For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Ґодзюон.

Ґодзюон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Впорядкування Ґодзюон
(хіраґана)
а і у е о
К
С
Т
Н
Х
М
Й
Р
/w/
Додаткова кана
     не використовуються/застарілі

Ґодзюон (яп. 五十音, ごじゅうおん, «п'ятдесят звуків») — система упорядкування літер японських силабічних абеток хіраґана і катакана, усталена в сучасній японській мові. Має вигляд таблиці. Горизонтальними координатами виступають рядки 5 голосних, а вертикальними — приголосних.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Ґодзюон був винайдений у 1093 році буддистським ченцем Мьокаку. Винахід слугував засобом для записування звука певного ієрогліфа через позначення цього звука двома іншими ієрогліфічними знаками. Згодом він став використовуватися для знаків абетки кана. Вдала систематизація голосних та приголосних в ґодзюоні довела свою ефективність і зараз використовується для вивчення японської мови.

У XVIIXIX століттях ґодзюон називали також «ґодзюон-дзу» (五十音図, «схема 50 звуків»), «ґоїн» (五音, «5 звуків»), ондзу (音図, «схема звуків»).

Ґодзюон записується у вигляді таблиці. Вона представляє 50 чистих звуків: 5 голосних (あ、い、う、え、お) та 10 голосних за стовпчиками (あ行、か行、さ行、た行、な行、は行、ま行、や行、ら行、わ行). Усі вони використовувалися у старояпонській мові; у сучасній мові вживаються лише 47, без звуків рядків /i/ (い) та /e/ (え) стовпчика /ja/ (や) та звуків рядків /i/ (い), /u/ (う), /e/ (え) та /о/ (を) стовпчика /wa/. Окреме місце в таблиці ґодзюону займає 51 знак /N/ (ん). Дзвінкі звуки, напівдзвінкі звуки, подовження, подвоєння та йоони до ґодзюону не входять.

Таблиця

[ред. | ред. код]


Ґодзюон
  わ行
ва
ら行
ра
や行
я
ま行
ма
は行
ха
な行
на
た行
та
さ行
са
か行
ка
あ行
а
Стовпчики

Рядки

N • н (м)

[wa]
wa • ва

[ɾa]
ra • ра

[ja]
ja • я

[ma]
ma • ма

[ha]
ha • ха

[na]
na • на

[ta]
ta • та

[sa]
sa • са

[ka]
ka • ка

[a]
a • а
あ段
а

[ɰi]
i • і

[ɾі]
ri • рі
()
[i]
i • і

[mi]
mi • мі

[çi]
hi • хі

[ɲi]
ni • ні

[ʨi]
chi • ті

[ɕi]
shi • сі

[ki]
ki • кі

[і]
i • і
い段
і
()
[u]
u • у

[ɾu]
ru • ру

[ju]
ju • ю

[mu]
mu • му

[ɸu]
hu • фу

[nu]
nu • ну

[t͡su]
tsu • цу

[su]
su • су

[ku]
ku • ку

[u]
u • у
う段
у

[ɰe]
e • е

[ɾe]
re • ре
()
[e]
e • е

[me]
me • ме

[he]
he • хе

[ne]
ne • не

[te]
te • те

[se]
se • се

[ke]
ke • ке

[e]
e • е
え段
е

[ɰo]
o • о

[ɾo]
ro • ро

[jo]
jo • йо

[mo]
mo • мо

[ho]
ho • хо

[no]
no • но

[to]
to • то

[so]
so • со

[ko]
ko • ко

[o]
o • о
お段
о

Порядок ґодзюону

[ред. | ред. код]

Порядок знаків кани, що починається з /а/ (あ), /і/ (い), /u/ (う), /е/ (え), /о/ (お) і закінчується /e/ (ゑ) та /o/ (を)[1], тобто слідує за таблицею ґодзюону справа наліво і зверху вниз, називається «порядком ґодзюону» (五十音順) або «порядком а-і-у-е-о» (あいうえお順):

  • あ • い • う • え • お • か • き • け • こ • さ • し • す • せ • そ • た • ち • つ • て • と • な • に • ぬ • ね • の • は • ひ • ふ • へ • ほ • ま • み • む • め • も • や • ゆ • よ • わ • ゐ • ゑ • を • ん

Він використовується як абетковий порядок при укладанні словників, пошукових індексів, списків імен, товарів тощо. Вперше порядок ґодзюону було вжито в «Енциклопедії японської лексики» Таґуті Укіті 1884 року.

Згідно з правилами порядку ґодзюону, дзвінкі та напівдзвінкі звуки розглядаються як різновид чистих, тому у словниках чи пошуковиках часто дотримуються порядку «чистий звук → дзвінкий звук → напівдзвінкий звук». Наприклад:

  • /ha/ は → /ba/ ば → /pa/ ぱ → /haa/ はあ → /baa/ ばあ → /paa/ ぱあ → /hi/ ひ

Довгота голосного звуку вважається різновидом цього голосного, тому записується у порядку «голосний → подовжений голосний»:

  • /aku/ あく → /aaku/ ああく → /aRku/ あーく → /aake/ ああけ

У йотованих йоонах великі літери ряду /j/ передують малим:

  • /kija/きや → /kia/ きゃ → /kijaku/ きやく → /kiaku/ きゃく → /kiju/ きゆ
  • /v/ (ヴ) розглядається як дзвінкий звук чистого /u/ (う).

Інколи знаки в порядку ґодзюону використовуються як замінники чисел або номери нижчого від числового порядку. Наприклад:

  • あ як 1, い як 2, う як 3, え як 4, お як 5 і так далі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В кінці усіх знаків знаходиться знак /N/, який не є складовою ґодзюону.

Посилання

[ред. | ред. код]
Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
ヴ в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняПроєкт
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Ґодзюон
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?