14-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1962    Сезон 1963    1964 ►
Джим Кларк
Чемпіон світу
Джим Кларк (Lotus-Climax)
Кубок конструкторів
Lotus-Climax

Формула-1 1963 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по грудень та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 26 травня та закінчився на Гран-прі Південної Африки 28 грудня. Переможцем в особистому заліку став Джим Кларк. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Climax.

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1963 року. Постачальник шин для всіх команд — Dunlop.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Brabham Racing Organisation	Lotus-Climax	25	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джек Бребем	1
	Brabham-Climax	BT7 BT3				2–10
					Ден Ґерні	Всі
Owen Racing Organisation	BRM	P57 P61	BRM P56 1.5 V8	D	Річі Гінтер	Всі
					Грем Гілл	Всі
Cooper Car Company	Cooper-Climax	T66	Climax FWMV 1.5 V8	D	Брюс Макларен	Всі
					Тоні Меггс	Всі
Team Lotus	Lotus-Climax	25	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джим Кларк	Всі
					Тревор Тейлор	1–6, 8–10
					Пітер Арунделл	4
					Майк Спенс	7
					Педро Родрігес	8–9
R.R.C. Walker Racing Team	Cooper-Climax	T60 T66	Climax FWMV 1.5 V8	D	Йо Бонніер	Всі
British Racing Partnership	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Джим Голл	1–9
					Іннес Айрленд	1, 6
	BRP-BRM	Mk 1				2–5, 7
Reg Parnell Racing	Lola-Climax	Mk4A	Climax FWMV 1.5 V8	D	Кріс Амон	1–7
					Моріс Трентіньян	1
					Люсьєн Б'янкі	2
					Майк Гейлвуд	7
					Мастен Грегорі	8–9
	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8		Моріс Трентіньян	4
					Майк Гейлвуд	5
	Lotus-BRM		BRM P56 1.5 V8		Мастен Грегорі	5
					Роджер Ворд	8
					Геп Шарп	8–9
					Кріс Амон	9
Scuderia Ferrari SpA SEFAC	Ferrari	156	Ferrari 178 1.5 V6	D	Віллі Мересс	1–2, 6
					Джон Сертіс	Всі
					Людовіко Скарфіотті	3–4
					Лоренцо Бандіні	7–10
Бернар Колломб	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Бернар Колломб	1, 6
Siffert Racing Team	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Жо Зіфферт	1–9
Scirocco Powell Racing Cars	Scirocco-BRM	SP	BRM P56 1.5 V8	D	Тоні Сеттембер	2, 4–7
					Ян Берджесс	5–6
Automobili Turismo e Sport	ATS	100	ATS 100 1.5 V8	D	Філ Гілл	2–3, 7–9
					Джанкарло Багетті	2–3, 7–9
Ecurie Maarsbergen	Porsche	718	Porsche 547/3 1.5 F4	D	Карл Годін де Бофор	2–3, 5–10
					Герхард Міттер	3, 6
Ecurie Filipinetti	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Філ Гілл	4
Scuderia Centro Sud	BRM	P57	BRM P56 1.5 V8	D	Лоренцо Бандіні	4–6
					Моріс Трентіньян	7
					Мойзес Солана	9
	Cooper-Climax	T60	Climax FWMV 1.5 V8		Маріо де Араужу Кабрал	6–7
	Cooper-Maserati	T53	Maserati 6-1500 1.5 L4		Ернесто Брамбілла	7
Тім Парнелл	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Мастен Грегорі	4, 7
	Lola-Climax	Mk4	Climax FWMV 1.5 V8		Джон Кемпбелл-Джонс	5
	Lotus-Climax	18/21	Climax FWMV 1.5 V8		Андре Пілетт	6
					Тім Парнелл	6
DW Racing Enterprises	Lola-Climax	Mk4	Climax FWMV 1.5 V8	D	Боб Андерсон	5, 7
Ian Raby Racing	Gilby-BRM	62	BRM P56 1.5 V8	D	Ієн Ребі	5–7
Курт Кунке	Lotus-Borgward	18	Borgward 1500 RS 1.5 L4	D	Курт Кунке	6
Scuderia Settecolli	De Tomaso-Ferrari	F1	Ferrari 178 1.5 V6	D	Роберто Ліппі	7
Андре Пілетт	Lotus-Climax	18/21	Climax FPF 1.5 L4	D	Андре Пілетт	7
Canadian Stebro Racing	Stebro-Ford	Mk IV	Ford 109E 1.5 L4	D	Петер Брокер	8
Френк Докнал	Cooper-Climax	T51	Climax FPF 1.5 L4	D	Френк Докнал	9
Lawson Organisation	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Ерні Пітерс	10
Selby Auto Spares	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Педді Драйвер	10
Otelle Nucci	LDS-Alfa Romeo	Mk 1	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Даґ Серрур'є	10
	Alfa Special-Alfa Romeo	Special			Пітер де Клерк	10
Джон Лав	Cooper-Climax	T55	Climax FPF 1.5 L4	D	Джон Лав	10
Сем Тінгл	LDS-Alfa Romeo	Mk 1	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Сем Тінгл	10
Ted Lanfear	Lotus-Ford	22	Ford 109E 1.5 L4	D	Брауш Німан	10
Девід Профет	Brabham-Ford	BT6	Ford 109E 1.5 L4	D	Девід Профет	10
Scuderia Lupini	Cooper-Maserati	T51	Maserati 6-1500 1.5 L4	D	Тревор Блокдік	10
Джерело:[1]

