Сіцінський Юхим Йосипович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Юхим Йосипович Сіцінський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 жовтня 1859 с.Мазники, Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 грудня 1937 (78 років) м. Кам'янець-Подільський |
| Поховання | м. Кам'янець-Подільський |
| Громадянство |  Російська імперія → .svg){kind=small} УНР →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | археолог |
| Галузь | історія[1], регіональна історія[1], етнографія[1], археологія[1], соціальна активність[d][1] і православ'я[1] |
| Alma mater | Подільська духовна семінарія |
| Знання мов | українська, польська і російська |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Конфесія | православ'я |
| Діти | Січинський Володимир Юхимович |
Юхим (Євтим, Євфимій) Йосипович Сіцінський (Січинський, Сіцинський; 27 жовтня 1859, Мазники — 7 грудня 1937, Кам'янець-Подільський) — український історик, археолог і культурно-громадський діяч Поділля, православний священник, член Історичного товариства Нестора-літописця (від 1896), дійсний член НТШ (від 1899) і Українського наукового товариства в Києві (від 1906), Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.
Народився 27 жовтня 1859 року в селі Мазники Подільської губернії (нині Хмельницька область) у родині священника. Офіційною датою народження є 22 грудня (за новим стилем), однак за свідченнями самого вченого, народився він на 2 місяці раніше — встановлено, що найбільш імовірною датою народження є 27 жовтня за новим стилем. Дата 22 грудня з'явилася при заповненні метрики, яку забули вчасно оформити.
Був четвертою дитиною у великій священницькій родині Йосипа та Ксенії Сіцінських. Усього у батьків було 8 дітей — Стефанида, Володимир (став священником), Єлизавета (померла маленькою), Юхим, Олександра, Юлія, Глафіра, Єлизавета.
Предки його були священниками у цьому ж селі з кінця XVIII століття і до 1898 року — прадід Федір, вихідець із села Січинці (звідси походить прізвище, що 1803 року перетворилося на Сіцінський), дід Симеон, батько Йосип. Батько 1898 року вийшов за штат і священником став його зять.
1870 року Юхим вступив до Кам'янецького духовного училища. Згодом закінчив Подільську духовну семінарію в Кам'янці-Подільському (1881 рік), 1885 — Київську духовну академію, здобувши ступінь кандидата богослів'я.
Після закінчення навчання та одруження 1885 року Юхим Сіцінський переїхав у місто Бахмут, де викладав російську мову та закон Божий у місцевому духовному училищі.
1889 року родина Сіцінських переїздить до Кам'янця-Подільського. Юхим Сіцінський приймає священницький сан. Ініціює створення музею старожитностей, стає членом Подільського історико-статистичного комітету.
1895 року виходять з друку історичні праці — книги «Город Каменец Подольский. Историческое описание» та «Приходы и церкви Подольской епархии. Каменецкий уезд».
Протоієрей Кафедрального собору, учитель релігії (до 1918), викладач Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918–1920) й інституту народної освіти (1920–1926).
3 липня 1920 року в Кам'янці-Подільському РНМ УНР ухвалила призначення професора Василя Біднова та приват-доцента Євтима Сіцінського членами Ради міністерства ісповідань.[2]
Засновник і директор історико-археологічного музею з його бібліотекою (1890—1922), редактор журналу «Подольские Епархиальные Ведомости», голова Подільського церковного історико-археологічного товариства (1903—1919) і редактор «Трудов…» (випуск VI, VIII—XII; 1893—1917).
Активний член Старої Української Громади на Поділлі (з 1901), співзасновник «Просвіти» (1905), організатор наукового життя на Поділлі. У 1920-их роках член Всеукраїнської Археологічної Комісії і співробітник Історичної Секції УАН
Був одним із засновників і старшиною «Українського клубу» в місті Камянці-Подільському (1919-1920 рр.). Сходини старшин проходили в його будинку, що й досі стоїть на вулиці Лесі Українки, 46.
Брав участь у роботі Кам'янець-Подільського наукового товариства при ВУАН, яке існувало від 1925 до 1930 року[3].
У 1920–30-х роках зазнав переслідувань з боку радянської влади, 1921 року звинувачений у контрреволюції та заарештований, а 1929 року вчергове заарештований та звинувачений у причетності до справи «Спілки Визволення України».
У 1931–1933 роках працює у Києві науковим співробітником Всеукраїнського музейного містечка. Після звільнення з роботи у серпні 1933 року повертається у Кам'янець.
Міська радянська влада Кам’янця реквізувала будинок вченого, а його самого переселила у найману кімнатку на околиці міста. Опинившись без власного житла, він вимушений був розпродати унікальну бібліотеку, позбутись архіву та меблів. Старший чоловік важко переживав такі речі та захворів, а через пару років зліг паралізований. 7 грудня 1937 року помер і похований на Руськофільварецькому цвинтарі у Кам'янці-Подільському.
