Яковлєв Олександр Сергійович
рос. Алекса́ндр Серге́евич Я́ковлев
Народився	19 березня (1 квітня) 1906 Москва, Російська імперія[4]
Помер	22 серпня 1989(1989-08-22)[1][2][…] (83 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар[5]
Країна	Російська імперія[6]  СРСР[6]
Діяльність	бортінженер, політик, письменник, мемуарист, льотчик, інженер, aircraft designer
Alma mater	Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1931)
Знання мов	російська
Заклад	ДКБ ім. Яковлєва, Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського і Moscow Aviation Plant № 39d
Учасник	Друга світова війна[6]
Членство	Академія наук СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	colonel général des services techniques de l'aviationd, Генерал-полковник інженерно-технічної служби, colonel général du génied і генерал-полковник авіації[d]
Партія	ВКП(б)
Автограф
Нагороди	Золота авіаційна медаль ФАІd (1966)
Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Сергі́йович Я́ковлєв (19 березня (1 квітня) 1906(19060401), Москва — 22 серпня 1989, Москва) — радянський авіаконструктор, генерал-полковник авіації (1946), академік АН СРСР (1976), двічі Герой Соціалістичної Праці (1940, 1957). Депутат ВР СРСР 2—11-го скликань у 1946–1989, референт Сталіна з питань авіації.

Народився в родині службовця. У 1916 році вступив до приватної чоловічої гімназії Страхова. У 1919—1922 роках працював кур'єром, продовжуючи навчатися в середній школі Москви. З 1922 року будував літаючі авіамоделі в шкільному гуртку. У 1920-і роки став одним із зачинателів радянського авіамоделізма, планеризм та спортивної авіації.

У 1924—1927 роках працював спочатку робітником, потім мотористом льотного загону Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського. Незважаючи на численні прохання і звернення, в академію його не брали, зважаючи на «не пролетарське походження». У 1927 році Яковлєв побудував легкий літак АІР АІР-1. Лише в 1927 році був зарахований до Академії імені Жуковського, яку закінчив у 1931 році.

З 1931 року працював інженером на авіаційному заводі № 39 імені Менжинського, де в серпні 1932 року організував групу легкої авіації.

15 січня 1934 року призначений начальником виробничо-конструкторського бюро Спецавіатресту Авіапрому, в 1935—1956 роках був головним конструктором. Член ВКП(б) з 1938 року.

З 11 січня 1940 по 1946 рік одночасно був заступником народного комісара авіаційної промисловості СРСР з нової техніки, з березня 1946 року — заступником міністра авіаційної промисловості СРСР (по загальних питаннях). У липні 1946 року залишив посаду заступника міністра за власним бажанням.

З 1956 по 1984 рік — генеральний конструктор ОКБ імені Яковлєва. Генерал-полковник авіації (з 1984; з 1946 по 1951 — генерал-полковник інженерно-технічної служби, з 1951 по 1984 — генерал-полковник інженерно-авіаційної служби). Академік АН СРСР (1976; член-кореспондент з 1943).

Помер 22 серпня 1989 року. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі (дільниця № 11).

Під керівництвом Яковлєва його ДКБ-115 (дослідно-конструкторське бюро) випустило понад 200 типів і модифікацій літальних апаратів, у тому числі понад 100 серійних. З 1932 р. літаки ДКБ безперервно знаходяться в крупносерійному виробництві та експлуатації. За 70 років збудовано 70 000 літаків «Як». Під час Німецько-радянської війни для фронту було збудовано 40 000 літаків «Як». На літаках КБ Яковлєва встановлено 74 світових рекорди.

На літаках Яковлєва під час Німецько-радянської війни літали:

• Радянський льотчик-ас О. І. Покришкін
• льотчики полку Нормандія-Німан

• двічі Герой Соціалістичної Праці (28.10.1940; 12.7.1957)
• десять орденів Леніна (27.04.1939, 28.10.1940, 06.09.1942, 25.05.1944, 02.07.1945, 15.11.1950, 31.03.1956, 31.03.1966, 23.06.1981, 17.08.1984)
• Орден Жовтневої Революції (26.4.1971)
• два ордени Червоного Прапора (3.11.1944; 26.10.1955)
• Орден Суворова I ступеня (16.9.1945)
• орден Суворова II ступеня (19.08.1944)
• орден Вітчизняної війни І ступеня (10.6.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (17.9.1975)
• орден Червоної Зірки (17.8.1933)
• Сталінська премія першого ступеня (1941) — за розробку нової конструкції літака («Як-1»)
• Сталінська премія першого ступеня (1942) — за розробку нової конструкції літака.
• Сталінська премія першого ступеня (1943) — за модифікацію та вдосконалення бойових літаків
• Сталінська премія першого ступеня (1946) — за розробку конструкції нового літака-винищувача «Як-3» та докорінне вдосконалення винищувача «Як-9»
• Сталінська премія першого ступеня (1947) — за розробку конструкції нового зразка бойового літака
• Сталінська премія першого ступеня (1948) — за створення нового типу бойового літака
• Ленінська премія (1972)
• Державна премія СРСР (1977)
• орден Почесного легіону ступеня «Офіцер»
• Золота авіаційна медаль ФАІ (1967)

О. Яковлєв є автором таких книг:

• Рассказы авиаконструктора :: М., 1957
• 50 лет советского самолетостроения :: М., 1968
• Цель жизни (записки авиаконструктора) :: Изд. 2-е, дополненное, M., Издательство политической литературы, 1969, 623 стр. с ил.,
• Советские самолеты :: Изд. 3-е. М., 1979;

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave
Література та бібліографія	Open Library · Архів преси XX століття
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Munzinger IBA · Герои страны
Нормативний контроль	BNF: 16685227g · CONOR.BG: 54511461 · FAST: 179269 · Freebase: /m/0362tf · GND: 118556819 · ISNI: 0000000368609544 · J9U: 987007312441905171 · LCCN: n86003529 · MAK: 9810635284205606 · NKC: xx0015640 · NUKAT: n01036076 · SHARE: 709840 · SUDOC: 156553635 · VIAF: 286405794

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.