Будва
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Будва Budva | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
  | |||||
| Основні дані | |||||
| 42°17′05″ пн. ш. 18°50′43″ сх. д. / 42.28472° пн. ш. 18.84528° сх. д. | |||||
| Країна |
 Чорногорія | ||||
| Регіон | община Будва | ||||
| Столиця для | Будва (Адміністративний поділ Чорногорії) | ||||
| Площа | 122 км² | ||||
| Населення | 10 918 | ||||
| Висота НРМ | 3 ± 1 м | ||||
| Міста-побратими | Санремо, Новий Сад (1996)[1], Велика Планаd, Вест-Палм-Біч, Луго, Целє, Охрид (1984)[2], Банська Бистриця (2001)[3], Бієліна (2018)[4], Ялова (18 липня 2012) | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||||
| Номери автомобілів | BD | ||||
| GeoNames | 3203106 | ||||
| OSM | ↑2319528 ·R (Будва) | ||||
| Поштові індекси | 85310 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Марко Бато Царевич | ||||
| Вебсайт | www.budva.com | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Будва у Вікісховищі | |||||
Будва (чорн. Budva) — місто в Чорногорії, адміністративний центр общини Будва. Розташоване в центральній частині адріатичного узбережжя країни. Будва, заснована близько 2500 років тому, є одним з найдавніших поселень на берегах Адріатичного моря. Разом з околицями утворює Будванську рив'єру — найбільший туристичний центр Чорногорії, знаменитий своїми піщаними пляжами, нічним життям і прекрасними зразками середземноморської архітектури.
Округ Будва займає площу 122 км². Узбережна смуга швидко змінюється гірським ландшафтом. Гори, що складаються з осадових порід, покриті рідким колючим чагарником.
Нове місто розташоване уздовж берегів невеликої бухти. На півночі бухта закінчується мисом, на якому розташована стара фортеця. Недалеко від Будви, у межах прямої видимості, знаходиться острів Святого Николи, один з небагатьох островів на узбережжі Чорногорії. Через місто проходить так званий Адріатичний тракт (Ядранський шлях) — шосе, що зв'язує між собою численні населені пункти в Греції, Албанії, Чорногорії, Боснії, Хорватії.
Точний час виникнення Будви невідомий. Легенда називає засновником міста Кадма — фінікійського царевича та володаря грецького міста Фіви, який нібито відмовився від влади на Фівами на користь свого онука і разом з дружиною Гармонією вирушив до володінь іллірійців. Про фінікійське походження Будви свідчить і її розташування — фінікійці часто засновували свої колонії на невеличких острівцях біля узбережжя. Зрештою, сама назва міста може походити від фінікійського 
— «дім»[5]. Спроба вивести її з грецької βους — «бик», «віл» є швидше за все пізнішою етимологічною легендою. Стефан Візантійський не вважав ім'я міста грецьким і взагалі пов'язував його з назвою єгипетського міста Буто. Перша згадка про Будву як про населений пункт Бутоу датується V століттям до Р. Х. У XX столітті при будівництві одного з готелів були виявлені залишки давньогрецького і давньоримського некрополів, найстародавніші фрагменти яких, мабуть, відносяться до середини I тисячоліття до Р. Х..
Будва перебувала у складі Римської держави, а згодом Візантійської імперії. З початком переселення на Балкани слов'ян певний час мала назву Старий град. В 841 році була спалена сарацинами, але швидко відбудована[6].
За середньовіччя Будва перетворилася на самоврядну міську громаду, мала власний статут та керівника — ректора, якого обирали зі свого кола представники найзаможніших купецьких родин. Водночас верховну владу над містом зберігали за собою володарі сусідньої Дуклі та Зети. В 1385 році намісник Будви Микола Захарія оголосив себе незалежним володарем, але за три роки її повернув собі князь Джурадж II Балшич. З 1420 року місто перебувало під владою Венеції[7], з 1797 — Австрії (з невеликою «перервою» на французьке панування).
