Посольство України в Латвії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Посол | Анатолій Куцевол | ||
| Відкрите | 1995[1] | ||
| Адреса |  Латвія, Рига, LV-1010, Kalpaka bulvaris 3, | ||
| 56°57′28″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 56.95798400002777839° пн. ш. 24.10696200002777800° сх. д.Координати: 56°57′28″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 56.95798400002777839° пн. ш. 24.10696200002777800° сх. д. | |||
| Офіційний вебсайт | |||
 | |||
Посольство України в Латвійській Республіці — дипломатична місія України в Латвії, знаходиться в Ризі.
Основне завдання Посольства України в Ризі представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Латвійської Республіки.
Посольство сприяє розвиткові міждержавних відносин між Україною і Латвією на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.
26 серпня 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а 4 грудня 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 12 лютого 1992 року.[2]. З 1993 року у Ризі функціонує Посольство України в Латвії. Урочисте відкриття приміщення Посольства відбулося у 1995 році, за присутності Президента України Леоніда Кучми та Президента Латвійської Республіки Ґунтіса Ульманіса. У липні 2005 року Латвія відкрила Почесне консульство у Львові. У квітні 2006 року відкрито Почесне консульство України у місті Вентспілсі.
10.11.2015 до посольства надійшов конверт з підозрілою речовиною, через що з будівлі було евакуйовано українських дипломатів. У зв'язку з інцидентом розпочато кримінальний процес. Вилучену речовину передано на експертизу.[3]
- Голіцинський Євген Миколайович (1919)
- Кедровський Володимир Іванович (1919—1921)
- Терлецький Євген Петрович (1921—1923)
- Гладуш Віктор Дмитрович (1992—1993), посол
- Чорний Володимир Лазарович (1993—1997)[4], т.п.
- Михайловський Віктор Іванович (1997—2003)
- Жовтенко Валерій Тимофійович (2003—2004)
- Янків Мирон Дмитрович (2004—2005)
- Чілачава Рауль Шалвович (2005—2010)
- Кушнір Олександр Адольфович (2010—2011)[5] т.п.
- Олійник Анатолій Тимофійович (2011—2014)
- Козлов Андрій Олександрович (2014—2015)[6] т.п.
- Перебийніс Євген Петрович (2015[7]—2017[8])
- Подоляк Аліса Олександрівна (2017—2019) т.п.
- Міщенко Олександр Павлович (2019—2022), посол
- Куцевол Анатолій Анатолійович (з 2022-), посол
- Никифор Бендеровський (1918—1919)
- Еріх Флейшер (1919)
- В. Конашевський (1919)
| Латвійська республіка
|
Україна
| |
|---|---|---|
| Населення | 2,109,742 (2018)[9] | 41,629,926[10] |
| Площа | 64,589 тис. км² | 603,500 км² |
| Густота населення | 32,0 чол./км² | 73.8/км² |
| Столиця | Рига | Київ |
| Світові міста | Рига | Київ |
| Уряд | Унітарна конституційна парламентська республіка | Унітарна змішана республіка |
| Перший лідер | Президент Яніс Чаксте | Президент Леонід Кравчук |
| Сучасний лідер | Президент Егілс Левітс Прем'єр-міністр Кріш'яніс Каріньш |
Президент Володимир Зеленський Прем'єр-міністр Денис Шмигаль |
| Офіційні мови | Латиська | Українська мова |
| ВВП (ном.) | $28 252 млрд. ($12 671 На душу населення) | $122.875 млрд. ($2915.484 На душу населення)[11] |
| GDP (ПКС) | $34 921 млрд. ($15 662 На душу населення) | $426.791 млрд. ($10126.589 На душу населення)[12] |
Посольство України в Латвіїу соціальних мережах
Посольство України в Латвії на сайті Facebook
Посольство України в Латвії на сайті Twitter
- Українсько-латвійські відносини
- Український дипломатичний корпус
- Список дипломатичних місій України
- Список дипломатичних місій в Латвії
- Посольство Латвії в Україні
- ↑ Відкриття Посольства України в Латвії
- ↑ Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- ↑ В Ризі евакуювали посольство України через підозрілий конверт. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Киев пообещал не наступать Москве на пятки. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 29 грудня 2014.
- ↑ Даугавпилс посетил временный уполномоченный поверенный в делах посольства Украины. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 29 грудня 2014.
- ↑ Дипломатический Экономический Клуб. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 10 травня 2015 року № 261/2015 «Про призначення Є.Перебийноса Надзвичайним і Повноважним Послом України в Латвійській Республіці»
- ↑ Указ Президента України від 23 січня 2017 року № 15/2017 «Про звільнення Є.Перебийноса з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Латвійській Республіці»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Report for Selected Countries and Subjects: IMF Ukraine Nominal. imf.org. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2020.
- ↑ Report for Selected Countries and Subjects: IMF Ukraine PPP. imf.org. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2020.
| ||||||||
| |||||||||||||||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
