Йосиф Комарницький
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| о. Йосиф Комарницький | |
|---|---|
| Комарницький Йосиф Семенович | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження | 17 серпня 1852 с. Ролів, нині Дрогобицький район, Львівська область, Україна |
| Країна: |  Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Альма-матер: | Віденський університет і Авґустинеум |
| Заклад: | Львівський університет |
| Конфесія: | УГКЦ |
| Смерть: | 18 листопада 1920 (68 років) |
| м. Львів | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | священик |
| Основні інтереси: | Святе Письмо |
| Звання: | професор |
| Ступінь: | доктор богослов'я |
| Титул: | Ректор Львівського університету (1896—1897) |
| Нагороди: |  |
Йосиф Семенович Комарницький (17 серпня 1852, с. Ролів, нині Дрогобицький район, Львівська область — 18 листопада 1920[1], Львів) — греко-католицький священник Львівської архиєпархії, доктор богослов'я, церковний письменник, викладач, декан богословського факультету (1895–1896, 1900–1901, 1906–1907, 2-й семестр) і ректор Львівського університету (1896–1897), член митрополичої консисторії, соборний та почесний крилошанин Львівської капітули.
Йосиф Комарницький народився 17 серпня 1852 у селі Ролів у Галичині (нині Дрогобицький район, Львівська область, Україна) в родині отця Семена Комарницького (1812–1880).
Гімназію закінчив у Дрогобичі[2], а в 1871–1874 роках вивчав богослов'я в Греко-Католицькій центральній семінарії у Відні і Віденському університеті. Висвячений на одруженого священника 13 жовтня 1876 року. Після свячень працював сотрудником на парафії в Отинії Тлумацького деканату Львівської архиєпархії (1876–1878)[3]. В 1878 році о. Йосиф Комарницький овдовів і, залишивши Отинійське сотрудництво, виїхав до Відня на подальше навчання. 28 травня 1878 року вписався на докторські студії до інституту Авґустинеум[4], які завершив у 1883 році, отримавши ступінь доктора богослов'я за тезу «In quantum affinitas jure canonico et jure civili Austriaco constituat impedimentum matrimonii»[5]. В 1883–1887 роках виконував обов'язки префекта у Львівській духовній семінарії[3]. Соборний крилошанин (1887–1891), почесний крилошанин (1895–1920) та член митрополичої консисторії (1895–1920)[3].
Помер 18 листопада 1920 р. Похований на греко-католицькому цвинтарі в селі Люблинець Новий (Польща).
Від 1892 року займав кафедру Нового Завіту, єдину з українською мовою викладів на богословському факультеті Львівського Університету. Був ректором Львівського університету в 1896–1897 академічному році. На богословському факультеті займав різні адміністративні посади: в 1896–1897, 1901–1902 та 1907–1908 роках — продекана, а в 1895–1896, 1900–1901, 1906–1907 (2-й семестр) — декана.
В грудні 1898 року з нагоди 50-літнього ювілею правління імператора Франца Йосифа І був нагороджений Орденом Залізної Корони ІІІ ступеня[6][7].
Входив до групи викладачів Львівського університету (Іван Бартошевський, Михайло Грушевський, Станіслав Дністрянський, Іван Добрянський, Олександр Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський), що у 1907 році вимагали організувати вже існуючі українські кафедри в окрему автономну структуру з подальшою розбудовою її в окремий Український університет.
Після Першої світової війни, коли Галичина опинилася під Польщею, о. Йосифа Комарницького як і багато інших професорів-українців було звільнено з Львівського університету без жодної пенсії[8].
Йосиф Комарницький написав «Пояснення до Євангелія св. Матея». Це перша частина першого тому коментаря о. доктора Йосифа Комарницького до Святого Письма Нового Завіту, що вийшла у Львові в типографії Ставропігійного Інституту і присвячена Львівському митрополиту преосвященному Сильвестру (Сембратовичу). Тут автор торкається перших тринадцятьох розділів Євангелія від Матея.
Потребу написання даної книги о. Йосиф Комарницький пояснює браком подібної літератури українською мовою:
|
Другіи народы посідають много и дуже цінныхъ сего рода сочиненій, длячогожъ не могли бы мы Русины, мати хоть одно написане питомымъ словомъ, а коли други нивы нашой литературы чимъ разъ больше зеленіють ся, чижь мала бы литература церковна, сей найціннійшій загонь рідной землі, лежати неуправленою, позбавлена діятелей?. | 
|
Тому Йосиф Комарницький пише:
|
|
хотячи протое удовлетворит желанію Вч. Духовеньства и по силамъ прислужитись общому ділу, рішивъ ся я заняти составленьемъ такой книги, до которой бы священникъ будьто читаючи св. Письмо, будьто приготовляючись до проповідей, могъ заглянути и найти въ ней матеріялъ до поученья и духовного созиданія своихъ вірнихъ. |
|
При написанні своєї праці о. Йосиф Комарницький користувався творами святих отців та найкращих католицьких авторів. Книга свідчить про обізнаність тогочасних греко-католицьких церковних науковців з біблійною літературою кінця ХІХ ст. Йосиф Комарницький зробив багато наукових й популярних розвідок у часописах «Душпастыръ» та в «Сіонъ Рускій». Був редактором часопису «Миръ» та «Душпастырь» (Орган Товариства св. Апостола Павла).
- ↑ За іншими версіями 25 червня 1920 — див. О. Макарій Каровець, ЧСВВ. Українці-ректори Львівського університету. — Жовква, 1936. — С. 15 або 25 серпня 1920 — див. Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 204.
- ↑ О. Макарій Каровець, ЧСВВ. Українці-ректори Львівського університету. — Жовква, 1936. — С. 14.
- ↑ а б в Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 204.
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 286.
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 314.
- ↑ Wiktor Hahn. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego 1898/1899-1909/1910 [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1912. — S. 13.
- ↑ Odznaczenia jubileuszowe [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
- ↑ О. Макарій Каровець, ЧСВВ. Українці-ректори Львівського університету. — Жовква, 1936. — С. 15.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- В. А. Передирій. Комарницький Йосиф [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.).
- Комарницький Йосиф [Архівовано 2 лютого 2015 у Wayback Machine.]
| Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805) | Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805) |
|---|---|
| Львівський ліцей (1805—1817) | Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17) |
| Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918) | Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18) |
| Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939) | Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939) |
| Львівський університет імені Івана Франка (від 1939) | Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014) |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