В 1914 році Будву зайняли чорногорські війська, але австрійці вже невдовзі повернули собі контроль над містом. Після першої світової війни Будва опинилася в складі Югославії, під час другої була окупована італійцями. З остаточним розпадом Югославії залишилася за Чорногорією.
Сьогодні Будва — сучасне місто, що складається зі Старої та Нової частин. Стара оточена високими фортечними стінами, спорудженими у XV столітті ще до турецького вторгнення. Стіни укріплені декількома баштами і фортецею Кастел. У Старе місто веде декілька воріт, які в давнину добре охоронялися і закривалися на ніч. Сьогодні ці ворота відкриті навстіж. За фортечними стінами — вузенькі криві вулиці та середньовічні площі, будівлі, побудовані з тесаного каменю.
Над містом підноситься церква св. Івана з величною дзвіницею — будова VII століття. У Старому і Новому місті на кожному кроці зустрічаються кав'ярні, ресторани та крамниці.
Будва є центром однойменної общини/громади, що включає окрім безпосередньо самої Будви, такі населені пункти як Бечичі, Радженовічі, Светі Стефан, Петровац на Мору та інш. Населення округу становить 15 909 (за даними перепису 2003 року), з них населення самої Будви — 10 918. Населення міста динамічно росте: так, якщо в 1981 році чисельність мешканців міста становила 4684, то у 1991 році вона збільшилася до 7178, а ще за десятиліття збільшилося практично в півтора раза.
Етнічний склад Будви також зазнає значні зміни: стрімко збільшується число сербів в частці міського населення. Конфесійний склад Будви практично однорідний: переважна більшість вірян складають православні християни.
У місті і його околицях розташована безліч православних храмів, а також монастирі Підострог, Режевічи, Станевічи, Градісті. Католицька громада Будви також налічує тривалий період історії, у місті є католицькі храми, зокрема й знаменита церква Святого Івана.
Основу економіки міста складає туризм. Крім готелів і пансіонатів багато апартаментів, що здаються туристам.
Культурне життя міста багате подіями, тут відбуваються численні театральні та музичні фестивалі, а з початку липня і до 20 серпня в Будву зі всієї країни з'їжджаються поети. Діють археологічний і етнографічний музеї. Місцеві дрібногалечні пляжі (Слов'янський пляж, Могрен) і піщаний Яз (4 км від Будви) користуються популярністю серед туристів. У місті також проводяться міжнародні спортивні турніри.
Будву часто називають столицею чорногорського туризму: лише за літо 2005 року місто відвідали 250 000 туристів. Головним чином це жителі Сербії і Росії, а також Німеччини, Фінляндії тощо. Туристів привертають численні пляжі курорту, загальна протяжність яких становить 11 310 метрів, а також безліч історичних визначних пам'яток.
Будва оточена пляжами, більшість з яких або крупнопіщані, або дрібногалькові:
- Могрен є одним з найвідоміших пляжів Будви. Мальовничо розташований біля підніжжя достатньо крутих скель, він знаходиться всього лише за 500 метрів від історичного центру Будви — Старого міста.
- Пізана
- Слов'янський пляж (Словенска плажа) є найпротяжнішим пляжем Будви. Розташований на схід від Старого міста.
- Гуванце
Пляжі продовжуються і в околицях Будви.
- Пляж Яз — не тільки один з найкрасивіших пляжів на чорногорському узбережжі, належить до групи будванських пляжів. Всього в Чорногорії налічується 16 офіційних піщаних пляжів Чорногорії. Яз — один з них. За якістю піску належить до пляжів першої категорії, довжина його − 1200 м, а загальна площа — 22500 м², від туристичної столиці Чорногорії Будви його відділяють всього 2,5 км. Пляж складається з двох частин: великий (довжиною 700 м) і маленької (довжиною 400 м), яку вподобали нудисти. За пляжем розкинулось Мрчево поле, з двох сторін його обрамляють гори Грбаль і Стража, ховаючи його від повсякденної суєти. Через пляж протікає річка Дреновстіца, що впадає в море, так що на пляжі є джерело питної води. Пляж Яз гальковий, як і дно на мілководді, але якщо зайти у воду глибше, галька поступово переходить в дрібний пісок, що надає воді бірюзовий колір. Яз ідеально підходить для любителів відпочинку на природі — тут ви можете поставити намет, а неподалік знаходиться автокемпінг на 2000 місць, паркування під охороною. 9 липня 2007 року він служив сценою для знаменитої групи Rolling Stones, а 25 вересня 2008 року для Мадонни.
