н. А., Баскаков А. Н. Современные кыпчакские языки / Отв. ред. Д. С. Насыров. — Нукус: Каракалпакстан, 1987.
- Языки Мира. Тюркские языки / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 ISBN 5-85759-061-2)
- Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков: Региональные реконструкции / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Москва, 2002.
- Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том I. Каталог и тексты памятников армянским письмом. — Алматы: Дешт-и-Кыпчак, 2002.
- Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том II. Памятники духовной культуры караимов, куманов-половцев и армяно-кыпчаков. — Алматы: Баур, 2007.
- Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том III. Кыпчакский словарь. — Алматы: Баур; КАСЕАН, 2010.
- Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки [Архівовано 23 Травня 2021 у Wayback Machine.] (москвинською).
Кипчацько-половецька група | |
---|---|
Кипчацько-ногайська група | |
Киргизько-кипчацька група | |
Кипчацько-булгарська група | |
† мертві мови, які розділились чи змінились |
Тюркська прамова | |
Булгарська група | |
Якутська група 1 | |
Західнотюркські мови | |
Карлуцька група | узбецька • уйгурська • чагатайська † • айнійська ‡ • ілі-тюркська • лобнорська ‡ • хорезмсько-тюркська † • хотанська • хотонська (†)‡ |
Кипчацька група | давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі1: фергансько-киргизькі (киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська2 • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ 2 • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська2 • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські1 • (караїмська, • кримський діалект2 • кримськотатарська (літературна), кримчацька2 • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори)2, • кумицько-карачаєво-балкарські1 • (вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †) |
Огузька група | азербайджанська (діалекти) • айналлу2 • афшарська2 • балкано-гагаузька • боджнурді2 • гагаузька • кашкайська2 • кипріотська2 • османська † • печенізька †1 • саларська • салчуцька2 • сирійсько-туркменська2 • сонгорсько-тюркська • староогузька † • турецька • туркменська (діал.: трухменський) • урумська (приазовський) — огузькі говори • хорасансько-тюркська • хорезмська • цалкська2 • південнобережний діалект кримськотатарської |
Північноалтайська група1 | |
Тюркські літературні наддіалектні мови | |
Східнотюркські мови | |
Мови рунічних написів | давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркска) † • давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) † • орхоно-уйгурська † |
Уйгуро-тукюйська група1 | |
Карлуцько-уйгурські мови1 | давньоуйгурська (ідикутська) † • караханидська †1 • халадзька (аргунська)1 |
Саянські мови | тувинська • кьок-мончацька (діал.: мончацький, ценгельський) | тоджинський • цаатанська • тофаларська • сойтська • хубсугульсько-урянхайська |
Хакаська група1 | |
Хакаські мови | сариг-югурська (хара-йогурська)1 • фуюйсько-киргизька • хакасько-алтайські: мраська шорська2, середньочулимська2, хакаська |
1класифікація мови або мовної групи спірна; 2 застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.