Арсеній Авторіан
Народився	1200 Константинополь
Помер	30 вересня 1273 Мармара (острів)
Поховання	Софійський собор
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	священник
Знання мов	середньогрецька
Посада	Константинопольський патріархат
Конфесія	православ'я

Арсеній I (грец. Ἀρσένιος Ἀυτωρειανός; бл. 1200 — 30 вересня 1273) — константинопольський патріарх у 1255—1260 і 1261—1265 роках.

Походив зі знатного візантійського роду Авторіанів. Син Олексія Авторіан, судді дрома, та Ірини Каматириси. Народився в Константинополі бл. 1200 року. Отримав ім'я Георгій Після 1204 року перебрався до Віфінії. Здобув загальну освіту в Нікеї в монастирі. Його батько став ченцем під ім'ям Арсеній. Згодом Георгій віддав себе усамітненому подвижницькому житті у віфінськмоу монастирі, де прийняв ім'я Геннадій. Деякий час перебував у монастирі на Афоні. Після смерті батька взяв його чернече ім'я. На початку 1250-х років став ігуменом монастиря Оксія на Пинцевих островах в Мармуровому морі. 1253 року відкинув запрошення імператора Іоанна III увійти до посольства до папи римського Іннокентія IV. За цим переселився ченцем до невеличкого монастиря на одну з островів Аполлоніадського зера в Віфінії.

1255 року під час складних виборів нового патріарха на соборі більшість ієрархів виступило проти Никифора Блеммида, кандидата ві імператора Феодора II Ласкаріса. В результаті останній погодився на кандидатуру Арсенія. Оскільки він не мав відповідного сану, то протягом тижня за наказом імператора був посвячений в сани диякона, священника і патріарха.

Після смерті імператора 1258 року поділив опіку над імператором Іоанном IV з Георгієм Мусалоном. Невдовзі Георгій Мусалон був убитий Михайлом Палеологом, який на зібранні аристократії під головуванням патріарха Арсенія був призначений регентом хлопчика. Намагався захистити молодого імператора від амбіцій регента, наполягаючи на тому, щоб Іоанн Ласкаріс і Михайло Палеолог обмінялися взаємними клятвами на вірність.

Арсеній також повинен був здійснити подвійну коронацію Михайла Палеолога та Іоанна Ласкаріса у січні 1259 року. На патріарха чинили тиск, щоб він дозволив коронувати лише Палеолога, і навіть молодому імператору загрожували. Патріарх не знайшов підтримки з боку єпископів, за винятком двох прелатів (митрополитти Андроник Сардський і Мануїл Фессалонікійський), усі вважали, що Палеолог має право першим бути коронованим. Нарешті Арсеній під тиском синоду і синкліту поступився і першим коронував Михайла Палеолога та його дружину, а Іоанн Ласкаріс отримав лише спеціальний головний убір. Завершивши церемонію, Арсеній сховався в монастирі Пасхасія, зберігши посаду патріарха, але відмовившись виконувати його обов'язки. Це сталося наприкінці січня—на початку 1259 року. На його місце 1260 року було обрано митрополита Никифора Ефеського.

У липні 1261 року після смерті Никифора II імператор Михайло VIII Палеолог, що зайняв Константинополь, спонукав Арсенія вдруге зайняти посаду патріарха, але незабаром зазнав суворого осуду Арсенія, оскільки імператор наказав осліпити молодого Іоанна Ласкаріса. Патріарх отримав підтримку з боку церкви і знаті Малої Азії, зокрема ієрархи Костянтин Неокесарійський, Олексій Євхаїтський та Феодор Іраклійський, а також Микола II, патріарха Олександрійського. Арсеній зайшов так далеко, що відлучив імператора Михайла VIII. Після спроби налякати патріарха, щоб він скасував екскомуніку, погрожуючи апелювати до Папського престолу, Михайл VIII нарешті скликав синод, що скинув Арсенія, а наприкінці травня 1265 року відправив його у вигнання. Новим патріархом став Герман III.

Протягом цих років Арсеній відмовлявся зняти з Михаїла вирок про відлучення, а після його смерті, коли новий патріарх Йосип I дав відпущення імператору, суперечка велася між «арсенітами» та «йосифістами». «Арсенійський розкол» тривав до 1315 року, коли патріарх Ніфонт I оголосив примирення. Кажуть, що Арсеній підготував рішення соборів і твори отців збіки божественних законів під назвою Synopsis Canonum. Деякі вважають, що цей твір був твором іншого Арсенія, ченця Афону. Помер 1273 року.

У 1284 році мощі Арсенія були переправлені з Проконнессоса до собору Св. Софії. Вшанування Арсенія як святого почалося невдовзі його смерті, йому було складено службу. Ім'я його включено до церковного календаря православної церкви (пам'ять 28 жовтня). Нетлінні мощі свт. Арсенія дуже шанувалися і приваблювали багатьох прочан.

