Донецький кряж
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом)
48° пн. ш. 39° сх. д. / 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48; 39Координати: 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48° пн. ш. 39° сх. д. / 48; 39
Країна	Україна
Регіон	Донецька область Луганська область Харківська область Ростовська область
Розташування	Донбас
Система	Донецька височина
Тип	кряж нагір'я і височина
Висота	200—300 м (щоякнайбільше Могила Мечетна, 367 м)
Площа	23 000 ± 1000 км²
Донецький кряж Донецький кряж (Україна)
Донецький кряж у Вікісховищі

Доне́цький кряж — кряж, що є північно-східною і найвищою частиною Донецької височини. Розташований у межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії. Площа — близько 23 тис. км².

На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь Східноєвропейської рівнини). Довжина — близько 370 км, ширина — 160 км.

На східних теренах Кряжа розташований однойменний регіональний ландшафтний парк «Донецький Кряж».

Назву «Донецький кряж» запропонував Ковалевський Євграф Петрович 1827 року.^[1]

Донецький кряж є височиною з рівними міжрічними просторами й долинами, які мають гірський характер. Середня висота поверхні становить 200—300 м. Найвища його точка — Могила Мечетна підіймається на 367 м над рівнем моря. Поверхня глибоко розчленована річковими долинами, ярами та балками.

У геологічній будові кряжа беруть участь сильно дислоковані, ускладнені численними розривними порушеннями відклади карбону, перму, тріасу: кам'яновугільні (пісковики, аргіліти, алевроліти, вапняк, вугілля), які мають багатокілометрову потужність. З ними пов'язані великі родовища кам'яного вугілля (див. Донецький вугільний басейн).

У місцях поширення вапняку, кам'яної солі і гіпсоангідритових відкладів спостерігаються карстові явища, пов'язані з розчиненням і розмивом цих порід поверхневими та підземними водами. Розробка кам'яної солі методом підземної виїмки при видобутку розсолу призводить до утворення пустот — камер, які під тиском вищележачих порід частково закриваються, що призводить до осідання земної поверхні. Аналогічні явища відбуваються і при інтенсивній виїмці вугілля у вугленосних районах.

Природний ландшафт кряжа доповнюється наявністю глибоких кар'єрів, териконів, обвалів. Меліорація, наявність безлічі ставків і великих водойм істотно впливають на поверхневий і підземний стік, викликаючи активізацію процесів денудації і підтоплення площ.

Долини глибокі, нерідко з виходами корінних порід на схилах. Вододіли мають вигляд слабкохвилястих рівнин, майже повністю розораних. Характерна риса рельєфу — наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри та інше.

Ґрунти на околицях кряжа — чорноземи, у центрі — сірі підзолисті. У заплавах річок і балок — лугові чорноземи, лучно-болотні, переважно із солончаками.

Приклади природного ландшафту Донецького кряжа:

• 
  Околиці села Русько-Орловка
• 
  "Донецький Кряж". Кринка

Приклади ландшафту з антропогенними елементам:

• 
  Кар'єр в Зугресі
• 
  Ханжонківське водосховище
• 
  Терикон

Усі водотоки кряжа розділені на 3 частини: північну (басейн Сіверського Дінця), південну (басейн Азовського моря) та західну (басейн Дніпра). Точкою збігу меж басейнів умовно можна вважати стик залізничних насипів Авдіївка — Донецьк — Ясинувата 48°06′ пн. ш. 37°47′ сх. д.^{H G O}.

У північній частині протікає річка Сіверський Донець з притоками, які стікають з південних відрогів Середньоруської височини і з північних та західних схилів Донецького кряжа.

Південна частина території охоплює басейн річок північного узбережжя Азовського моря, які стікають з південних схилів Донецького кряжа і Приазовської височини. Найбільша річка — Кальміус.

У західній частині протікають річки басейну Дніпра, що формують свій стік на західних схилах Донецького кряжа і Приазовської височини. Головна річка — Вовча.

Воду з каналу Сіверський Донець — Донбас на Донецький кряж підіймають 4 насосні станції.

Клімат континентальний з посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азії і Ніжньоволзьких степів, обумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку — сухими гарячими вітрами.

Середня температура січня −6 … −8 °C, липня +20,9 … +22,9 °C. Опадів до 556 мм (на заході). У порівнянні з навколишньою місцевістю число днів з туманами, сніговим покровом більше; безморозний період менше. Спостерігається висотна поясність.

Рослинний світ Донецького кряжа належить до степової зони і представлений здебільшого степовими, лісостеповими та заплавними формаціями флори.

Місцями, в центрі кряжа, збереглися ділянки лісів (липа, ясен, клен), збереглися дубові і ясеневі байрачні ліси (басейн річки Кринка).

На Донецькому кряжі росте 244 раритетних види рослин. Встановлено, що 9 видів рослин мають континуальний тип просторової структури популяцій, 235 видів — ізольований, серед останніх 5 видів — диз'юнктивний, 43 види — лінійний, 187 видів — локальний.