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	26 травня
2	Гран-прі Бельгії	Спа-Франкоршам, Спа	9 червня
3	Гран-прі Нідерландів	Траса Зандвоорт, Зандворт	23 червня
4	Гран-прі Франції	Реймс-Ге, Ге	30 червня
5	Гран-прі Великої Британії	Автодром Сільверстоун, Сільверстоун	20 липня
6	Гран-прі Німеччини	Нюрбургринг, Нюрбург	4 серпня
7	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	8 вересня
8	Гран-прі США	Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк	6 жовтня
9	Гран-прі Мексики	Магдалена Міксхука, Мехіко	27 жовтня
10	Гран-прі Південної Африки	Автодром Принца Георга, Іст-Лондон	28 грудня
Джерело:[2]

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Монако	Джим Кларк	Джон Сертіс	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
2	Гран-прі Бельгії	Грем Гілл	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
3	Гран-прі Нідерландів	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
4	Гран-прі Франції	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
5	Гран-прі Великої Британії	Джим Кларк	Джон Сертіс	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
6	Гран-прі Німеччини	Джим Кларк	Джон Сертіс	Джон Сертіс	Ferrari	D	Звіт
7	Гран-прі Італії	Джон Сертіс	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
8	Гран-прі США	Грем Гілл	Джим Кларк	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
9	Гран-прі Мексики	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
10	Гран-прі Південної Африки	Джим Кларк	Ден Ґерні	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
Джерело:[3]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Пілот МОН БЕЛ НІД ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США МЕК ПАР Очки[a] 1 Джим Кларк 8 1 1 1 1 (2) 1 (3) 1 (1) 54 (73) 2 Грем Гілл 1 Схід Схід 3‡ 3 Схід 16 1 4 3 29 = Річі Гінтер 2 4 (5) Схід (4) 3 2 2 3 Схід 29 (34) 4 Джон Сертіс 4 Схід 3 Схід 2 1 Схід 9 ДСК Схід 22 5 Ден Ґерні Схід 3 2 5 Схід Схід 14 Схід 6 2 19 6 Брюс Макларен 3 2 Схід 12 Схід Схід 3 11 Схід 4 17 7 Джек Бребем 9 Схід Схід 4 Схід 7 5 4 2 13 14 8 Тоні Меггс 5 7 Схід 2 9 Схід 6 Схід Схід 7 9 9 Іннес Айрленд Схід Схід 4 9 Схід Схід 4 6 = Лоренцо Бандіні 10 5 Схід Схід 5 Схід 5 6 = Йо Бонніер 7 5 11 НКЛ Схід 6 7 8 5 6 6 12 Герхард Міттер Схід 4 3 = Джим Голл Схід Схід 8 11 6 5 8 10 8 3 14 Карл Годін де Бофор 6 9 10 Схід НКВ 6 10 10 2 15 Жо Зіфферт Схід Схід 7 6 Схід 