Яковлєв

рос. ОКБ имени Яковлева
Тип	Відкрите акціонерне товариство[1]
Організаційно-правова форма господарювання	акціонерне товариство
Галузь	авіабудування
Гасло	вільна траєкторія польоту
Засновано	1934[1]
Засновник(и)	А. С. Яковлєв
Штаб-квартира	Росія: Москва[1]
Ключові особи	Олег Демченко (генеральний директор — генеральний конструктор) [1] Олексій Федоров (голова ради директорів) [1]
Продукція	Літаки цивільного та військового призначення
Аудитор	ЗАТ «Гориславці і К ° Аудит» (2005 — 2010) [1][1]
Власник(и)	Іркут
Співробітники	▼ 311 осіб (на 1 січня 2011 року) [2]
Холдингова компанія	Об'єднана авіабудівна корпорація
Материнська компанія	ВАТ «НПК " Іркут "»
Дочірні компанії	ЗАТ «ЯК Інжиніринг»[1] ЗАТ «ЧИ і ДК-ЯК»[1] ТОВ «ЯК-Комплекс»[1] ТОВ «Науково-технічний центр " Авіаційна автоматика "»[1] ВАТ «Експо-Московія»[1]
www.yak.ru
Яковлєв у Вікісховищі

|колишні назви= |лістинг на біржі= |назву= |скасована= |оборот= |причина скасування= |діяльність=

ВАТ «Дослідно-конструкторське бюро ім. О. С. Яковлєва» — російське підприємство з розробки та виробництва авіаційної техніки. За час свого існування ДКБ ім. О. С. Яковлєва (ДКБ-115) випустило понад 200 типів та модифікацій літальних апаратів, в тому числі більш 100 серійних.

Днем народження ОКБ вважається 12 травня 1927 року — день першого польоту АІР-1, розробленого під керівництвом О. С. Яковлєва у відділі легкомоторної авіації ГУАП.

ДКБ-115 було утворено 1934 року з отриманням колективом під керівництвом А. С. Яковлєва виробничої бази на заводі № 115.

2004 року ВАТ «ДКБ ім. О. С. Яковлєва» було поглинуто ВАТ «НПК Іркут»^[5]. Персонал був скорочений в 4,5 раза (з 1400 осіб^[6] 2003 року до 311 осіб^[4]), ліквідована виробнича база, розпродана нерухомість^[7][8]. Пізніше із залишків ОКБ був сформований інженерний центр ВАТ «НПК Іркут»^[5].

Літаки Як-1, Як-3, Як-7, Як-9 становили основу винищувальної авіації СРСР в роки Німецько-радянської війни. Вони відрізнялися оптимальним поєднанням швидкості, маневреності та озброєності і, на думку багатьох фахівців^[хто?], були в числі найкращих літаків свого класу.

• Як-1, Як-3, Як-5, Як-7, Як-9, Як-15, Як-17, Як-23, Як-25, Як-27, Як-28П

• Як-2, Як-4, Як-26, Як-28

• Як-6, Як-8

• Як-40, Як-42, Як-48^[9], Як-58

Легкі навчально-тренувальні та спортивні літаки КБ Яковлєва здобули широку популярність у всьому світі.

• УТІ-26, Як-7УТІ, Як-11, Як-18, Як-30, Як-52, Як-54, Як-130

• Як-12, Як-112

• Як-44

• Як-36, Як-38, Як-38У, Як-38М, Як-141

• ЕГ
• Як-24

• МС-21 — ближньо-середньомагістральний пасажирський лайнер.
• БПЛА Прорив — розвідувальний та ударний БПЛА

• Володимир Висоцький. "Як-винищувач" (пісня).^[10]

• Дослідно-конструкторське бюро
• Конструкторське бюро
• Авіаційний комплекс ім. Іллюшина (ДКБ-39) та (ДКБ-240)
• КБ Туполєва (ДКБ-156)

• Річний звіт за 2009 рік ВАТ «ОКБ ім. А. С. Яковлєва» (PDF) (російською) . 9 червня 2010. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012. ((cite web)): Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
• Річний звіт за 2010 рік ВАТ «ОКБ ім. А. С. Яковлєва» (PDF) (російською) . 8 червня 2011. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012. ((cite web)): Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
• Щоквартальний звіт за 4 квартал 2011 року ВАТ «ОКБ ім. А. С. Яковлєва» (PDF) (російською) . 8 лютого 2012. Архів (PDF) оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2012. ((cite web)): Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)

• ОКБ ім. А. С. Яковлєва — офіційний сайт
• Літаки ОКБ ім. Яковлєва
• Історія ОКБ ім. А. С. Яковлєва

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яковлєв (дослідно-конструкторське бюро)