Марк II Константинопольський
Народився	Константинополь
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	священник
Посада	Константинопольський патріархат

Марк II Ксілокарав (грец. Μᾶρκος Β΄ Ξυλοκαράβης , болг. Марк Ксилокарав, мак. Марко Ксилокараф, ? — після 1467) — Вселенський Константинопольський патріарх з 1465 по 1466 рр.^[1] У 1467 р. він став архієпископом Охридським, і обіймав цю посаду до своєї смерті.

Щодо раннього життя Марка, нашим основним джерелом є документ сенату Венеції від 26 червня 1466 року, який наказує венеціанському уряду на Криті не допускати Марка та його батька у випадку, якщо вони спробують знайти притулок на острові. З цього документа такі вчені, як Лоран^[2], роблять висновок, що в червні 1466 року Марк був фактично Патріархом, що він і його сім'я раніше перебували на Криті і що вони виступали проти Східно-Західного союзу церков, створеного у Флорентійській раді та за підтримки Венеційської Республіки.

Марк став митрополитом Адріанопольським у 1464 р.^[3], а восени 1465 р. (або на початку 1466 р.) його було обрано Патріархом Константинопольським за підтримки таких світських архонтів, як Великий Хартофілакс Георгій Галесіот і Великий Еклезіарх (тобто Голова ризниці) Мануїл (майбутній патріарх Максим III), а також секретар султана Деметрій Кіріцес.^[2] З іншого боку, відомо, що деякі єпископи відмовилися поминати його під час Божественної Літургії, на знак того, що вони не визнають його патріархом, ймовірно, звинувачуючи його в симонії.

Марк зіткнувся головним чином з фракцією, що складалася з шляхтичів колишньої Трапезундської імперії, які були змушені переїхати до Стамбула (Константинополя) після падіння Трапезунду під владу Османів у 1461 році. Ця фракція підтримувала власного кандидата на патріарший престол — майбутнього патріарха Симеона Трапезундського.^[4] Симеон досяг успіху в отриманні престолу, подарувавши 2000 монет золота як подарунок уряду Османської імперії, таким чином поклавши початок симонійній практиці, яка позначила історію Константинопольського Патріархату на наступні століття.^[4] Однак, згідно з Лораном,^[2] який ставить патріархат Марка після Симеона, саме Марк купив патріарший офіс, заплативши 2000 монет золота.

Якою б не була причина, Марка було з приниженням скинуто з престолу^[5], під загрозою побиття камінням восени 1466 або на початку 1467 року. Проте незабаром він був реабілітований і призначений султаном Мехмедом II архієпископом Охридським.^[3] Охридське архієпископство було на той час напівавтономним головним релігійним центром Османської Болгарії. Дата смерті Марка невідома.

Серед вчених немає єдиної думки щодо хронології правління Марка II.

Багато вчених, такі як Кімінас (2009),^[6] Рансіман (1985),^[4] Грумель (1958) ^[7] та єпископ Германос Сардеїсський (1933—1938)^[8], а також офіційний веб-сайт Вселенського Патріархату^[5] дотримується хронік Доротея Монемвазького і поміщає правління Марка II перед Симеоном I, навіть якщо з деякими дещо іншими припущеннями щодо точних дат правління, однак загалом у діапазоні від 1465 до 1467 років.

Лоран (1968),^[2] а за ним Подскальський (1988),^[9] вважає, що зіткнення з Симеоном відбулися, коли Марк ще був митрополитом Адріанопольським, і ставить правління Симеона раніше правління Марка. Для порівняння основних пропозицій дивіться Список Патріархів Константинопольських. Лише Лоран припускає другий короткий патріархат Марка після першого правління Діонісія I наприкінці 1471 року.

• Kiminas, Demetrius (2009). The Ecumenical Patriarchate: A History of Its Metropolitanates with Annotated Hierarch Catalogs. Wildside Press LLC. ISBN 9781434458766.
• Laurent, Vitalien (1968). "Les premiers patriarches de Constantinople sous la domination turque (1454-1476): Succession et chronologie d'après un catalogue inédit". Revue des études byzantines. 26: 229–263. doi:10.3406/rebyz.1968.1407.
• Runciman, Steven (1985) [1968]. The Great Church in Captivity: A Study of the Patriarchate of Constantinople from the Eve of the Turkish Conquest to the Greek War of Independence (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 9780521313100.