9 Схід Схід 9 1 = Тревор Тейлор 6 Схід 10 13 Схід 8 Схід Схід 8 1 = Людовіко Скарфіотті 6 НС 1 — Кріс Амон НС Схід Схід 7 7 Схід НС Схід 0 — Геп Шарп Схід 7 0 — Петер Брокер 7 0 — Моріс Трентіньян Схід 8 9 0 — Майк Гейлвуд 8 10 0 — Тоні Сеттембер 8 Схід Схід Схід НКВ 0 — Джон Лав 9 0 — Бернар Колломб НКВ 10 0 — Філ Гілл Схід Схід НКЛ 11 Схід Схід 0 — Мастен Грегорі Схід 11 Схід Схід Схід 0 — Мойзес Солана 11 0 — Даґ Серрур'є 11 0 — Боб Андерсон 12 12 0 — Тревор Блокдік 12 0 — Джон Кемпбелл-Джонс 13 0 — Майк Спенс 13 0 — Брауш Німан 14 0 — Джанкарло Багетті Схід Схід 15 Схід Схід 0 — Віллі Мересс Схід Схід Схід 0 — Ян Берджесс Схід Схід 0 — Педро Родрігес Схід Схід 0 — Ієн Ребі Схід НКВ НКВ 0 — Люсьєн Б'янкі Схід 0 — Маріо де Араужу Кабрал Схід НС 0 — Роджер Ворд Схід 0 — Пітер де Клерк Схід 0 — Сем Тінгл Схід 0 — Ерні Пітерс Схід 0 — Девід Профет Схід 0 — Андре Пілетт НКВ НКВ 0 — Тім Парнелл НКВ 0 — Курт Кунке НКВ 0 — Роберто Ліппі НКВ 0 — Ернесто Брамбілла НКВ 0 — Френк Докнал НКВ 0 — Педді Драйвер НС 0 Поз. Пілот МОН БЕЛ НІД ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США МЕК ПАР Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Примітки:

• ‡ — Очки не були нараховані, оскільки болід Гілла стартував з допомогою штовхання.

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор МОН БЕЛ НІД ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США МЕК ПАР Очки[b] 1 Lotus-Climax (6) 1 1 1 1 (2) 1 (3) 1 (1) 54 (74) 2 BRM 1 (4) (5) 3‡ 3 3 2 1 3 (3) 36 (45) 3 Brabham-Climax Схід 3 2 4 Схід 7 (5) 4 2 2 28 (30) 4 Ferrari 4 Схід 3 Схід 2 1 Схід 5 Схід 5 26 5 Cooper-Climax 3 2 11 2 9 (6) 3 8 5 4 25 (26) 6 BRP-BRM Схід 4 9 Схід 4 Від Від 6 7 Porsche 6 9 10 4 НКВ 6 10 10 5 8 Lotus-BRM Схід Схід 7 6 6 5 8 10 7 НС 4 — Lola-Climax Схід Схід Схід 7 7 Схід 10 Схід Схід Від 0 — Stebro-Ford 7 0 — Scirocco-BRM Від 8 Від Схід Схід Схід НКВ 0 — ATS Від Схід Схід Від Від Від 11 Схід Схід 0 — LDS-Alfa Romeo 11 0 — Cooper-Maserati НКВ 12 0 — Lotus-Ford 14 0 — Gilby-BRM Схід НКВ НКВ 0 — Alfa Special-Alfa Romeo Схід 0 — Lotus-Borgward НКВ 0 — De Tomaso-Ferrari Від Від НТР НКВ 0 Поз. Конструктор МОН БЕЛ НІД ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США МЕК ПАР Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Примітки:

• ‡ — Очки не були нараховані, оскільки болід Гілла стартував з допомогою штовхання.