Бески́ди (пол. Beskidy, словац. Beskydy, чеськ. Beskydy, ) — система гірських хребтів у північній смузі Карпат, у межах Чехії, Словаччини, Польщі та України. Зовнішнє пасмо Карпат.

Збудовані крейдовими та третинними вапняками, сланцями та пісковиками. Мають складчасту структуру, ускладнену лускоподібними насувами — скибами. Складаються з кулісоподібних хребтів, розділених вузькими поздовжніми і широкими поперечними долинами річок та міжгірними котловинами. Хребти мають пологі схили й округлі вершини, рідше являють собою моноклінальні пасма. Схили гір вкриті буковими та ялицево-смерековими лісами, на безлісих вершинах — полонинах — альпійські луки.

Орографічно Бескиди поділяються на Західні, розташовані між верхів'ями Морави та долиною Попраду — середньовисотні гори (вища точка Баб'я Гура, 1 725 м) та Східні, розташовані на Львівщині і (частково) Закарпатті смугою завдовжки понад 100 км, завширшки до 18—30 км; висоти 800—1 000 м (максимальна висота 1 362 м — г. Магура).

Корисні копалини: поклади нафти, озокериту, калійної солі, будівельних матеріалів тощо. Численні джерела мінеральних вод.

Національні парки: «Ужанський», «Сколівські Бескиди» (Україна); «Бабйогурський», «Горчанський» (Польща).

У с. Верхній Студений на Закарпатті працює однойменний гірськолижний курорт «Бескид»^[1]

Бескиди простягається між долинами річок Морави та Мизунки. Довжина понад 300 км, висота до 1 725 метрів — (гора Баб'я Ґура).

Бескиди поділяються на:

• Західні Бескиди (у межах Чехії, Словаччини та Польщі)
• Центральні Бескиди (у межах Словаччини та Польщі)
• Східні Бескиди (у межах Словаччини, Польщі та України)

• Бещади
• Верхньодністровські Бескиди
• Сколівські Бескиди
• Полонинські Бескиди

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:The Beskids

• Бескиди / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— Т. 1.— С. 121
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• 
  Західна частина Західніх Бескидів, позначено червоним (E)
• 
  Північна частина Західніх Бескидів, позначено червоним (F)
• 
  Східна частина Західніх Бескидів, позначено червоним (H)
• 
  Центральна частина Західніх Бескидів, позначено червоним (G)
• 
  Бескиди, Львівська область
• 
  Бескиди, Закарпатська область

Географія та географічні карти GeoNames Література та бібліографія Бібліографія історії чеських земель · Бібліографія історії чеських земель Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль Freebase: /m/03ssfk · GND: 4006027-5 · J9U: 987007284769805171 · NKC: ge128756 · VIAF: 247612948

п о р Гори Словаччини Бахурень Бельянські Татри Білі Карпати Західні Бещади (Буковські гори) Бурда Бусов Велика Фатра Вепорські гори Вигорлат Високі Татри Воловські гори Втачник Ж'яр Західні Татри Земплінске Врхи Кисуцькі Бескиди Кремницькі гори Крупинське плоскогір'я Лаборецька височина Левоцькі гори Любовнянська височина Мала Фатра Малі Карпати Моравсько-Сілезькі Бескиди Муранська Планина Низькі Бескиди Низькі Татри Ондавська височина Оравська Магура Оравські Бескиди Оструожки Повазький Іновець Погронський Іновець Поляна П'єніни Ревуцька височина Скорушинські гори Солоні гори Словацький Карст Словацький Рай Списька Маґура Старогорські гори Столицькі гори Стражовські гори Сульовські гори Трибеч Хоцькі гори Чергівські гори Чорна Гора Шариська височина Штявницькі гори Яворники Явор'є Гори Словаччини‎ (2 К, 78 С)