• Deno John Geanakoplos: Emperor Michael Palaeologus and the West 1258–1282: A Study in Byzantine-Latin Relations. Harvard, Cambridge 1959, S. 33 ff., 42 ff.
• Nicolas Oikonomidès, «Cinq actes inédits du patriarche Michel Autôreianos», Revue des études byzantines, 25 (1967), pp. 113—145

п о р Константинопольські єпископи, архієпископи та патріархи
Візантійські єпископи (38-330)	Андрій Стахій Онисим Полікарп I Плутарх Седекіон Діоген Елевферій Фелікс Полікарп II Афінодор Евзой Лаврентій Аліпій Пертінакс Олімпіан Марк I Філадельф Киріак I Кастін Євгеній I Тит Дометій Руфін Проб Митрофан Александр
Константинопольські архієпископи (330—451)	Александр Павло I Євсевій Македоній I Євдоксій Євагрій Демофіл Максим I Григорій I Нектарій Іван Золотоустий Арсакій Аттик Сісіній I Несторій Максиміан Прокл Флавіан Анатолій
Константинопольські патріархи, візантійський період (451—1453)	Анатолій Геннадій I Акакій Фравіта Євфимій Македоній II Тимофій I Іван II Єпіфаний Анфім I Міна Євтихій Іван III Іоанн IV Киріак II Фома I Сергій I Пірр Павло II Петро Фома II Іван V Костянтин I Феодор I Георгій I Павло III Каллінік I Кир Іван VI Герман I Анастасій Костянтин II Микита I Павло IV Тарасій Никифор I Феодотій I Антоній I Іван VII Мефодій I Ігнатій I Фотій I Стефан I Антоній II Микола I Євфимій I Стефан II Трифон Феофілакт Поліект Василій I Антоній III Микола II Сісіній ІІ Сергій II Євстафій Олексій Михайло I Костянтин III Іван VIII Косьма I Євстратій Миколай III Іван IX Лев Михаїл II Косьма II Миколай IV Феодот II Неофіт I Костянтин IV Лука Михаїл III Харитон Феодосій I Василій II Микита II Леонтій Досіфей Георгій II Іван X Михаїл IV† Феодор II† Максим II† Мануїл I† Герман II† Мефодій II† Мануїл II† Арсеній† Никифор II† Герман III Йосип I Іван XI Григорій II Афанасій I Іван XII Ніфонт I Іван XIII Герасим I Ісайя Іван XIV Ісидор I Калліст I Філофей Макарій Ніл Антоній IV Калліст II Матвій I Євфимій II Йосип II Митрофан II Григорій III Афанасій II
Константинопольські патріархи, османський період (1453—1923)	Геннадій II Ісидор II Йоасаф I Софроній I Марк II Симеон I Діонісій I Рафаїл I Максим III Ніфонт II Максим IV Йоаким I Пахомій I Феолепт I Єремія I Йоанникій I Діонісій II Йоасаф II Митрофан III Єремія II Пахомій II Феолепт II Матвій II Гавриїл I Феофан I Мелетій I Неофіт II Рафаїл II Кирило I Тимофій II Григорій IV Антим II Кирило II Афанасій III Неофіт III Парфеній I Парфеній II Йоанникій II Кирило III Паїсій I Парфеній III Гавриїл II Парфеній IV Діонісій III Климент I Мефодій III Діонісій IV Герасим II Афанасій IV Яків Каллінік II Неофіт IV Гавриїл III Неофіт V Кипріян Афанасій V Кирило IV Косьма III Єремія III Каллінік III Паїсій II Серафим I Неофіт VI Кирило V Каллінік IV Серафим II Йоанникій III Самуїл Мелетій II Феодосій II Софроній II Гавриїл IV Прокопій Неофіт VII Герасим III Григорій V Каллінік V (IV) Єремія IV Кирило VI Євгеній II Антим III Хрисант І Агафангел І Константій I Константій II Григорій VI Антим IV Антим V Герман IV Мелетій III Антим VI Кирило VII Йоаким II Софроній III Йоаким III Йоаким IV Діонісій V Неофіт VIII Антим VII Костянтин V Герман V Мелетій IV
Константинопольські патріархи, турецький період (після 1923)	Григорій VII Костянтин VI Василій III Фотій II Веніямин I Максим V Афінагор I Димитрій I Варфоломій I
† у екзилі в Нікеї   Портал «Православ'я» Список Константинопольських патріархів

Література та бібліографія	Index Theologicus
Словники та енциклопедії	Православная энциклопедия · Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль	Freebase: /m/01jrtm · GND: 138610452 · NLG: 58625 · PUSC: 3473 · PUST: 195963 · SUDOC: 187661049 · UPSA: 436068, 436071 · VIAF: 317200195