Був одружений із Марією Тлустовською (1868—1923), у шлюбі з якою народилися четверо дітей — Сергій, Валентина, Володимир та Тетяна. Володимир повернув собі первісне написання прізвища і знову став Січинським.
Після смерті першої дружини одружився вдруге 1926 року з Оленою Перцель (1888—?).
У творчому доробку вченого – понад 300 наукових праць і 150 статей-рецензій на більш ніж 1150 історико-краєзнавчих та етнографічних статей з різних видань. Численні праці Сіцінського стосуються: історії, археології, релігії, мистецтва, архітектури, етнографії, фольклору Поділля. Важливіші з них:
- «Бакота — древняя столица Понизья» (1889).
- «Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии» («Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета», 7 тт. (1895—1911).
- «Материалы для истории монастырей Подольской епархии» (у «Трудах…», випуск 5, 1891).
- «Город Каменец Подольский. Историческое описание» (1895).
- Археологическая карта Подольской губернии (1901).
- «Исчезающий тип деревянных церквей Подолии» (1904).
- «Роспись церков в южнорусском стиле» (1907).
- Исторические местности Подолии и их достопримечательности. Каменец-Подольск, 1911
- «Начерки з Історії Поділля» («Записки Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету» (1920).
- «Нариси з історії Поділля», ч. 1—2 (1927).
- Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст. (1928).
- Сіцінський Є. Нариси з історії Поділля : з 48 мал. та іст.-археол. картою. Ч. 1. Нарис. 1. Загальний огляд історії Поділля ; Нарис 2. Передісторія Поділля / Євтим Сіцінскій ; Вінниц. філ. Всенар. б-ки України при Укр. Акад. Наук. Кабінет виучування Поділля. – У Вінниці : б. в., 1927. – 71 с.
- Сіцінський Ю. Муровані церкви на Поділлі / Ю. Сіцінський. — Львів ; Кам’янець-Подільський : б. в., 1925. – 65, 9 с. – (Українська архітектура).
- Сецинский Е. И. Древнейшие православные церкви в Подолии. Ч. 3 : Каменецкая св. Иоанно-Предтеченская церковь (Старый Собор) / священника Е. Сецинского. — Каменец-Подольский : Тип. Подол. губерн. правления, 1890. – 50 с.
Окрім наукової діяльності мав ряд захоплень — грав на скрипці, малював, займався вирощуванням тюльпанів та троянд, виводив нові сорти, захоплювався також фотографією.
На честь дослідника названо вулиці в Кам'янець-Подільському та Хмельницькому - Сіцінського. Також, висунуто пропозицію встановити в центральній частині міста Кам'янець-Подільський пам'ятник Юхиму Сіцінському.
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ «Цей день в історії XX ст.» на сайті Інституту історії України НАН України (Режим доступу: вибрати події за 3 липня і натиснути «Завантажити»)
- ↑ О. В. Юркова. Кам'янець-Подільське наукове товариство при ВУАН Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Піскова Е. М. Сіцінський Юхим Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 586. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
- Січинські // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 541.
- Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 64-65.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 349—351.
- Кучугура Л. Літописець краю подільського // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1987. — 8 грудня. — С. 4; фото.
- Сис Тамара. Слово про історика // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 16 грудня. — С. 1.
- Дзьобан О. Видатний краєзнавець Поділля // Історичний календар'97. — К., 1996. — С. 373—374 (с. 365 — народився 23 грудня 1859).
- Маньковська Р. Ю. Й. Сіцінський, один з фундаторів музейної справи Поділля // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 289—291.
- Земський Ю. С. Матеріали інституту рукопису ЦНБ НАН України ім. Вернадського про діяльність Ю. Й. Січинського // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 292—294.
- Завальнюк О. М. Вихідці з Поділля — викладачі Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918—1921 рр.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. — Історичні науки. — Т. 6(8). — Кам'янець-Подільський, 2001. — С. 303—304, 306—309.
- Будзей Олег. Великий Подолянин: Ювілеї // Подолянин. — 2009. — 4 грудня. — С. 9.
- Винокур І. С. Історико-археологічні дослідження Ю. Й. Сіцинського
- Трембіцький А. М. Євфимій Сіцінський (1859—1937): наукова та громадська діяльність: Монографія. — Хмельницький, 2009. — 300 с.
- Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 7, 10, 16, 53 — 55, 64, 71, 104, 140, 142, 192, 196, 197.
- Великий Подолянин. Біографія, спогади, документи та листування Юхима Йосиповича Сіцінського / Автор і упорядник М. І. Мошак. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2014. — 408 с.
- Постаті в листах: Епістолярій Юхима Сіцінського / Вступна стаття, упорядкування, коментарі: О. М. Кошель, В. С. Прокопчук, І. О. Старенький; науковий редактор Л. В. Баженов. — К.: Старий світ, 2014. — 320 с. — ISBN 978-966-96635-7-3
- Січинський (Сіцинський) о. Юхим // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1752. — 1000 екз.
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
