Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Берестейське воєводство | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Województwo brzeskie | |||||
| |||||
 | |||||
| воєводство у Великому князівстві Литовському | |||||
| Гімн: Богородиця | |||||
| місто | Берестя | ||||
| Країна |  ВКЛ
| ||||
| край | Біла Русь | ||||
| федерація |  Річ Посполита
| ||||
| Офіційна мова | руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | литвини, українці, білорусини | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 40 600 км² | ||||
| Дата заснування | 1566 | ||||
| окупація Росією | 1795 | ||||
| - раніше відомий як | князівство | ||||
| воєвода | берестейський воєвода | ||||
| каштеляни | берестейський каштелян | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
-1.svg)
Бересте́йське воєво́дство (лат. Palatinatus Brestensis, пол. Województwo brzeskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в 1566—1795 роках. Створене на основі земель Берестейщини, що входили до складу Троцького воєводства. Після Люблінської унії 1569 року залишилось у складі Великого князівства Литовського. Розташовувалося в центральній частині Речі Посполитої, на південному заході Литви. Головне місто — Берестя (Брест-Литовський). Очолювалося берестейськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Бересті. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила 40 600 км². Населення в 1790 році нараховувало 301 188 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.
Також називалося Брест-Литовським воєводством (пол. Województwo brzeskolitewskie) для розрізнення із Берестейським воєводством у складі Корони Польської.
Воєводство утворене 1566 року на теренах українських та білоруських Берестейської і Турово-Пінської земель, які від 1320 року входили до складу Троцького князівства Великого князівства Литовського[1]. Після Люблінської унії 1569 року лишилося під владою Литви[1].
Берестейське воєводство було великим центром експортної торгівлі хлібом, значним культурним осередком. Берестейське братство активно виступало на оборону національної самобутності і православ'я, займалося релігійно-благодійницькою діяльністю[1]. У Бересті в 1596 році відбулися два церковні собори, один з яких у 1596 році проголосив унію православної і католицької церков і визнав зверхність римського папи, а другий рішуче опротестував це рішення[1]. Надалі Володимиро-Берестейська єпархія була ареною гострої боротьби між прибічниками і противниками унії[1]. Берестейське воєводство було тереном активної діяльності унійного чернецького ордену василіян[1].
Населення Берестейського воєводства брало активну участь у повстанні 1648—1657 років під проводом Богдана Хмельницького[1]. Коли 1657 року козацьке військо зайняло Берестя та інші міста воєводства, пінська шляхта заявила про добровільне прилучення до Української козацької держави[1]. На теренах Берестейського воєводства був утворений Пінсько-Турівський полк[1].
Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року територія Берестейського воєводства увійшла до складу Російської імперії і воєводство перестало існувати[1]. Берестейський і Кобринський повіти були включені до Литовської, а згодом до Гродненської губернії, Пінський і Запинський повіти — до Мінської губернії Російської імперії[2].
Протягом майже всього часу існування воєводства поділялося на Берестейський і Пінський повіти[1]. У 1791 році утворено ще Кобринський і Пінсько-Зарічнянський (згодом перейменований на Запінський) повіти[1].
- Юрій Тишкевич (1566–1576)
- Гаврило Горностай (1576–1587)
- Миколай Сопіга (1588)
- Ян Кішка (1589–1592)
- Криштоф Зенович (1588–1614)
- Ян Остап Тишкевич (1615–1631)
- Олександр Людовик Радзивілл (1631–1635)
- Ян Раковський (1635–1638)
- Миколай Пій Сопіга (1638–1642)
- Іван Тризна (1642–1644)
- Анджей Масальський (1645—1651/1652)
- Юзеф Клоновський (1652–1653)
- Максиміліян Бжозовський (1653–1659)
- Казимир Людвик Євлашевський (1659–1664)
- Якуб Теодор Кунцевич (1664–1666)
- Мельхіор Станислав Савицький (1666—1667/1668)
- Кшиштоф Пекарський (1668–1672)
- Стефан Курч (1672–1702)
- Кшиштоф Коморовський (1702–1708)
- Владислав Йосафат Сопіга (1709–1733)
- Казимир Лев Сопіга (1735)
- Адам Тадеуш Ходкевич (1735–1745)
- Ян Михайло Сологуб (1746–1748)
- Кароль Юзеф Сопіга (1748–1768)
- Ян Антоній Горайн (1768–1777)
- Микола Тадеуш Лопацинський (1777–1778)
- Ян Тадеуш Зиберг (1778–1795)
У Берестейському воєводстві переважало руське (українське) населення, північний кордон воєводства збігався з пізнішою українсько-білоруською етнічною межею[2].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Верменич Я. В. Берестейське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ а б Леонюк В. Берестейське воєводство // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 60. — ISBN 966-95063-0-1.
- Верменич Я. В. Берестейське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Gloger, Zygmunt. Województwo Brzesko-litewskie [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. (пол.)
- Леонюк В. Берестейське воєводство // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 60. — ISBN 966-95063-0-1.
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
