Едмунд Буланда
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Едмунд Буланда | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 жовтня 1882 Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер | 3 квітня 1951 (68 років) Вроцлав, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Saint Lawrence Cemetery, Wrocławd |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | старша школа імені Бартоломея Новодворськогоd Ягеллонський університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Вроцлавський університет |
| Посада | ректор Львівського університету і ректор |
| Науковий ступінь | професор |
| Вчителі | Piotr Ignacy Bieńkowskid |
| Аспіранти, докторанти | Казімєж Міхаловський |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові Wrocław Scientific Societyd |
| Нагороди |    |
 Едмунд Буланда у Вікісховищі | |
Едмунд Ян Буланда (пол. Edmund Jan Bulanda; 28 жовтня 1882, Краків — 3 квітня 1951, Вроцлав) — польський археолог, ректор Львівського університету імені Яна Казимира, професор Вроцлавського університету.
У 1902 році закінчив молодшу школу Анни у Кракові, потім у 1903—1907 роках навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету, де у 1908 році здобув докторський ступінь. У 1907—1913 роках подорожував до Відня, Берліна, Мюнхена, Флоренції, Риму, Сицилії, Греції та Малої Азії, працюючи в місцевих музеях та брав участь у розкопках. У Ягеллонівському університеті в 1913 році був побудований в класичній археології. Під час Першої світової війни в 1915—1916 роках служив в австро-угорській армії. З 1 грудня 1916 по 1920 роки був доцентом Львівського університету, потім — професором. Брав участь в обороні Львова під час польсько-української війни як член громадянської гвардії. Був обраний деканом гуманітарного факультету (двічі), а в 1933 р. Ректором польського університету Яна Казимира у Львові (він не обіймав посади в той час через протидію міністра народного просвітництва та релігійних конфесій Януша Єнджеєвича). Був обраний ректором Ягеллонського університету 21 січня 1938 року, виконуючи цю функцію з 25 лютого 1938 року. По 31 серпня 1939 року став членом-засновником «Львівського товариства побудови візуальної панорами колишнього Львова», створеного в 1938 році.
Після початку Другої світової війни, агресії СРСР проти Польщі та приходу радянської окупації читав лекції з християнської археології на таємному теологічному факультеті Ягеллонського університету. Був задіяний у таємному навчанні. Після нападу Німеччини на СРСР та приходу німецької окупації) його уповноважив директор департаменту освіти та культури делегації уряду в країні Чеслав Вицех координувати діяльність підпільників, спрямовану на вищу освіту. З липня 1941 року проводив роботу, спрямовану на активізацію таємної діяльності Ягеллонського університету, а з 5 серпня 1941 року по січень 1942 року був делегатом обласного уряду у Львові та діяв під псевдонімом «Краків'як». Став ректором таємного УЖК (30 червня 1941 року — 23 липня 1944), читав лекції з археології на гуманітарному факультеті, засідав у комітеті докторських дисертацій. Після приходу Східного фронту і створення в липні 1944 року Університету Іван Франко був працевлаштований на кафедрі класичної філології.
У 1945 році, вимушений покинути Львів, він оселився у Вроцлаві. З 1 травня 1946 року працював на гуманітарному факультеті Вроцлавського університету на посаді дійсного професора. Був завідувачем кафедри класичної археології. Піддався репресивним діям влади Польської Народної Республіки, Центральним комітетом ПЗПР (19149/1950) він був названий «професором реакції». Займався давньогрецькою скульптурою, античною зброєю та історією етрусків. Опублікував понад 50 наукових праць багатьма мовами. Був президентом Польського археологічного товариства, членом Наукового товариства у Львові, Асоціації львівських нумізматів, Вроцлавського наукового товариства та Німецького археологічного інституту.
Похований на кладовищі св. Вавжинець у Вроцлаві.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | AAR: 12453030 · BNF: 14562104z · GND: 101668562 · GKG: /g/121q4f7b · ISNI: 0000000109111637 · J9U: 987012503009405171 · LCCN: no2010057453 · MAK: 9810640334705606 · NKC: mub2012686666 · NTA: 132359561 · NUKAT: n97019004 · RERO: 02-A003056240 · SHARE: 194144 · SUDOC: 075101874 · VcBA: 495/387012 · VIAF: 66707646 |
| Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805) | Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805) |
|---|---|
| Львівський ліцей (1805—1817) | Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17) |
| Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918) | Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18) |
| Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939) | Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939) |
| Львівський університет імені Івана Франка (від 1939) | Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014) |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
