Кудринці (Кам'янець-Подільський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Кудринці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Рада | Жванецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 335 |
| Площа | 0,99 км² |
| Густота населення | 338,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32338 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°37′21″ пн. ш. 26°18′06″ сх. д. / 48.62250° пн. ш. 26.30167° сх. д.Координати: 48°37′21″ пн. ш. 26°18′06″ сх. д. / 48.62250° пн. ш. 26.30167° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Жванець |
| Карта | |
  Кудринці | |
 Кудринці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ку́дринці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до Жванецької сільської територіальної громади.
Село має ідентичне за назвою село Кудринці на правому березі Збруча в Тернопільський області, обидва ці села фактично одне ціле.
Село Кудринці розташоване на лівому березі річки Збруч, за 22 кілометра автодорогами від Кам’янця-Подільського на заході району.
Кудринці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
На території села Кудринців знайдено знаряддя праці доби пізнього палеоліту та трипільської культури.
Перша письмова згадка датується 1493 роком.
В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана.
Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. У селі проходив кордон до 1939 року по річці Збруч, так з 1 листопада 1926 по 1 листопада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. А там місцеві священники закликали селян збирати продукти для голодуючих з лівого берега.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. 1947 року жителі села масово ходили у села Тернопільської області міняти одяг та все, що мали, на зерно та інші продукти харчування, аби зберегти життя дітям.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Кудринецький замок це фортифікаційна споруда у селі Кудринці Чортківського району. Щоб потрапити з села Кудринці Кам'янець-Подільського району слід перейти кладку, автомобільний шлях ускладнений, слід їхати через брід.
До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об'єму південної п'ятигранної башти на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна башта; частина надбрамної башти.
Населення становить 335 осіб.
У селі поширена південноподільська говірка, що належить до подільського говору, який своєю чергою належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову, за даними перепису 2001 року.
Селі діють:
- Алебастровий завод
- ТОВ ЕКО-ЕС
- СТ Кудринецьке
- ГЕС
- Володимир Михайлович Отроковський — поет, народився в Кудринцях.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
-
Вид на село з Кудринецького замку -
Стара сільська бруківка -
Свято-Воскресенська церква -
Річка Збруч біля Кудринців -
Вид на тернопільські Кудринці
- Кудринці — село у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Західне Поділля — історико-географічна область.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кудринецький «хай-тек» [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] — Кам’янецький часопис КлюЧ. 2016-10-14
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
