Ваал
Божество в	фінікійська міфологіяd, Угаритська міфологіяd, Ханаанська релігія, баалізмd і єгипетська міфологія
Покровитель для	буря
Батько	Ель або Дагон
Медіафайли у Вікісховищі

Ваа́л або Баа́л (фінік. , івр. בעל‎) — семітський бог родючості. Значення імені — Господь, пан. Термін габ Баал стосується Ваала, чоловіка Астарти, тоді як виразом габ Беалім називали різних локальних божеств, що, як вважалось, були власниками певних місцевостей та мали вплив на них.

У сучасній українській мові вживається вислів служіння Ваалу, що означає гонитву за матеріальними благами^[1].

Найдавніші відомі приклади поклоніння в 3 тис. до н. е. в Угариті.

Ханаанці, які головним чином займалися рільництвом та скотарством, вважали, що виконування ритуалів, пов'язаних з поклонінням Ваалу, заохотить його діяти відповідно, благословляючи врожай і відвертаючи від них посуху чи нашестя сарани, чи іншу негоду. Вважалось, що Ваал з настанням дощового сезону відроджувався, а отже, знову починав панувати і спаровуватися з Ашторет. Такі річні відроджування святкувалися розбещеними ритуалами родючості, що відзначалися статевими оргіями нестримної розпусти.^[2]

На честь Ваала будувалися храми. Всередині таких святинь були зображення чи символи Ваала, тоді як поблизу вівтарів назовні стояли кам'яні колони (ймовірно фалічні символи Ваала), священні стовпи та кадильні стояки.^[3] При таких священних пагорках служили храмові проститутки чоловічої та жіночої статі. На додачу до церемоніальної проституції в таких святинях навіть давали в жертвоприношення дітей.^[4]

Шанувався Баал і у фінікійській державі Карфаген (ім'я Ганнібал означає «улюбленець Баала»); через фінікійців і карфагенян поступово у XX—X столітті до н. е. культ Баала поширився далеко на Захід (в Єгипет, Іспанію та ін.). Імператор Геліогабал переніс його культ до Риму.

У 32 в місті Пальміра збудовано Храм Ваалу, який частково зберігся до 2015. 30 серпня 2015 бойовики радикального терористичного угрупування Ісламська держава провели вибух на території храму, зруйнувавши його центральну будову практично повністю.

• 
  Храм Ваала в Пальмірі
• 
  Храм Ваала в Пальмірі
• 
  Храм Ваала в Пальмірі
• 
  Укріплені ворота храму Ваала в Пальмірі

Храм Ваала

У творі «Гоетія» є персонаж-демон з ім'ям Баал (згідно Рудд на івр. באל), він же Баєль або баїли — перший з сімдесяти двох демонів, король, правлячий на сході і керуючий більш ніж 66 легіонами пекельних духів. Він з'являється в різних видах: іноді як кіт, іноді як жаба, іноді як людина, а іноді у всіх цих образах відразу, і має хрипкий голос.

• Баал — один з вищих демонів у всесвіті ігор Diablo і головний антагоніст в грі Diablo II: Lord of Destruction.
• Баал — мертвий бог вбивств у всесвіті Forgotten Realms, а також батько протагоніста в іграх Baldur's Gate і Baldur's Gate II. Баал був убитий в Смутні Часи, однак передбачаючи свою загибель, він заздалегідь створив від смертних жінок безліч нащадків, що не відрізнялися від людей чи інших рас.
• Баал — демон-антагоніст другого сезону серіалу «Еш проти зловісних мерців».
• Баал — демон-охоронець сігіла в грі «Divinity 2: Developer's Cut».
• Баал — демон-антагоніст в бразильському серіалі «СуперМакс».
• Баал — ім'я Електро Архонта, божества, що керує державою Інадзума в грі «Genshin Impact»
• Баал — рідна планета ордену Кривавих Янголів у всесвіті Warhammer 40,000.

• Єгипетський Бог Баал [Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.]

• Луцюк М. В. Баал // Велика українська енциклопедія. URL: [1]
• Ваал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ваал

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ваал

п о р Фінікія
Міста	Арвад Бібл Беріт Сідон Тір Карфаген Абіла Акко Амріт Ауза Ахзів Ботріс Будва Гадес Габес Гадрумет Гіппон Акра Гіппон Регій Гуммі Ебес Ікосій Іол Кальпе Караліс Керкуан Кітій Лептіс-Магна Лептіс-Мінор Лікс Лілібей Малака Малет Мотія Новий Карфаген Оя Панорм Русадір Сабрата Сарепта Сіміра Солунт Сульх Тапс Тінгіс Утіка Фойніке
Особистості	Фінікійські правителі Магоніди Правителі Карфагена Карфагеняни Ахірам Азімілк Гамількар Барка Ганнібал Барка Ганнон Гімількон Зенон Магон Магон Великий Магон II Магон III Малх Марін Мох Пігмаліон Санхуніатон Табніт Теннес Хірам І Великий Дідона Гасдрубал Барка Магон Барка Гімількон Молодший Ганнібал Магонід Ганнон I
Мова та письмо	Фінікійська мова Пунічна мова Фінікійське письмо Біблоське письмо Угаритське письмо
Релігія	Адоніс Астарта Ваал Дагон Ель Ешмун Мелькарт Молох Мот Решеф Таніт Усоос Ягве Ям
Різне	Ашарат Адіра Суфет Міят Рабімаханат Тірський пурпур
Військова справа	Війна Карфагена з Александром Македонським Перша Пунічна війна Друга Пунічна війна Третя Пунічна війна Карфагенська імперія в Іспанії Битва при Тицині Битва при Замі Битва при Требії Битва при Тразименському озері Битва при Каннах

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine
Література та бібліографія	Index Theologicus
Тематичні сайти	Quora
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Православная энциклопедия · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · TDV İslam Ansiklopedisi · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index · National Historical Museums of Sweden · WordNet · Gründliches mythologisches Lexicon
Нормативний контроль	BNE: XX5113315 · Freebase: /m/0fykc · GND: 118651366 · J9U: 987009291767805171 · LCCN: no2020002712 · MAK: 9810548477105606 · NKC: jo2016908788 · SUDOC: 027403637 · VIAF: 193713428