Мнемосіна грец. Mνημοσύνη
Мнемосіна (Д. Росетті, 1881)
Богиня пам'яті
Міфологія	Давньогрецька
Божество в	давньогрецька міфологія
Місцевість	Стародавня Греція
Покровитель для	пам'ять
Батько	Уран
Мати	Гея
Брати/сестри	Кронос, Океан
Діти	Музи
Пов'язані персонажі	Зевс
Частина від	Uranidsd
Медіафайли у Вікісховищі

Мнемосі́на, або Мнемозі́на^[1] (грец. Μνημμοσύνη, Mnemosyne, «пам'ять») — у давньогрецькій міфології богиня пам'яті. Титаніда, дочка Урана, бога Неба, і Геї, богині Землі. Сестра Кроноса. Тітка громовержця Зевса. Описана у «Теогонії» Гесіода. Мати дев'ятьох муз, яких народила в Пієрії від Зевса^[2][3]. У Гесіода названа «володаркою піль Елевтера крутого»^[4]. В переносному розумінні «Мнемосіна» — пам'ять.

Біля печери Трофонія в Беотії протікали два струмки: струмок Лети, з якого пили ті, хто йшов просити поради оракула, і струмок Мнемосіни, звідки пили ті, хто вже дістав відповідь. Мнемосіну зображували здебільшого в оточенні муз, хоч існують і окремі статуї богині.

Богиня Мнемосіна, персоніфікована Пам'ять, сестра Кроноса і Океана - мати всіх муз. Вона володіє Всевіданням: згідно з Гесіодом (Теогонія, 32 38), вона знає «все, що було, все, що є, і все, що буде». Коли поетом опановують музи, він п'є з джерела знання Мнемосіна, це значить, перш за все, що він торкається до пізнання «витоків», «початків».

У тлумаченні вона відкрила спосіб міркувати і визначила для всього сущого порядок назв ^[5]. Їй присвячено LXXVII орфічний гімн.

• Гесіод і його твори: Теогонія (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342.
• Мнемосіна // Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мнемосіна

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine
Генеалогія та некрополістика	Родовід
Література та бібліографія	Index Theologicus · Sandrart.net · ToposText
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Британський музей · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · KBpedia · WordNet
Нормативний контроль	BNF: 122872956 · Freebase: /m/0f7kh · GND: 119555700 · J9U: 987007541870905171 · LCCN: no2018175196 · SUDOC: 078604400 · VIAF: 50038786, 200988634