- Пляж Трстено За 2,5 км від пляжу Яза є маленький пляж Трстено, він для мандрівників, які приїхали на відпочинок з маленькими дітьми. Це пляж з дрібним піском, по якому можна ходити, як по килиму, перші 50 метрів від берега дрібно, і тільки потім починається глибина. Це ідеальне місце для малюків, тут вони можуть відігравати у воді та вчитися плавати.
- Пляж Плоче Далі. За 2 км від пляжу Трстено, знаходиться ще одне привабливе місце для купання — кам'яний пляж Плоче. Пляж займає мис що виступає в море. Місце пляжу унікальне, відкрите море, виступаючий мис, скельний ґрунт, частково насипні спуски в море. Висока чистота води, прозорість якої перевищує 35 метрів. Кафе, ресторани, недоторкана природа. Якість морської води не можна порівняти з іншими пляжами. Обладнаний паркуванням, рестораном, з лежаками та парасольками від сонця. Є басейни для дітей і дорослих, великі паркінги.
Більшість пам'яток історії сконцентрована в Старому місті Будви. Розташоване на півострові, який помітно різко виступає в море. Є куточком типово венеційської й середземноморської архітектури. Попри руйнівні наслідки землетрусу 1979 року, до 1987 року Старе місто було повністю відновлене. Старе місто оточує могутній фортечний мур і пронизують вузькі звивисті вулиці, які ведуть до міської цитаделі, де нині розташований музей.
-
Старе місто -
Фортечний мур -
Цитадель -
Вулиця Старого міста -
Біля цитаделі знаходяться чотири старовинні церкви (а також залишки фундаментів ранньохристиянської церкви):
- церква Святого Івана (зведена в VII столітті, з подальшими перебудовами) з дзвіницею — архітектурною домінантою міста.
- церква Святої Марії «ін Пунта» (зведена в 840 році) — єдина будова, що збереглася, від того монастиря, що існував тут колись.
- церква Святого Сави (XII століття).
- церква Святої Трійці (побудована в 1804 році) — православний храм, зведений в типово візантійському стилі.
-
Церква Святого Івана з дзвіницею -
Церква Святої Марії «ін Пунта» -
Церква Святого Сави -
Церква Святої Трійці
У самій цитаделі знаходиться церква Святої Марії «ді Кастелло».
Пам'ятки історії розташовані і в околицях Будви. Це перш за все ансамбль Свєті-Стефан, що зберігся, а також православні монастирі та фортеці.
Клімат у Будві — типовий середземноморський, з теплим літом і м'якою зимою. Будва — одне з найтепліших міст Середземномор'я: середня температура січня становить 8 °C, липня — 23,9 °C, середня літня температура — 23,1 °C, зимова — 9,3 °C. Температура морської води влітку піднімається до 24,7 °C, а восени — 18 °C — 19 °C.
Італія — Ріміні
Північна Македонія — Охрид
Росія — Східний адміністративний округ Москви
Сербія — Велика-Плана- Сербія — Новий Сад
Словаччина — Банська Бистриця
США — Вест-Палм-Біч
Хорватія — Пакрац
Чехія — Прага 4
- ↑ https://novisad.rs/eng/links
- ↑ https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792804-9dd50839-cc473bde-e13530e7-072b
- ↑ https://www.banskabystrica.sk/zivot-v-meste/o-meste/partnerske-mesta/
- ↑ https://www.gradbijeljina.org/en/1914.budva-montenegro.html
- ↑ Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.10
- ↑ Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.31
- ↑ Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.44-53
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Budva |
|
| |||||||||||
| |||||||
| ||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
