Леонід Георгійович Мельников
6-й Перший Секретар ЦК КПУ
18 грудня 1949 — 12 червня 1953
Попередник	Микита Сергійович Хрущов
Наступник	Олексій Іларіонович Кириченко
Народився	18 травня 1906(1906-05-18) с. Дегтярівка, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	16 квітня 1981(1981-04-16) (74 роки) Москва, Російська РФСР, СРСР
Похований	Новодівичий цвинтар
Відомий як	політик, дипломат
Громадянство	Російська імперія→  УНР→  СРСР
Національність	росіянин
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Політична партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ме́льников Леоні́д Гео́ргійович (18 травня 1906(19060518), село Дегтярівка, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 16 квітня 1981, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український радянський партійний та державний діяч, 1-й секретар ЦК КП(б)У в грудні 1949 — червні 1953 р. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — серпні 1946 р. Член ЦК КП(б)У в серпні 1946 — червні 1953 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в грудні 1947 — вересні 1952 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в грудні 1947 — червні 1953 р. Член ЦК КПРС у жовтні 1952 — лютому 1956 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в лютому 1956 — жовтні 1961 р. Член Президії ЦК КПРС у жовтні 1952 — березні 1953 р. Кандидат у члени Президії ЦК КПРС у березні — червні 1953 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го, 5-го, 7—10-го скликань.

Народився 18 травня 1906 року в бідній селянській родині у селі Дегтярівці Нивнянської волості Мглинського повіту Чернігівської губернії, Російська імперія.

Трудову діяльність розпочав у 1921 році робітником Ліснинського цукрового заводу на Полтавщині. У 1923 році вступив до комсомолу.

У 1924—1925 роках — секретар Дегтярівського волосного осередку комсомолу.

У 1925—1926 роках — слухач Клинцовської школи радянського і партійного будівництва.

У 1926—1928 роках — секретар виконавчого комітету Ущерепської волосної ради; відповідальний секретар Брянського районного комітету комсомолу.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1928—1930 роках служив у Червоній армії.

У 1930—1931 роках — студент Московського гірничого технікуму та Московського гірничого інституту. У 1931—1936 роках — студент Донецького індустріального інституту в місті Сталіно.

З 1936 року працював начальником дільниці та помічником головного інженера шахти в Донбасі. У 1936—1937 роках — аспірант Донецького індустріального інституту в місті Сталіно.

У 1937—1938 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Сталінського міського комітету КП(б)У Донецької області. У 1938 — січні 1939 року — завідувач відділу вугільної промисловості Сталінського обласного комітету КП(б)У.

У січні 1939 — лютому 1940 року — 3-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.

У лютому 1940—1941 роках — 2-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У. У 1941—1942 роках — виконувач обов'язків 1-го секретаря Сталінського обласного комітету КП(б)У.

У 1942 році — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

Під час німецько-радянської війни у 1942 році був членом Військової ради 66-ї армії Сталінградського фронту.

У листопаді 1942 — лютому 1944 року — 1-й секретар Карагандинського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У лютому 1944 — 21 липня 1947 року — 1-й секретар Сталінського обласного і міського комітетів КП(б)У.

21 липня — 26 грудня 1947 року — секретар ЦК КП(б)У і водночас начальник Управління із перевірки партійних органів ЦК КП(б)У.

26 грудня 1947 — 16 грудня 1949 року — 2-й секретар ЦК КП(б)У.

16 грудня 1949 — 4 червня 1953 року — 1-й секретар ЦК КП(б)У. Після смерті Сталіна втратив свою посаду та відправлений послом до Румунії.

28 липня 1953 — 7 квітня 1955 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Румунії.

6 квітня 1955 — 6 вересня 1957 року — міністр будівництва підприємств вугільної промисловості СРСР.

У 1957—1961 роках — голова Державної планової комісії Казахської РСР. Одночасно, у 1957—1958 роках — 1-й заступник, а у 1958—1961 роках — заступник голови Ради Міністрів Казахської РСР.

У 1961 — грудні 1964 року — голова Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й з гірничого нагляду при Раді Міністрів Казахської РСР.

19 грудня 1964 — 27 січня 1966 року — голова Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й з гірничого нагляду при Раді Міністрів Російської РФСР.

У лютому 1966 — 16 квітня 1981 року — голова Комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й з гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР.

У 1941-1954, 1958-1962 і 1966-1981 депутат Верховної Ради СРСР. У 1950-1954 член Президії Верховної Ради СРСР.

Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

• Дружина — Мельникова Ганна Романівна
• Син — Мельников Анатолій Леонідович (1935) — журналіст, письменник

• п'ять орденів Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (1945)
• медалі

• Гейер В. Г. Крупный партийный и государственный деятель / В. Г. Гейер // Сов. студент. — 1986. — 6 ноября.
• Верному сыну партии [Л. Г. Мельникову открыта мемориальная доска в Донецке] // Соц. Донбасс. — 1983. — 13 ноября.
• Кожукало І. П. Л. Г. Мельников: нарис політичної діяльності / І. П. Кожукало // Укр. іст. журн. — 1989. — № 9. — С. 95–105.
• Мельников Леонид Георгиевич // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — К. : Скарбниця: Изд. дом «Деловая Украина», 2001. — С. 98-100.
• Мельников Леонид Георгиевич //Известия ЦК КПРС. — 1990. — № 7. — С. 110.
• Мельников Леонід Георгійович // Рад. енцикл. історії України. — К., 1971. — Т. 3. — С. 114.
• Мельников Леонид Георгиевич // УСЭ. — К., 1981. — Т. 6. — С. 411.
• Прийменко А. Верный сын партии: К 80-летию со дня рождения Л. Г. Мельникова // Соц. Донбасс. — 1986. — 31 мая.
• [[https://web.archive.org/web/20170116145637/http://leksika.com.ua/13140112/legal/melnikov Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] Мельников Леонід Георгійович] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

