Тибетське письмо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тибетське письмо | |
|---|---|
 | |
| Вид | |
| Мови | Тибетська мова, Дзонг-ке |
Період | з 650 |
Походження | Фінікійський алфавіт
|
| Напрям | Зліва направо |
| U+0F00–U+0FFF | |
Тибетська абетка — абетка для запису слів тибетської мови. Складається з 30 літер-складів. Створена на основі індійського прототипу в VII столітті.
Подібно до багатьох інших індійських писемностей тибетське письмо походить від письма брахмі, перші пам'ятки якого датуються III століттям до н. е. Згодом з письма брахмі розвинулися численні регіональні варіанти, які подеколи мають дуже суттєві відмінності.
Створення тибетського письма традиційно приписують Тхонмі Самбхота, який був міністром у першого правителя всього Тибету Сронцангамбо. 632 року Тхонмі Самбхота за наказом Сронцангамбо вирушив до Північної Індії (можливо, до Кашміру)[1], аби вивчити тамтешне письмо й допасувати його до тибетської мови. Тибетське письмо, що виникло таким чином, мало за основу письмо гуптів.[1]
Незважаючи на те, що ця версія походження тибетського письма є дуже поширеною, сьогодні багато науковців мають сумніви, що саме Тхонмі Самбхота є винахідником цього письма. В тибетських анналах, знайдених у Дуньхуані, є запис про те, що буддистські тексти було перекладено тибетською 655 року, що видається надто ранньою датою, якщо брати за основу версію з подорожжю Тхонмі Самбхота.[2] Окрім того, в індійському місті Гопалпур було знайдено напис, написаний майже повністю ідентичним з тибетським письмом. Цей напис датується 500 роком, тобто задовго до ймовірного винайдення тибетського письма Тхонмі Самбхота.[3]
На основі тибетського письма в XVII столітті з'явилося письмо лепча.[4] Форма літер монгольського квадратового письма також походить від тибетського. 1992 року тибетське письмо було переведено в тибетський варіант шрифту Брайля.[5]
| ཀ | ཁ | ག | ང |
| қа (ka) | қха (kha) | ґа (ga) | нґа (nga) |
| ཅ | ཆ | ཇ | ཉ |
| ча (ca) | чха (cha) | джа (ja) | нья (nya) |
| ཏ | ཐ | ད | ན |
| та (ta) | тха (tha) | да (da) | на (na) |
| པ | ཕ | བ | མ |
| па (pa) | пха (pha) | ба (ba) | ма (ma) |
| ཙ | ཚ | ཛ | ཝ |
| ца (tsa) | цха (tsha) | дза (dza) | ва (wa) |
| ཞ | ཟ | འ | ཡ |
| жа (zha) | за (za) | а ('a) | я (ya) |
| ར | ལ | ཤ | ས |
| ра (ra) | ла (la) | ша (sha) | са (sa) |
| ཧ | ཨ | ||
| ха (ha) | а (a) |
У дужках наведено транслітерацію Вайлі
Окрім того існує декілька «перевернутих» літер для передачі церебральних звуків санскритського алфавіту деванагарі, відсутніх в тибетській мові:
| ཊ | ཋ | ཌ | ཎ | ཥ |
| ṭa (Ta) | ṭha (Tha) | ḍa (Da) | ṇa (Na) | ṣa (Sa) |
Для передачі «ф» у китайських запозиченнях використовується лігатура ཧྥ[6]
Існує класичне правило транслітерувати санскритські च छ ज झ (ca cha ja jha) як ཙ ཚ ཛ ཛྷ (tsa tsha dza dzha) відповідно, що відображало східноіндійську[7] або неварську[8] вимову. Зараз використовуються також літери ཅ ཆ ཇ ཇྷ (ca cha ja jha).
Голосні пишуться над або під складом:
| ཀི | ཀུ | ཀེ | ཀོ |
| ки (ki) | ку (ku) | ке (ke) | ко (ko) |
Тибетський скоропис називається «уме» (досл.: без голови).
Нижче наведено переклад тибетською мовою першої статті «Загальної декларації прав людини».[9]
| Тибетське письмо | འགྲོ་བ་མིའི་རིགས་རྒྱུད་ཡོངས་ལ་ སྐྱེས་ཙམ་ཉིད་ནས་ཆེ་མཐོངས་དང༌། ཐོབ་ཐང་གི་རང་དབང་འདྲ་མཉམ་དུ་ཡོད་ལ། ཁོང་ཚོར་རང་བྱུང་གི་བློ་རྩལ་དང་བསམ་ཚུལ་ བཟང་པོ་འདོན་པའི་འོས་བབས་ཀྱང་ཡོད། དེ་བཞིན་ཕན་ཚུན་གཅིག་གིས་གཅིག་ལ་ བུ་སྤུན་གྱི་འདུ་ཤེས་འཛིན་པའི་ བྱ་སྤྱོད་ཀྱང་ལག་ལེན་བསྟར་དགོས་པ་ཡིན༎ |
|---|---|
| Транслітерація Вайлі | 'gro ba mi'i rigs rgyud yongs la skyes tsam nyid nas che mthongs dang/ thob thang gi rang dbang 'dra mnyam du yod la/ khong tshor rang byung gi blo rtsal dang bsam tshul bzang po 'don pa'i 'os babs kyang yod/ de bzhin phan tshun gcig gis gcig la bu spun gyi 'du shes 'dzin pa'i bya spyod kyang lag len bstar dgos pa yin// |
| Офіційна китайська транслітерація | Zhopamii riggyü yongla gyê zamnyinai qê tong tang/ Tobtang ki rangwang zhanyam tu yoi la/ Kong cor rangqungki lozai tang samcü sangbo doin bai oipab gyang yoi/ Têxin paincün jigkijigla pubünkyiduxê zinbai qajoi gyang laglêndar goibayin// |
| Український переклад | Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.[10]. |
- ↑ а б David L. Snellgrove: The Cultural Effects of Territorial Expansion. In: Alex McKay (Hrsg.): The History of Tibet. Routledge, London 2003, ISBN 0415308429, S. 442.
