село Шустівці
Церква Різдва Богородиці
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський
Громада	Орининська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68020210170094427
Основні дані
Засноване	1545
Населення	256
Площа	0,936 км²
Поштовий індекс	32335
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°41′15″ пн. ш. 26°14′40″ сх. д. / 48.68750° пн. ш. 26.24444° сх. д. / 48.68750; 26.24444Координати: 48°41′15″ пн. ш. 26°14′40″ сх. д. / 48.68750° пн. ш. 26.24444° сх. д. / 48.68750; 26.24444
Місцева влада
Адреса ради	32335, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Шустівці, вул. Соборна, 45
Карта
Шустівці
Шустівці
Мапа
Шустівці у Вікісховищі

Шустівці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

Стосовно походження назви села існують три версії.

З розповідей Ситника Григорія, Колісника Андрія та інших старожилів села Шустовець відомо таке, що в період татаро-турецько-польських гонінь за людьми, населення тікало в наші місця і на даному острові (такій формі майбутнього поселення сприяла р. Збруч, яка в давнину обтікала населений пункт з усіх сторін) оселилося шість сімей чи господарств (так розповідає Завльнюк Г. — це він чув від якогось архієрея в церкві, коли ще був малим і ходив у школу). Інші старожили також твердять, що назва «Шустівці»  походить від шести перших поселенців. Важко звичайно говорити, чи це дійсно так, та й не відомо, чи справді було шість поселень, а можливо спершу поселилося 2-3 сім'ї або ж їх було понад шість.

Більш достовірне походження села Шустівці буде від слів «шуста» і «шутьма». Визначення цих слів знаходимо у тлумачному словнику Володимира Даля. «Шуста» означає «мох, яким обростають пні дерев», а «шутьма» — зарослі, пустир, дике місце. Ця версія видається більш переконливою. Можна припустити, що назва походить від цих слів слов'янського походження.

Подільський історик і краєзнавець Юхим Сіцінський у праці «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» вказує, що у XV ст. в джерелах згадуються «Шыстовцы». Можливо, ця назва може походити від слова «шыста». Шисти — це дубові або інші дерев'яні кілки, якими обгороджували поселення, господарства. Були «шисти» на яких прив'язували солому і запалювали, а спеціальні сторожі подавали знак, у який бік тікати, коли наступає ворог. Оскільки Шустівці розміщувалися між горбами, можливо, на цих горбах стояли шисти, по яких вартові сповіщали про наближення ворога. І від цих шистів могла б і піти назва «Шустівці». Таким чином, «шуста», «шутьма», «шисти» дали назву селу Шустівці. На цій версії щодо походження назви особливу увагу акцентував місцевий вчитель історії та краєзнавець М. А. Танасков у власному дослідженні про історію Шустовець.

Село Шустівці розташоване в південно-західній частині Кам'янець-Подільського району. Саме село міститься в улоговині між пагорбами Волино-Подільської височини і простягається по річці Збруч. Село Шустівці розташоване на 48º41'15" північної широти і 26º14'40" східної довготи. Площа села становить 2,7 тис. кв. км.

Від районного центру село знаходиться на віддалі 30 км. Головні шляхи сполучення від Шустовець проходять ґрунтові до Залісся Перше, а далі в Кам'янець-Подільський — шосейна дорога. Найближча залізнична станція знаходиться за 7 км у селі Іване-Пусте Тернопільської області.

На півночі Шустівці межують із с. Ніверка, на південному сході — з с. Чорнокозинці; на заході, по річці Збруч — із с. Залісся Тернопільської області.

Шустівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Вперше згадується в історичних документах 1493 року. Поблизу виявлено кам'яні знаряддя праці доби неоліту (VI—V тисячоліття до н. е.). Село Шустівці виникло й існує уже понад п'ять століть. Про давність його свідчать сільські кладовища. Їх у селі нараховується біля чотирьох. Відомо, що на кожному кладовищі здійснювалося поховання протягом ста років.

Сільська церква існувала з 1620 року.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) зробив поселення прикордонним зі Австро-Угорщиною та розділив українців між двома імперіями.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. У селі проходив кордон до 1939 року по річці Збруч, так з 1 листопада 1926 по 1 лис­топада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. А там місцеві священники закликали селян збирати продукти для голодуючих з лівого берега.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. 1947 року жителі села масово ходили у села Тернопільської області міняти одяг та все, що мали, на зерно та інші продукти харчування, аби зберегти життя дітям.

З 1991 року в складі незалежної України.

1993 року надано статус четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю.

У лютому 2010 року влада раптово знімає з селян Шустовець Чорнобильську зону посиленої радіоактивності (4 категорія).

24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Шустівці увійшло до складу Орининської сільської громади.^[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Станом на 2014 рік у Шустівцях проживають 256 жителів. Переважно це люди старшого і похилого віку, так як молоде покоління майже все перебуває у місті.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову, за даними перепису 2001 року.