Генеалогія та некрополістика Find a Grave Словники та енциклопедії Encyclopædia Britannica · Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/0ztgzr4 · LCCN: no2018000498 · VIAF: 4383151535373202890004

п о р Голови українських державних утворень з 1917 УНР (1917−1918) Михайло Грушевський Українська Держава (1918) Гетьман: Павло Скоропадський УНР (1918−1920) Володимир Винниченко • Симон Петлюра УДР (1917−1922) Онисим Ступак • Гордій Мелашич • Гаврило Криченко-Могила • Юрій Глушко ЗУНР (1918−1919) Євген Петрушевич Кубанська Народна Республіка (1918−1920) Микола Рябовіл Гуцульська республіка (1918−1919) Степан Клочурак Команчанська Республіка (1918−1919) Пантелеймон Шпилька Лемко-Русинська Республіка (1918−1920) Ярослав Качмарчик Холодноярська Республіка (1919−1922) Василь Чучупак • Іван Деркач • Костянтин Пестушко • Герасим Нестеренко Уряд УНР в екзилі (1920−1992) Андрій Лівицький • Степан Витвицький • Микола Лівицький • Микола Плав'юк Карпатська Україна (1938−1939) Андрій Бродій • Августин Волошин Українська Самостійна Соборна Держава (1941) Ярослав Стецько УРСР (1917−1991) Перші секретарі ЦК КПУ: Юрій П'ятаков • Серафима Гопнер • Емануїл Квірінг •Станіслав Косіор • Вячеслав Молотов • Фелікс Кон • Дмитро Мануїльський • Емануїл Квірінг • Лазар Каганович • Станіслав Косіор • Микита Хрущов • Лазар Каганович • Микита Хрущов • Леонід Мельников • Олексій Кириченко • Микола Підгорний • Петро Шелест • Володимир Щербицький • Володимир Івашко • Станіслав Гуренко Україна (після 1991) Президенти: Леонід Кравчук • Леонід Кучма • Віктор Ющенко • Віктор Янукович • Олександр Турчинов (в.о.) • Петро Порошенко • Володимир Зеленський

п о р Керівники Донецької області Перші секретарі Донецького (Сталінського) обласного комітету КПУ Михайло Чувирін (1932) Іван Акулов (1932—1933) Саркіс Саркісов (1933—1937) Едуард Прамнек (1937—1938) Олександр Щербаков (1938) Петро Любавін (1938—1941) Семен Задіонченко (1941) Михайло Дрожжин (1943—1944) (в.о.) Леонід Мельников (1944—1947) Олександр Струєв (1947—1953) Іван Казанець (1953—1960) Олександр Ляшко (1960—1963) Олександр Ляшко (промисловий, 1963) Трохим Попльовкін (сільський, 1963-1964) Володимир Дегтярьов (промисловий, 1963-1964) Володимир Дегтярьов (1964—1976) Трохим Попльовкін (1963—1964) Борис Качура (1976—1982) Василь Миронов (1982—1988) Анатолій Винник (1988—1990) Євген Миронов (1990—1991) Голови Донецького (Сталінського) обласного виконавчого комітету Михайло Налімов (1932) Михайло Чувирін (1932—1933) Микола Іванов (1933—1937) Володимир Всеволожський (1937) Олександр Осипов (в.о., 1937) Петро Шпильовий (1937—1938, 1938—1939) Антон Гайовий (1939, 1939—1940) Пилип Решетняк (1940—1941, 1943—1944) Олександр Струєв (1944—1947) Микола Алишев (1947—1949) Марк Співак (1949—1950) Віктор Кременицький (1950—1954) Данило Адамець (1954—1956) Микола Благун (1956—1959) Дмитро Грідасов (1959—1963) Віктор Походін (сільський, 1963-1964) Дмитро Грідасов (промисловий, 1963-1964) Дмитро Грідасов (1964—1982) Василь Миронов (1982) Анатолій Статинов (1982—1987) Віктор Кучеренко (1987—1989) Юрій Смірнов (1989—1992) Володимир Шелудченко (1990) Голови Донецької обласної ради Юрій Смірнов (1990—1992) Олексій Петренко (1992) Вадим Чупрун (1992—1994) Володимир Щербань (1994—1996) Іван Пономарьов (1996—1999) Віктор Янукович (1999—2001) Борис Колесніков (2001—2006) Анатолій Близнюк (2006—2010) Андрій Шишацький (2010­—2014) Ігор Коваль (в.о., 2014­­—2017) Марина Гончарова (керуюча справами, 2017) Голови Донецької обласної державної адміністрації Юрій Смірнов (1992—1994) Володимир Щербань (1994—1996) Сергій Поляков (1996—1997) Віктор Янукович (1997—2002) Анатолій Близнюк (2002—2005) Володимир Логвиненко (в.о., 2005) Вадим Чупрун (2005—2006) Сергій Дергунов (в.о., 2006) Володимир Логвиненко (2006—2010) Анатолій Близнюк (2010—2011) Андрій Шишацький (2011—2014) Сергій Тарута (2014) Олександр Кіхтенко (2014—2015) Павло Жебрівський (2015—2018) Олександр Куць (2018—2019) Павло Кириленко (2019—2023) Ігор Мороз (в.о., 2023) Вадим Філашкін (з 2023) курсивом виділені очільники Донецької обласної військово-цивільної (2015-2022) та Донецької обласної військової (з 2022) адміністрації