- ↑ Scharlipp & Back, S. 12
- ↑ Stephan V. Beyer: The Classical Tibetan Language. State University of New York Press, Albany 1992, ISBN 0791411001, S. 41.
- ↑ Proposal for encoding the Lepcha script in the BMP of the UCS [Архівовано 2021-01-26 у Wayback Machine.] (PDF-Datei; 1,16 MB)
- ↑ Braille Without Borders – Projektbeschreibung.
- ↑ Краткий тибетско-русский словарь. Сост. Б. В. Семичов, Ю. М. Парфионович, Б. Д. Дандарон. М., 1963. С. 6; Парфионович Ю. М. Тибетский письменный язык. М., 2006. С. 49
- ↑ Гой-лоцава Шоннупэл. Синяя летопись. История буддизма в Тибете, VI–XV вв. Спб., 2001. С. 45
- ↑ «Рерих Ю. Н.» Тибетский язык. М., 2001. С. 117
- ↑ Universal Declaration of Human Rights — Tibetan, Central
- ↑ «Загальна декларація прав людини» Стаття 1.
- «Титло» — перекладач чисел, записаних тибетськими літерами.(рос.)
|
Це незавершена стаття про писемність або літеру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Абетки* (повністю фонетичні) | Лінійні: абетка Фрейзера[en] • авестійська • басса[en] • письмо Бейти Кук'ю[en] • борама[en] • булгарська • видима мова[en] • вірменська • глаголиця • готська • греко-іберська[en] • грецька • грузинська • скоропис Ґабельсберґера[en] • скоропис Ґреґґа[en] • дезеретська • скоропис Дуплоє[en] • евбейська[en] • еклектичний скоропис[en] • ельбасанська[en] • етруська • кавказько-албанська • каддарська[en] • кирилиця • комі • коптська • латинська • лікійська • мандейська[en] • маньчжурська[en] • малоазійська • міжнародна фонетична • монгольське • неотифінаг • нко • огамічна • ол-чикі • османія • руни • тай-лу (нова)[en] • давньотюркська • угорська • хангиль • Шоу
Нелінійні: шрифт Брайля (гебрейський • корейський[en]) • морські прапори • азбука Морзе • нью-йоркський шрифт для незрячих[en] • оптичний телеграф • семафорна азбука • шрифт Муна |
|---|---|
| Абуґіди* | Індійські: ахомська[en] • байбаїн • балійська • батакська[en] • бенгальська • бірманська • брахмі • бухідська[en] • варанґ-кшиті[en] • гануно[en] • грантха • ґуджараті[en] • ґупта[en] • ґурмукхі • деванаґарі • дхівес-акуру[en] • каві[en] • кадамба[en] • кайтхі[en] • калінґа[en] • каннада • кхмерська • лаоське • лепча[en] • лімбу[en] • лонтара • малаялам • маніпурі • моді[en] • мон • монгольська квадратна[en] • паллава • наґарі[en] • орія[en] • ранджана[en] • реджанґ[en] • ренконґ[en] • саураштра[en] • сіддхам • силоті-наґрі • сингальська • сойомбо • сунданська • східнонаґарська[en] • таґбанва[en] • тай-ле[en] • тайська • такрі[en] • тамільська • телуґу[en] • тибетська • тірхута • тохарська • чакма[en] • чамська[en] • шарада • яванська
Інші: абетка Полларда[en] • ефіопська • канадська складова • харошті • мероїтська • скоропис Бойда[en] • скоропис Томаса[en] • сора-сомпенґ[en] • тана[en] • японський шрифт Брайля |
| Ідеограми/Піктограми | |
| Консонантні* | арабська • арамейська • давньоханаанська • єврейська • маніхейська[en] • набатейська • пальмірська[en] • пахлаві • південноарабська • самаритянська[en] • сирійська • скоропис Пітмена[en] • соґдійська[en] • тифінаг • угаритська • фінікійська |
| Логографічні | Китайська писемність: традиційні китайські • спрощені китайські • ханча • хиньті[en] • кандзі
Похідні від китайської: киданське[en] • танґутське[en] • тином[en] • чжуанське[en] • чжурчженське[en] Інші лого-силабічні: хетське • клинопис • мая • ї Лого-консонантні: демотичне • єгипетське • ієратичне Цифри: арабські • абджадія[en] • грецькі • римські • старослов'янські • маянські |
| Напівскладові[en]* | |
| Складові* | |
| Загальні | |
* Примітка: Абетки, Абуґіди, Складові, Напівскладові і Консонантні писемності є підгрупами фонетичної писемності. | |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