п о р Константинопольські єпископи, архієпископи та патріархи
Візантійські єпископи (38-330)	Андрій Стахій Онисим Полікарп I Плутарх Седекіон Діоген Елевферій Фелікс Полікарп II Афінодор Евзой Лаврентій Аліпій Пертінакс Олімпіан Марк I Філадельф Киріак I Кастін Євгеній I Тит Дометій Руфін Проб Митрофан Александр
Константинопольські архієпископи (330—451)	Александр Павло I Євсевій Македоній I Євдоксій Євагрій Демофіл Максим I Григорій I Нектарій Іван Золотоустий Арсакій Аттик Сісіній I Несторій Максиміан Прокл Флавіан Анатолій
Константинопольські патріархи, візантійський період (451—1453)	Анатолій Геннадій I Акакій Фравіта Євфимій Македоній II Тимофій I Іван II Єпіфаний Анфім I Міна Євтихій Іван III Іоанн IV Киріак II Фома I Сергій I Пірр Павло II Петро Фома II Іван V Костянтин I Феодор I Георгій I Павло III Каллінік I Кир Іван VI Герман I Анастасій Костянтин II Микита I Павло IV Тарасій Никифор I Феодотій I Антоній I Іван VII Мефодій I Ігнатій I Фотій I Стефан I Антоній II Микола I Євфимій I Стефан II Трифон Феофілакт Поліект Василій I Антоній III Микола II Сісіній ІІ Сергій II Євстафій Олексій Михайло I Костянтин III Іван VIII Косьма I Євстратій Миколай III Іван IX Лев Михаїл II Косьма II Миколай IV Феодот II Неофіт I Костянтин IV Лука Михаїл III Харитон Феодосій I Василій II Микита II Леонтій Досіфей Георгій II Іван X Михаїл IV† Феодор II† Максим II† Мануїл I† Герман II† Мефодій II† Мануїл II† Арсеній† Никифор II† Герман III Йосип I Іван XI Григорій II Афанасій I Іван XII Ніфонт I Іван XIII Герасим I Ісайя Іван XIV Ісидор I Калліст I Філофей Макарій Ніл Антоній IV Калліст II Матвій I Євфимій II Йосип II Митрофан II Григорій III Афанасій II
Константинопольські патріархи, османський період (1453—1923)	Геннадій II Ісидор II Йоасаф I Софроній I Марк II Симеон I Діонісій I Рафаїл I Максим III Ніфонт II Максим IV Йоаким I Пахомій I Феолепт I Єремія I Йоанникій I Діонісій II Йоасаф II Митрофан III Єремія II Пахомій II Феолепт II Матвій II Гавриїл I Феофан I Мелетій I Неофіт II Рафаїл II Кирило I Тимофій II Григорій IV Антим II Кирило II Афанасій III Неофіт III Парфеній I Парфеній II Йоанникій II Кирило III Паїсій I Парфеній III Гавриїл II Парфеній IV Діонісій III Климент I Мефодій III Діонісій IV Герасим II Афанасій IV Яків Каллінік II Неофіт IV Гавриїл III Неофіт V Кипріян Афанасій V Кирило IV Косьма III Єремія III Каллінік III Паїсій II Серафим I Неофіт VI Кирило V Каллінік IV Серафим II Йоанникій III Самуїл Мелетій II Феодосій II Софроній II Гавриїл IV Прокопій Неофіт VII Герасим III Григорій V Каллінік V (IV) Єремія IV Кирило VI Євгеній II Антим III Хрисант І Агафангел І Константій I Константій II Григорій VI Антим IV Антим V Герман IV Мелетій III Антим VI Кирило VII Йоаким II Софроній III Йоаким III Йоаким IV Діонісій V Неофіт VIII Антим VII Костянтин V Герман V Мелетій IV
Константинопольські патріархи, турецький період (після 1923)	Григорій VII Костянтин VI Василій III Фотій II Веніямин I Максим V Афінагор I Димитрій I Варфоломій I
† у екзилі в Нікеї   Портал «Православ'я» Список Константинопольських патріархів