Віктор Дмитрович Гладуш
Міністр промисловості України
29 лютого 1992 — 28 вересня 1992
Народження:	10 січня 1937(1937-01-10) Мишурин Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть:	8 жовтня 2010(2010-10-08) (73 роки) Київ, Україна
Поховання:	Байкове кладовище
Національність:	українець
Країна:	СРСР і Україна
Освіта:	Дніпропетровський металургійний інститут
Нагороди:	СРСР: Україна:

Віктор Дмитрович Гладуш (10 січня 1937, Мишурин Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 8 жовтня 2010, Київ, Україна) — український державний і політичний діяч, дипломат, академік Академії інженерних наук України. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1985—1990 роки). Народний депутат України 2-го скликання (1994—1998 роки).

Народився 10 січня 1937 року в селі Мишуриному Розі Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

У 1959 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю інженер-механік.

З 1959 по 1960 рік — вальцювальник, старший вальцювальник сортопрокатного цеху Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1960 по 1968 рік — змінний, старший майстер дротового стану Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

Член КПРС з 1963 року;

З 1968 по 1976 рік — начальник стана, начальник цеху блюмінга-2 Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1976 по 1978 рік — головний прокатник Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1978 по 1980 рік — начальник виробничого відділу Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1980 по 1981 рік — головний інженер комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна;

З 1981 по 1986 рік — директор комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна;

З 1986 по 1987 рік — заступник Міністра чорної металургії України;

З 20 серпня 1987 по жовтень 1990 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР з питань галузей важкої промисловості^[1];

З 5 червня 1991 рік — державний міністр з питань промисловості і транспорту УРСР^[2];

З 29 лютого 1992 по 28 вересня 1992 року — Міністр промисловості України^[3][4];

З 7 жовтня 1992 по 19 лютого 1993 року — Надзвичайний та Повноважний Посол Україні в Латвії та Естонії за сумісництвом^[5];

З січня 1993 року — заступник^[6], перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків України;

З 1994 по 1998 рік — Народний депутат України 2-го скликання^[7];

З 1998 по 2005 рік — віце-президент Української асоціації підприємств чорної металургії.

Помер 8 жовтня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Почесний металург СРСР, Заслужений металург України. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» III ступеня (січень 1997)^[8].

• Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль GKG: /g/122lq479

п о р Уряд Вітольда Фокіна Прем'єр-міністр Валентин Симоненко (в. о.) • Вітольд Фокін Віцепрем'єр-міністри Володимир Лановий • Костянтин Масик • Олександр Масельський • Валентин Симоненко • Віктор Ситник Міністри Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак

п о р Українсько-латвійські відносини Населення Латвійці в Україні (Посольство Латвії в Україні) • Українці в Латвії (Посольство України в Латвії) Посли Латвії в Україні Крістап Бахман1 (1918—1920) • Петеріс Сімсонс (1994—1997) • Петеріс Вайварс (1997—2001) • Андріс Вілцанс (2001—2007) • Атіс Сьянітс (2007—2011) • Аргіта Даудзе (2011—2015) • Юріс Пойканс (2015—2021) • Ілгварс Клява (2021—) Посли України в Латвії Євген Голіцинський2 (1919) • Володимир Кедровський2 (1919—1921) • Євген Терлецький3 (1921—1923) • Віктор Гладуш (1992—1993) • Володимир Чорний4 (1993—1997) • Віктор Михайловський (1997—2003) • Валерій Жовтенко (2003—2004) • Мирон Янків (2004—2005) • Рауль Чілачава (2005—2010) • Олександр Кушнір4 (2010—2011) • Анатолій Олійник (2011—2014) • Андрій Козлов4 (2014—2015) • Євген Перебийніс (2015—2017) • Аліса Подоляк4 (2017—2019) • Олександр Міщенко (2019—2022) • Анатолій Куцевол (2022—) (1) консул Латвії в Києві; (2) посол УНР; (3) посол УСРР; (4) тимчасово повірений

п о р Українсько-естонські відносини Населення Естонці в Україні (Кримські естонці • Посольство Естонії в Україні) • Українці в Естонії (Посольство України в Естонії) Посли Естонії в Україні Едуард Рітсон1 (1918—1920) • Андрєй Біров (1992—1995) • Тійт Матсулевич (1996—1999) • Тійт Набер (1999—2001) • Леттенс Пауль (2001—2006) • Яан Хейн (2007—2011) • Лаурі Лепік (2011—2012) • Сулев Канніке (2012—2016) • Герт Антсу (2016—2019) • Каімо Кууск (2019—2023) • Аннелі Кольк (2023—) Посли України в Естонії Володимир Кедровський2 (1919—1921) • Михайло Паращук2 (1921) • Євген Голіцинський2 (1921) • Євген Терлецький3 (1921—1923) • Віктор Гладуш (1992—1993) • Юрій Олененко (1993–1999) • Микола Макаревич (1999—2005) • Павло Кір'яков (2005—2010) • Володимир Решетняк4 (2010) • Віктор Крижанівський (2010—2017) • Василь Яковенко4 (2017—2018) • Мар'яна Беца (2018—2023) • Максим Кононенко (2023—) (1) консул Естонії в Києві; (2) посол УНР; (3) посол УСРР; (4) тимчасово повірений