На сучасному етапі село продовжує існувати. У селі є школа, в якій навчаються 28 учнів, працює педагогічний колектив у складі 10 вчителів. Функціонує медпункт, відділення зв'язку, будинок культури, бібліотека, магазин. Землі села перебувають в оренді Приворотської філії ТОВ «Нібулон». Існує автобусне сполучення з районним центром.

В селі народились і проживали:

• Бесараба Михайло Михайлович — майстер ковальської справи, художник, графік
• Братенко Калінін Калінінович — полковник Міністерства оборони України
• Братенко Михайло Калінінович — доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету
• Василів Михайло Миронович — штабіст 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Єрменчук Петро Петрович — заслужений вчитель України, відмінник освіти України.
• Єрменчук Віктор Петрович — журналіст, громадський діяч, директор мотобольного клубу «Поділля», заступник керівника Кам'янець-Подільської районної ради
• Мартинюк Марія Степанівна — народна складачка пісень, майстриня
• Марчишина Алла Анатоліївна — декан факультету іноземної філології КПНУ ім. І. Огієнка, доктор філологічних наук, доцент
• Овчарук Василь Іванович — доктор сільськогосподарських наук, професор
• Рога Олександр Антонович — поет
• Сарахман Олександр Олександрович — народний умілець, скульптор, художник
• Танасков Василь Васильович — лікар-хірург, депутат муніципальної ради одного з округів Москви
• Танасков Михайло Архипович — краєзнавець, історик, художник, фотограф.
• Підгірна Лора — українська письменниця, історикиня, громадська діячка, голова ГО «Товариство Сонця та Місяця».

Дерев'яна церква «Різдва Пресвятої Богородиці» УПЦ (ПЦУ) (2007 р.). На території храму у 2014 році, стараннями жителів села, під керівництвом настоятеля протоієрея Віктора Засадзінського, встановлено пам'ятник «Героям Небесної Сотні».

Курган Слави, споруджений на честь 30-річчя визволення села Шустовець від німецько-фашистських загарбників 1975 року.

Пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам у Другій світовій війні.

Пам'ятник Тарасу Шевченку.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

1. Szustowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 82. (пол.)
2. Батюшков Н. Историческое описание Подолии / Н. Батюшков. — 1891. — 300 с.
3. Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии (материалы для составления археологической карты Подольской губернии) / В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский, 1891. — 245 с.
4. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. — 1895. — Вып.1. — 266 с.
5. Танасков М. А. Історія села Шустовець / М. А. Танасков. — Шустівці, 1975. — Рукопис. — 60 с.
6. Труды Подольского Епархиального историко-статистического комитета / под ред. Н. И. Яворовского. — Каменец-Подольский: Тип. Подольского губернского правления, 1895. — Вып. седьмой. — 547 с.
7. Кам'янецька чорнобильська зона [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ. 2017-10-28

п о р Населені пункти Кам'янець-Подільського району Смт Стара Ушиця Селища Сахкамінь Села Абрикосівка · Адамівка · Бабшин · Баговиця · Боришківці · Брага · Броварі · Велика Слобідка · Великозалісся · Вербка · Вихватнівці · Вільне · Вільховець · Вітківці · Врублівці · Гаврилівці · Гелетина · Голосків · Гораївка · Гринчук · Грушка · Гуменці · Гута-Чугорська · Демшин · Дерев'яне · Добровілля · Довжок · Дубинка · Думанів · Жванець · Завалля · Залісся Друге · Залісся Перше · Збруч · Зіньківці · Зубрівка · Ісаківці · Каветчина · Кадиївці · Калачківці · Калиня · Кам'янка · Каштанівка · Киселівка · Китайгород · Кізя · Кізя-Кудринецька · Княгинин · Княжпіль · Колибаївка · Колодіївка · Колубаївці · Корчівка · Крушанівка · Кудринці · Кульчіївці · Ластівці · Ленівка · Липи · Лисківці · Лисогірка · Лісківці · Лучки · Мала Слобідка · Малинівці · Малозалісся · Межигір · Мілівці · Мукша Китайгородська · Нагоряни · Нефедівці · Ніверка · Нігин · Нововолодимирівка · Оленівка · Оринин · Острівчани · Панівці · Параївка · Патринці · Підпилип'я · Подільське · Подоляни · Привітне · Привороття · Привороття Друге · Пудлівці · Рихта · Ріпинці · Рогізна · Руда · Рункошів · Слобідка-Гуменецька · Слобідка-Кульчієвецька · Слобідка-Малиновецька · Слобідка-Рихтівська · Смотрич · Сокіл · Станіславівка · Субіч · Супрунківці · Суржа · Суржинці · Тарасівка · Теклівка · Тернавка · Улянівка · Устя · Фурманівка · Ходорівці · Цвіклівці Другі · Цвіклівці Перші · Цибулівка · Чабанівка · Червона Діброва · Червона Чагарівка · Чорнокозинці · Шустівці · Шутнівці · Яруга