Лазаренко Євген Костянтинович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Лазаренко Євген Костянтинович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 13 (26) грудня 1912 Харків | ||
| Помер | 1 січня 1979 (66 років) Київ | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |  Російська імперія Російська республіка УНР.svg){kind=small} Українська РСР СРСР | ||
| Діяльність | геолог | ||
| Alma mater | Харківський університет | ||
| Галузь | мінералогія | ||
| Заклад | Львівський державний університет імені Івана Франка | ||
| Посада | ректор Львівського університету | ||
| Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1947) | ||
| Аспіранти, докторанти | Винар Оксана Миколаївна | ||
| Членство | НАН України | ||
| Партія | КПРС | ||
| Нагороди |
| ||
Євге́н Костянти́нович Лазаре́нко (13 (26) грудня 1912, Харків — 1 січня 1979, Київ) — український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1947 року), професор, член-кореспондент (з 1951 року), академік (з 1969 року) Академії наук УРСР, Заслужений діяч науки УРСР (з 1961 року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.
Народився 13 (26 грудня) 1912 року в Харкові в родині робітника. Вищу освіту здобув на геолого-географічному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1934 році. Навчаючись в аспірантурі досліджував мінералогічний склад свинцево-цинкових покладів Нагольного кряжу в Донбасі. У 1937 році успішно захищає кандидатську дисертацію.
Доцент (від 1938 року) Воронезького університету, в 1942—1944 роках — науковий співробітник Уральського філіалу АН СРСР. Доцент (від 1944), професор (від 1948), засновник кафедри мінералогії і перший декан геологічного факультету (1944—1969), ректор (1951—1963) Львівського державного університету імені Івана Франка. Директор (1969—1971) Інституту геологічних наук АН УРСР, від 1972 — завідувач відділу Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР. Від 1970 року президент Українського мінералогічного товариства.
Першим знайшов органічний мінерал, що повністю складається з коронену[en], який був пізніше описаний і названий на честь Карпат — карпатит.[1][2]
1977 у доповіді на розширеному засіданні Вченої ради Кам'янець-Подільського обласного відділу Географічного товариства України теоретично обґрунтував створення Подільського Придністровського національного парку-заповідника (створено 1996 як Національний природний парк «Подільські Товтри»).
Помер на 67-му році життя 1 січня 1979 року. Похований разом із родиною у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 9, 50°25′05″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.418139° пн. ш. 30.5087611° сх. д.).
- Дружина — мінералог, кандидат геолого-мінералогічних наук Катерина Сидоренко (1912—1997).
- Донька — геолог, мінералог, кандидат геолого-мінералогічних наук Олена Лазаренко (1938—2021).
- Зять — мінералог, кристалохімік, учень Євгена Лазаренка, Володимир Мельников (1938—2010).
- Донька — педагог та перекладач англійської мови Оксана Лазаренко (нар. 1942).
- Донька — геолог Наталія Лазаренко (нар. 1952).
- Донька — геолог, мінералог, кандидат геолого-мінералогічних наук Євгенія Лазаренко (нар. 1952).
- Донька — геолог, мінералог, кандидат геолого-мінералогічних наук Олена Лазаренко (1938—2021).
- Племінник — мінералог, петрограф, доктор геолого-мінералогічних наук Ерік Лазаренко (1904—1985)[3].
Лауреат Державної премії УРСР (1983). Нагороджений двома орденами «Знак Пошани».
В 1993 році в Києві на будівлі Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення встановлено меморіальну таблицю (бронза, граніт; горельєф; скульптор А. Л. Ковальов)[4]. Також меморіальна таблиця встановлена на будівлі Львівського національного університету імені Івана Франка.
На пошану академіка Євгена Лазаренка названа вулиця у Львові.
Спілка геологів України та Українське мінералогічне товариство встановили, як свої нагороди, Медаль імені академіка Є. К. Лазаренка і Премію імені академіка Є. К. Лазаренка для молодих учених і студентів.[5]
-
Надгробок Євгена Лазаренка на Байковому кладовищі у Києві -
Меморіальна таблиця у пам'ять про Є. Лазаренка на фасаді інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України (Скульптор А. Л. Ковальов, встановлена у 1993 р.) -
Меморіальна таблиця Є. Лазаренку у Львові
- «Надрові багатства західних областей України» (1946).
- «Курс мінералогії» (частини 1-2, 1958—1959).
- Один з авторів «Мінералогічного словника»: Лазаренко Є. К., Винар О. М. // Мінералогічний словник. — Київ: Наукова думка, 1975. — 776 с.
- Лазаренко Є. К., Сребродольський Б. І. Мінералогія Поділля. — Львів: Видавництво Львівського державного університету, 1969. — 550 с.
- ↑ Мінерали Українських Карпат / Матковський О. І., Білоніжка П. М., Бойко Г. Ю., Возняк Д. К., Галабурда Ю. А. та ін.; Гол. ред. О. І. Матковський; Редкол.: В. М. Квасниця, М. П. Щербак, В. І. Павлишин та ін. — Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. — 344 с. — ISBN 978-966-613-141-9.
- ↑ Пиотровский Г. Л. Карпатит — новый органический минерал из Закарпатья // Минерал. сб. Львов. геол. об-ва. — 1955. — Вип. 9. — С. 120-127. (рос.)
- ↑ Мінералогічна родина Лазаренків та її внесок у розвиток мінералогії
- ↑ www.interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- ↑ Українське мінералогічне товариство: Нагороди УМТ. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- Г. С. Брега Лазаренко Євген Костьович [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 32. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Д. Є. Макаренко, Ю. А. Галабурда. Лазаренко Євген Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Євген Лазаренко — видатна постать XX століття: до 100-річчя від дня народж. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка; упоряд.: О. Матковський, П. Білоніжка, В. Павлишин; відп. ред. І. Вакарчук]. — Л.: Вид-во ЛНУ, 2012. — 242 с.: іл., фотоальбом. — Бібліогр.: с. 159—180. — ISBN 978-966-613-965-1.
- Павлишин В. І. Лазаренко Євген Костянтинович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — С. 49; портрет.
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — Т. 2. — С. 288.
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 2. — С. 232.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1255. — ISBN 5-7707-4049-3..
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 264.
- Шмигований В. А. Подільський національний природний парк: історія і перспективи створення // Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 14.
- Козловський Борис 12 років партія його цькувала, та «з'їсти» не могла…: Добра пам'ять про Євгена Лазаренка // Високий замок. — 2003. — 13 січня. — С. 5.
- Орест Матковський. Академік Євген Лазаренко – вчений світової величини [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] / Каменяр, 9.10.12.
- Беновська І. В. Євген Костянтинович Лазаренко — видатний український мінеролог: довідка / Сайт наукової бібліотеки ТНПУ імені Володимира Гнатюка.
| |||||||||||||||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