Флора Донецького кряжа:

• 
  Рослинність схилів
• 
  Байрачний ліс
• 
  Степ ковиловий

Тваринний світ представлений степовими й лісостеповими видами, на півночі та в байрачних лісах північного макросхилу поширені також лісові види.

Загалом фауна є дуже збідненою, що пов'язано з величезним антропогенним пресом та високим рівнем заселення краю. Фауна включає понад 1500 видів комах (реальна кількість становить не менше 10 тис. видів) і близько 200 видів наземних хребетних, з яких щонайменше 15 занесені до Червоної книги України.

На Донецькому кряжі трапляються такі рідкісні види хребетних: тушкан великий, тхір-перегузня, качка-огар, дрохва, а також різноманітні кажани (усі занесені до Червоної книги).

Колись тут була різноманітна мисливська фауна, яка тепер значно збідніла. З «мисливських ссавців» трапляються свиня дика, сарна європейська (в народі нерідко як «дика коза»), заєць сірий, лисиця руда та лисиця степова (відома також як корсак), вовк та інші.

У байрачних лісах та в долині Донця на півночі кряжу поширені також різноманітні лісові види тварин. Тут звичайними є соня лісова і мишак жовтогрудий з гризунів, борсук європейський і куна лісова з хижих ссавців, сова сіра і голуб-припутень з птахів, з комах ще часто трапляються жук-олень та інші раритетні види.

• Геологія України
• Фізико-географічне районування України
• Донецький вугільний басейн
• Сіверський Донець
• Географія Донецької області
• Географія Луганської області
• Фауна Придінців'я

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

• Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
• Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
• Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
• Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
• Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
• Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.

• Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107—156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
• Перегрим М. М.. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. — К., 2005. — 179арк. — Бібліогр.: арк. 151—179. [1]
• Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — 199 с.
• Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187—198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9).
• Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры // Отв. ред. Кондратюк Е. Н., АН УССР Донецкий ботанический сад. — Киев: Наук. думка, 1991. — 168 с.

• (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
• (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
• (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.

• Орографічна карта України. [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
• На границе Донецкого Кряжа (рос.)

п о р Рельєф України Рівнинний Низовини Закарпатська Приазовська Придніпровська Полтавська рівнина Придніпровська рівнина Причорноморська Буджацька рівнина Поліська Волинське пасмо Височини Волинська Повчанська Мізоцький кряж Дністровські пагорби Хотинська Донецька Бахмут-Торецька Донецький кряж Приазовська Придніпровська Канівські гори Київське плато Мошногірський кряж Словечансько-Овруцький кряж Подільська Вороняки Гологори Кременецькі гори Розточчя Середньоросійська Тарханкутська Гірський Українські Карпати Бескиди Вододільний (Верховинський) хребет Вулканічний хребет Ґорґани Гриняви Передкарпаття Покутсько-Буковинські Карпати Полонинський хребет Рахівські гори Свидовець Чивчини Чорногора Перевали Верецький Вишківський Воловецький Тухольські ворота Ужоцький Яблуницький Кримські гори Головне пасмо Внутрішнє пасмо Зовнішнє пасмо Південне узбережжя Криму Перевали Ангарський Байдарські ворота Ласпінський Чучельський Узбережжя Затоки Арабатська Бердянська Джарилгацька Казантипська Каламітська Каркінітська Обитічна Сиваш Таганрозька Тендрівська Феодосійська Ягорлицька Лимани Березанський Бузький Дніпровський Дністровський Куяльницький Молочний Тилігульський Утлюцький Хаджибейський Бухти Балаклавська Севастопольська Миси Казантип Лукул Меганом Сарич Тарханкут Херсонес Острови Березань Джарилгач Довгий Зміїний Тендрівська Коса Тузла Річкові Жовнине Труханів Хортиця Півострови Бакальська коса Бердянська коса Білосарайська коса Бирючий Острів Білосарайська коса Кінбурнський Крива коса Кримський Арабатська Стрілка Керченський Тарханкутський Обитічна коса Чонгар Категорія Портал Портал Проєкт

п о р Фізична географія України Географічне положення Кордони Крайні точки Час Рельєф Гори Українські Карпати Кримські гори Рівнини Низовини Височини Найвищі точки регіонів Острови Вулкани Печери Клімат Гідрографія Моря Затоки Лимани Річки Водоспади Озера Водосховища Стави Малі ГЕС Канали Жива природа Ґрунти Рослини Гриби Тварини Екологія Забруднення Атмосферне Внутрішніх вод Ґрунтів Радіологічне Чорнобильська катастрофа Хімічне Охорона природи Національні парки Заповідники Біосферні Заказники Пам'ятки природи Категорія Портал Проєкт

Географія та географічні карти GeoNames Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Енциклопедія сучасної України · BabelNet Нормативний контроль Freebase: /m/011lb0j0