Ірида
Батько	Тавмант[1][2][3]
Мати	Електра[1][2][3]
У шлюбі з	Зефір
Діти	Ерос і Потос
Медіафайли у Вікісховищі

Іри́да (грец. Ίρις, англ. Iris) — початково давньогрецька персоніфікація веселки, пізніше — вісниця олімпійських богів.

У переносному значенні — вісниця.

За Гесіодом, Ірида — донька Тавманта й океаніди Електри, сестра гарпій, за яких вона заступилася у їх битві з аргонавтами. Згідно Алкея, була дружиною Зефіра та народила від нього Ероса. Зображували її молодою жінкою з великими райдужними чи золотими крильми, з посудиною води в руці та жезлом.

Ірида уявлялася вісницею олімпійських богів, але на відміну від Гермеса, виконувала накази Зевса й Гери, не виявляючи своєї ініціативи. Так, в «Іліаді» Гомера вона, за велінням Зевса, повідомляє троянцям про атаку ахейского війська. Також їй приписувався супровід душ жінок в аїд, в той час як Гермесу — душ чоловіків.

Тим не менш, іноді Ірида займалася і більш приземленими справами: саме вона доставила на землю зв'язаного її поясом Немейського лева і помістила його в гори поблизу житла людей. Також вона роздавала нектар Зевсу та Гері.

Іменем богині названа квітка ірис — за багатство варіантів її забарвлення, астероїд 7 Ірида, і хімічний елемент Іридій, сполуки якого мають безліч кольорів.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ірида

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Ірида на Theoi Project [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

• Ірис, Ірида [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 553. — 1000 екз.